Усіх підприємців зобов`яжуть використовувати РРО, крім "спрощенців" з першої групи

Все про економіку та фінанси

Глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зареєстрував законопроекти №1053 і №1073, якими суттєво розширюється сфера застосування реєстраторів розрахунковий операцій через зобов`язання підприємців другої, третьої та четвертої групи з 1 січня 2021 року застосовувати РРО, незважаючи на обсяг доходів.

Як пише “Інтерактивна бухгалтерія”, надалі з числа платників єдиного податку не застосовувати РРО зможуть лише платники першої групи. Упродовж 2020 року РРО також зможуть не використовувати платники єдиного податку другої-четвертої груп із числа ФОП незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Однак це полегшення впродовж вказаного перехідного періоду не діятиме стосовно тих платників єдиного податку, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- реалізацію уживаних товарів;
- діяльність із забезпечення стравами та напоями (в тому числі діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових страв, обслуговування напоями, діяльність у сфері громадського харчування), якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов`язану з цим діяльність;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів при продажу яких застосування РРО та/або програмних РРО є обов’язковим відповідно до переліку, який затверджується КМУ.

Законопроект передбачає і збільшення штрафів, встановлених у Законі про РРО. Скажімо, у разі встановлення в ході перевірки факту порушення порядку проведення розрахункових операцій (включно зі, скажімо, нероздрукування відповідного розрахункового документа) штраф становитиме 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше 850 грн, – за порушення, вчинене вперше. За кожне наступне вчинене порушення штраф буде 250% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), але не менше 1700 грн. Зараз штраф за порушення, вчинене вперше, - лише 1 грн, а за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

Вказані законодавчі ініціативи також передбачають також запровадження системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). Ця інформаційна система призначена для збору та використання даних РРО та програмних РРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених відповідними реєстраторами) та перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. Для користувачів-покупців (споживачів) через Електронний кабінет нададуть можливість контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.

Передбачається можливість заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій у випадку, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, становить понад 100 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем). При цьому за наслідками проведеної перевірки за скаргою покупця будуть приймати рішення про перераховування такому покупцю коштів за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами за порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій. Вважатимуть, що така виплата - компенсація вартості покупки споживачу (покупцю).

P.S.

За оцінками віце-президента УСПП з питань методології та податкового обліку Юлії Дроговоз, з огляду на значну кількість виключень для застосування перехідного періоду (в 2020 році), більшість підприємців буде застосовувати РРО відразу з моменту вступу в дію закону (через 6 місяців після його опублікування) - це стосується підприємців, що ведуть діяльність готелів, ресторанів та кафе, мобільного харчування, інтернет-магазинів тощо.

Ю. Дроговоз звертає увагу, що на сьогодні реєстрація новітніх моделей комплексів (РРО) у Реєстрі ДФС не здійснена. “Тому їх впровадження відбудеться не так скоро, а от купувати РРО старих моделей доведеться у найближчі шість місяців. На папері право вибору - гробіки, як я їх називаю, або програми - у суб`єктів господарювання є, але не має самих РРО у смартфонах у житті, хоча в рамках чинного законодавства з 1 квітня 2019 року новітні моделі програмних комплексів повинні були бути зареєстровані. Про будь-які компенсатори підприємцям вартості "гробіків" взагалі не йдеться, незважаючи на довгі дискусії на цю тему. Але про це зараз мовчать, посилаючись на дешеві програмні РРО, яких ще на ринку не має. Система обліку і контролю за розрахунковими операціями залишається громіздкою та обтяжливою - зі всіма сервісами, навчаннями, РРО-"гробіками", - зауважує віце-президент УСПП з питань методології та податкового обліку.

За її словами, зростають штрафні санкції, але не змінюється їх стара філософія: немає збереженої контрольної стрічки, заповненої КОРО, переданх Z-звітів - штрафи забезпечені. “Проблема їх застосування давно відома - за кожний незбережений, не переданий звіт, стрічку (за кожний день) - штраф. Не в цілому по факту порушення, а за кожний день. Саме тому ці штрафи податкова збільшувала до катастрофічних сум, не підйомних для малого бізнесу”, - зазначає Ю. Дроговоз.

З приводу “кешбеку” вона констатує таке: “Це ще один спосіб контролю за бізнесом через використовування споживачів-стукачів. Хто подасть скаргу на роздрібного торговця - отримає компенсацію частини штрафних санкцій (поки що питання - якої частини). У мене тільки одне питання - як покупець буде доводити, що він придбав товар саме у конкретний час та саме в цього продавця? Наявність самого товару ще не може слугувати доказом, оскільки товари широкого споживання продаються далеко не в одній точці. крім цього, як довести, що товар придбаний саме в цей час та день. і що чек з відповідним товаром - це не мій, а мого сусіда по черзі. Тому як буде працювати кешбек, який виходить за рамки повноважень контролюючого органу та є неконституційним, важко сказати. Але відчуваю, що не спрацює. Або з`являться "мисливці" за чеками, вигадуючи способи заробити на компенсаціях з бюджету”.