ОАСК хоче прибрати запис у реєстрі, що Ситник - директор НАБУ, Мін`юст не робитиме це

Все про економіку та фінанси

Окружний адмінсуд м. Києва вирішив викреслити з держреєстру інформацію про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро, пише "Українська правда" з посиланням на своє джерело (подібну інформацію наводить також "РБК-Україна").

Як зазначається, 26 жовтня суд вирішив поновити на посаді колишнього керівника Другого підрозділу детективів НАБУ Олександра Карєєва, визнавши незаконним його звільнення.

У рамках позову Карєєва видали окрему ухвалу про усунення причини та умов, що сприяють порушенню законодавства.

В цій ухвалі суд зобов’язав Міністерство юстиції викреслити з Єдиного реєстру інформацію про Ситника як керівника НАБУ.

Підставою для цього названо рішення Конституційного Суду, який визнав незаконним указ президента Петра Порошенка про призначення Ситника.

Крім того, у ДБР мають відправити вказівку відкрити кримінальну справу за невиконання рішення КС.

Також ухвалу мають направити до Кабінету Міністрів, щоб там вжили заходів з дотримання Антикорупційним бюро закону, і заступникам директора НАБУ, щоб вони прийняли рішення про те, хто буде виконувати обов’язки керівника.

Як свідчать дані судового реєстру, в кінці 2019 року НАБУ почало внутрішнє розслідування дій Олександра Карєєва у справі про заволодіння майном компанії з агропромислової групи "Росток-Холдинг". Після результатів цього розслідування, у травні 2020 року, співробітника Бюро звільнили.

У червні він оскаржив до ОАСК як своє звільнення, так і результати внутрішнього розслідування, вимагаючи повернути собі посаду.

У жовтні Карєєв також подав клопотання, на підставі якого Окружний адмінсуд і наказав посунути Ситника.

P.S.

Прес-служба Окружного адмінсуду м. Києва в офіційній заяві підтвердила інформацію про рішення щодо Артема Ситника.

Як зазначається, "28 серпня 2020 року, відповідно до рішення КСУ, Артем Ситник достроково втратив повноваження директора НАБУ, при цьому будь-яких додаткових рішень для підтвердження зазначеного факту Конституцією України не вимагається" (цитата).

У заяві уточнюється, що Окружний адмінсуд м. Києва встановив термін 1 місяць для подання звітів Мін`юстом, заступниками директора НАБУ, Кабміном, ДБР про виконання вказаного рішення.

Разом з тим, міністр юстиції Денис Малюська заявив таке:

"(1) Мін’юст не може вносити зміни до Єдиного державного реєстру, щоб виконати будь-яке рішення Конституційного Суду України або ж окремої ухвали.

Зміни до інформації, що містяться у реєстрах вносяться державними реєстраторами, а Мін’юст лише розглядає скарги на дії реєстраторів та вносить дані у ЄДР виключно за результатами розгляду таких скарг.

Часи, коли у Мін’юсті була Реєстраційна служба та реєстратори давно минули. Тобто ані правової підстави, ані повноважень виключати інформацію про Ситника як директора НАБУ з ЄДР немає і він там залишиться.

(2) Питання про те, чи є НАБУ органом виконавчої влади, чи ні, однозначно та до кінця не вирішене. КСУ у своєму рішенні вказав, що у НАБУ є ОЗНАКИ центрального органу виконавчої влади, однак чіткої тези про те, що це таки орган виконавчої влади – немає.

(3) Положення закону про НАБУ у частині процедури призначення директора НАБУ все ще чинні та залишаться такими до 17 грудня 2020.

Ну і якщо підбити підсумок, то статус-кво щодо НАБУ і його керівника не змінився. НАБУ як був, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом.

Хоча стурбованість ОАСК я до певної міри поділяю. Прогалини у регулюванні після рішень КСУ виникають і їх будемо врегульовувати".

Заява НАБУ з приводу ухвали ОАСК:

"Рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо діяльності Національного бюро та директора НАБУ є заангажованим і абсурдним у правовому сенсі. Його справжня мета — заблокувати роботу інституції, яка викрила суддів ОАСК на масштабних зловживаннях та спробі захоплення влади.

26 жовтня 2020 року ОАСК ухвалив рішення, яке, із-поміж іншого, зобов’язує Кабмін визначити окремого міністра та направити його до НАБУ для координації діяльності інституції, надає вказівки Раді національної безпеки та оборони взяти під контроль діяльність Національного бюро та містить ще низку вказівок, у тому числі — заступникам директора НАБУ.

Національне бюро розцінює рішення ОАСК від 26 жовтня як втручання у свою роботу і, безумовно, оскаржить його. Фактично, йдеться про спробу у будь-який спосіб усунути з посади директора НАБУ як гаранта інституційної незалежності та спроможності організації розслідувати факти вчинення корупційних дій посадовцями топрівня та перетворити сам орган у керовану «кишенькову» структуру. Наслідком цього стане повне блокування розслідувань багатомільярдних корупційних зловживань в українській владі.

Наголошуємо, що звільнення директора НАБУ з посади може відбуватися виключно на підставах, передбачених Законом «Про Національне антикорупційне бюро України». Наразі таких підстав не існує. Тож Артем Ситник продовжує виконувати свої повноваження, НАБУ працює в штатному режимі. Будь-які спроби ОАСК знайти обхідні шляхи для реалізації суддями, підозрюваними у захопленні влади, своїх амбіцій є такими, що нищать довіру до судової влади та справедливого судочинства".

Нагадаємо, 28 серпня Конституційний Суд дійшов висновку, що п’ятий президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначаючи Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро, яке належить до органів виконавчої влади.

У НАБУ назвали рішення КС політично вмотивованим:

"Ухвалене в рекордно короткий термін, невдовзі після оприлюдення так званих "плівок ОАСК", на яких задокументовано розмови щодо "керованого правосуддя в Україні", у тому числі й стосовно ухвалення рішень КС, це рішення є черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності Національного бюро.

До того КСУ позбавив НАБУ права через суд анулювати незаконні угоди державних підприємств (та фактично звільнив топпосадовців від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке розслідували детективи НАБУ).

На черзі розгляд суддями КСУ подання нардепів про нібито неконституційність створення Національного Бюро. Ініціаторами цих звернень, а також законопроєктів, які впродовж останніх 5 років у тій чи інший спосіб мали на меті послабити спроможність НАБУ розслідувати топ-корупцію, виступали фігуранти розслідувань НАБУ, в тому числі й ті, які вже мають статус підозрюваних чи опинилися на лаві підсудних".

Тоді в НАБУ наголосили, що попри визнання КСУ указу президента про призначення Ситника директором НАБУ неконстутиційним, воно (рішення КС – ред.) не передбачає автоматичного звільнення Ситника.

Закон України "Про НАБУ", зазначили у прес-службі НАБУ, містить вичерпний перелік підстав звільнення Директора Національного бюро з посади, рішення КС серед них немає.