Ощадбанк декларує прибуток 4,44 млрд грн: ключова причина - переоцінка ОВДП

Все про економіку та фінанси

Ощадбанк за підсумками січня-серпня декларує прибуток 4,44 млрд грн (у т.ч. результат переоцінки - 3,7 млрд грн).

За даними НБУ, в Ощадбанку за підсумками січня-липня був другий за величиною прибуток на ринку (після Приватбанку) - 4,32 млрд грн. Як і у випадку Приватбанку, левову частину прибутку Ощадбанку забезпечив торговий результат (4,1 млрд грн), основна складова якого - переоцінка ОВДП-портфелю внаслідок ослаблення курсу гривні (позитивний результат від операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями - 6,5 млрд грн).

За перше півріччя Ощадбанк розформував резерви під кредити на 523,7 млн грн (у т.ч. в ІІ кварталі - на 689,5 млн грн). Це при тому, що в червні НБУ наголошував, що відповідно до МСФЗ 9, банки мають завчасно реагувати на погіршення макроекономічних прогнозів збільшенням обсягу резервів.

Ощадбанк заявляв, що за перше півріччя 2020 року списав непрацюючі кредити на 22 млрд грн (у звітності ж фігурувала інформація про списання активів на 25 млрд грн). Йдеться, передусім, про борги "сонячних" проектів "імені" Клюєвих у Криму. НБУ наголошував, що “списання не означає прощення боргу”, і держбанки продовжать роботу зі стягнення з боржників. При цьому Ощадбанк інформував про підготовку “голландських” аукціонів з продажу проблемних кредитів.

На 01.09.2020 Ощадбанк декларував показник достатності (адекватності) регулятивного капіталу на рівні 17,23%, тоді як на 01.08.2020 - 17,69% (вимога НБУ - не менше 10%).

Разом з тим, за результатами стрес-тесту, проведеного в 2019 році, в Ощадбанку за базовим макроекономічним сценарієм була встановлена потреба в капіталі на 13,5 млрд грн, а за несприятливим макросценарієм - на 28,25 млрд грн. За даними держбанку, з урахуванням здійснених ним заходів (у т.ч. реструктуризації кредитного портфелю, - ред.), на 01.09.2019 потреба в капіталі за базовим макросценарієм зменшилася до 6,2 млрд грн, а за несприятливим макросценарієм - до 21,1 млрд грн. Оцінка стійкості банків базувалася на таких макроекономічних припущеннях НБУ щодо курсу: для базового сценарію - 30 грн/дол на кінець 2019 року, для несприятливого сценарію - 37 грн/дол.

НБУ повідомляв, що в 2020 році провів експрес-стрес-тест, згідно з яким потреба в капіталі може виникнути в 9 банків, на які припадає 30% активів сектору. Серед них - два держбанки з часткою 25% активів (слід розуміти, йдеться про Ощадбанк та Укрексімбанк, - ред.). За інформацією регулятора, потреба банків у капіталі протягом одного року може становити 10,3 млрд грн. Проте це значно менше порівняно з оцінками стрес-тесту 2019 року: тоді за базовим сценарієм, що передбачав продовження циклу економічного зростання, цей показник становив 14,1 млрд грн, а за несприятливим, що передбачав падіння економіки та глибоку девальвацію, – 37,4 млрд грн.

У липні перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова таким чином коментувала можливу потребу Ощадбанку в докапіталізації: "По Ощадбанку поки не готова сказати. Ощадбанк провів більше реструктуризацій [ніж Укрексімбанк], подивимося, як вони будуть відпрацьовуватися. І, звичайно, все залежить від того, яку держава прийме стратегію розвитку Ощадбанку”.

Кабмін констатував, що держбанки до грудня проведуть стрес-тест для визначення потенційної потреби в капіталі через кризу, спричинену пандемією COVID-19.

Як зауважувалося, уряд готовий покрити дефіцит капіталу в разі відповідної необхідності. Так, 23 вересня уряд вирішив докапіталізувати Укрексімбанк на 6,8 млрд грн за рахунок внесення ОВДП в статутний капітал.

Меморандум України та МВФ передбачає можливість випуску Мінфіном ОВДП на 20 млрд грн для підтримки банків і ФГВФО.

При цьому влада України взяла зобов’язання перед МВФ забезпечити до кінця жовтня 2020 року виконання всіх умов для входження ЄБРР до капіталу Ощадбанку.

Однією з передумов входження ЄБРР в капітал Ощадбанку є втрата ним повної держгарантії по депозитам фізосіб: цей держбанк має стати учасником Фонду гарантування вкладів, як і решта банківських установ, які працюють на ринку та вклади фізосіб у яких гарантуються Фондом в розмірі до 200 тис грн.

Кабмін заявляв про потребу створення всіх необхідних передумов "для забезпечення вступу міжнародних фінансових організацій (МФО) до капіталу Ощадбанку" до кінця 2020 року. "Ці умови включають кілька факторів, таких як позбавлення державної гарантії вкладів Ощадбанку та приєднання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (жовтень 2020 року). Очікується, що участь МФО у капіталі Ощадбанку призведе до мажоритарної або повної приватизації банку до кінця 2025 року", - зауважував уряд.

Як уточнювали в Кабміні, закон про приєднання Ощадбанку до системи ФГВФО має бути прийнятий до листопада 2020 року. “Держава очікує, що Ощадбанк стане повноправним членом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у 2020 році”, - зазначав уряд.

На початку вересня НБУ, Мінфін, ФГВФО в рамках Ради з фінансової стабільності погодили план входження Ощадбанку до системи Фонду гарантування вкладів з 1 січня 2021 року. "Враховуючи великий депозитний портфель банку та, відповідно, потребу у значних внесках банку до Фонду, для установи буде передбачено перехідний період до 31 грудня 2023 року в частині сплати регулярних зборів. Ця пропозиція Ради з фінансової стабільності потребує імплементації на рівні закону", - йшлося в спільній заяві НБУ, Мінфіну, ФГВФО.

Депозитний портфель Ощадбанку за перше півріччя впав на 21,6 млрд грн (це відбулося, передусім, внаслідок скорочення обсягу коштів підприємств нафтогазової та хімічної промисловості за 6 місяців на 28,1 млрд грн).

Як писав Finbalance, обсяг ОВДП у портфелі Ощадбанку в липні збільшився за 3,1 млрд грн (за перше півріччя - на 10,9 млрд грн) - до 97,2 млрд грн. На 01.08.2020 частка ОВДП в активах Ощадбанку становила 42,6%).

22 вересня НБУ погодив кандидатуру Сергія Наумова на посаду голови правління Ощадбанку.