Перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявляє, що новий закон про фінмоніторинг, який набуде чинності 28 квітня, для 95% банківських клієнтів не ускладнить життя, а скоріше спростить, адже всі клієнти банків уже є ідентифікованими (вони вже були у відділенні, заповнювали анкету, надавали ксерокопії документів), тоді як відповідні зміни стосуються переважно неідентифікованих операцій, причому “це не заборона їх проводити, це скоріше додаткові вимоги” (цитата).
За словами К. Рожкової, закон впроваджує ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами, внаслідок чого більш прискіпливо будуть перевірятися саме високоризикові клієнти - “наприклад, йдеться про політиків чи олігархів, тобто тих, хто може проводити операції на великі суми” (цитата).
“Операції звичайних людей - студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки - перевірятимуть менше. В цьому просто немає сенсу. Адже ризиків, що всі перераховані займаються відмиванням грошей немає. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії”, - зауважила перший заступник глави Нацбанку.
К. Рожкова констатує, що закон збільшує граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис грн, а серед підстав для цього було 17 ознак. Закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис грн та зменшує список ознак операцій - тепер їх всього чотири.
“Звітувати потрібно про такі операції: готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері», як, наприклад, Північна Корея. Це все дасть змогу легше дихати бізнесу та банківським клієнтам”, - зауважує К. Рожкова.
Перший заступник глави НБУ розповідає, що закон розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів (але, що важливо, це не стосується переказів грошей з карти на карту, адже банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток):
“Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад, поповнення рахунку через термінал. Тобто якщо ви будете поповнювати рахунок через термінал на суму 5 тис грн і більше, потрібна ваша ідентифікація. Як? Або шляхом використання банківської картки, або шляхом використання закордонного паспорту, або будь-якого ID-документу. Термінали до кінця року будуть облаштовані спеціальними пристроями, які будуть сканувати інформацію про Вас і таким чином Вас ідентифікувати. До кінця року все буде працювати в звичайному режимі.
Але ці правила не стосуються: оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація не буде потрібна”, - наголосила К. Рожкова.
Також вона зазначила, що новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків для здійснення дистанційної ідентифікації: “Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу ви тепер можете або через відеозв’язок, або через систему BankID. Є й інші моделі”.
За словами К. Рожкової, закон суттєво розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта: тепер їх перелік поповнюють, і поштові оператори, і ріелтори, і юристи, представники грального бізнесу, і ті, хто надає податкові консультаційні послуги. “Всім, кого це стосується буде надано достатньо часу на адаптацію до кінця цього року”, - повідомила перший заступник глави НБУ.
“У підсумку: якщо ви сумлінний клієнт та не проводите незаконних операцій, то зміни вас ніяк на зачеплять. Навпаки ви отримаєте додаткові переваги, такі як дистанційна ідентифікація”, - резюмує К. Рожкова.