НБУ: зростання ВВП у ІІІ кварталі уповільнилося до 3,5% р/р

Все про економіку та фінанси

За оцінками НБУ, у III кварталі 2019 року зростання реального ВВП України уповільнилося до 3.5% р/р (з 4,6% р/р у ІІ кварталі).

Як зазначається, погіршилася ситуація в промисловості (зокрема добувній та металургії) на тлі подальшого погіршення зовнішніх умов для експортерів. Це, у свою чергу, позначилося на показниках вантажного транспорту. Також послабилися результати фінансової та страхової діяльності, передусім через менш сприятливу базу порівняння.

Натомість залишалися високими темпи зростання сільського господарства, які підтримувалися значним урожаєм пізніх зернових та олійних культур, що компенсувало нижчий урожай картоплі та плодовоягідних культур. При цьому високий урожай зернових у поточному році був зумовлений збільшенням як посівних площ під цими культурами, так і врожайності (в останні роки врожайність пшениці в Україні випередила показники таких великих виробників та експортерів зерна, як Аргентина, США і Канада, а врожайність кукурудзи – Бразилії та наблизилася до показника Аргентини).

При цьому зростання ВВП у III кварталі й надалі підтримувалося споживчим попитом (на тлі суттєвого поліпшення споживчих настроїв, зростання заробітних плат, підвищення пенсій). Це підтримувало високі темпи зростання роздрібної торгівлі та пасажирообороту.

Пожвавлення інвестиційного попиту підтримувалося капітальними видатками бюджету, а також реалізацією проєктів будівництва ВДЕ1(перед запровадженням очікуваних законодавчих змін).

Значні обсяги експорту зернових культур на тлі низької бази порівняння минулого року, спричиненої обмеженнями перевезень Азовським морем, зумовили відновлення зростання оптового товарообороту.

Контекст

Згідно з оновленими макропрогнозами, інфляція знизиться до 6.3% до кінця цього року, на початку 2020 року увійде у цільовий діапазон (5% ± 1 в. п.) та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року. Водночас економіка України зростатиме на 3,5%-4% у 2019-2021 рр.

Прогноз інфляції залишився незмінним порівняно з липневою оцінкою. Уповільненню інфляції й далі сприятимуть досить жорсткі монетарні умови. Також зростання цін уповільнюватиметься внаслідок виваженої фіскальної політики, збереження відносно низьких цін на енергоресурси на світових ринках, підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва в Україні. Завдяки послідовній монетарній політиці базова інфляція у 2020-21 рр. уповільниться до 3,7–3,8%. Збільшення цін на сирі продовольчі товари також буде помірним (у межах 3–4%), якщо не станеться значних шоків пропозиції. Водночас регульовані ціни зростатимуть відносно високими темпами (близько 10%) внаслідок подальшого приведення ставок акцизів на тютюнову та алкогольну продукцію до європейських рівнів.

НБУ підвищив прогноз темпів економічного розвитку у 2019-2021 рр. За базовим сценарієм, економіка України зростатиме по 3,5% упродовж цього та наступного року (липневий прогноз – 3,0% та 3,2% відповідно) і прискориться до 4,0% у 2021 році (липневий прогноз – 3,7%).

Черговий рекордний врожай зернових, стійкий внутрішній попит та зниження вартості енергоносіїв компенсують вплив уповільнення глобальної економіки і світової торгівлі та менш сприятливих цінових умов для українських експортерів.

Як і у липні, прогнозний сценарій Національного банку передбачає подальше зниження облікової ставки до 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%. Але поточний прогноз базується на дещо нижчій траєкторії ключової ставки в найближчі квартали порівняно з липневим, враховуючи більш суттєве її зниження у жовтні.

Альтернативний сценарій макропрогнозу: прискорення реформ

Як зауважує Нацбанк, українська економіка впевнено відновлюється після кризи 2014-2015 рр., проте темпи зростання на рівні 3% є недостатніми, що наздогнати сусідні європейські країни. Прискорити економічний розвиток можна шляхом реалізації ключових внутрішніх реформ, передбачених меморандумом про взаємодію між Урядом та НБУ, а також судової реформи.

Досвід інших країн також свідчить про ключову роль інвестицій у прискоренні економіки. Для прориву щорічні темпи зростання інвестицій мають в середньому перевищувати 20%, а їх частка до ВВП має становити 25-30%. Цьому зазвичай передують саме структурні реформи, хоча супутні сприятливі зовнішні умови також є вагомим чинником.

У сценарії прискореного зростання в Україні ефект на інфляцію, за оцінками НБУ, в цілому буде нейтральним – вона залишатиметься в межах цільового коридору (5% +/-1 п.п.), адже зміцнення гривні компенсуватиме високий споживчий та інвестиційний попит. Водночас облікова ставка за цього сценарію може знизитися й нижче очікуваних 8% з огляду на зменшення ризиків інвестування в українські активи та стрімкішу ревальвацію реального обмінного курсу.

Цей сценарій також має певні ризики: зміцнення курсу може буде недостатнім для нівелювання інфляційних ефектів від перегрітого споживчого попиту; недостатня пропозиція на ринку праці також може підвищувати інфляційний тиск; зросте вразливість до потоків капіталу.

Припущення щодо обсягів транзиту російського газу територією України у 2020–2021 роках

Росія активно вводить в експлуатацію обхідні газопроводи, які за сумарною потужністю здатні повністю замінити українську ГТС в найближчі роки. Наприкінці 2019 року закінчується дія десятирічної угоди між Україною та РФ щодо транзиту газу. Перемовини про новий контракт тривають і визначеності ні щодо строків, ні обсягів транзиту наразі немає. Завдяки транзиту газу Україна отримує близько 3 млрд дол. США на рік.

За оцінками НБУ, його припинення не тільки призведе до прямих втрат валютних надходжень, але й створить ризики для діяльності суміжних секторів економіки та забезпечення власних потреб України газом загалом. Згідно з припущеннями НБУ до базового сценарію макроекономічного прогнозу обсяг транзиту може скоротитися з близько 90 млрд куб. м у 2019 році до 50 млрд куб. м у 2020 році та до 30 млрд куб. м з 2021 року. Прямі втрати економіки порівняно з обсягами транзиту на рівні 2019 року становитимуть 0,6% ВВП у 2020 році і 0,9% ВВП у 2021 році та надалі. Однак розглядаються й альтернативні сценарії, які передбачають як вищі, так і нижчі обсяги транзиту.

Споживчі настрої домогосподарств в України

У вересні цього року споживчі настрої населення сягнули 12-річного максимуму. Цьому сприяли високі темпи підвищення зарплат, а також поліпшення макроекономічної ситуації. Споживчий оптимізм традиційно підсилювали очікування позитивних змін в країні в післявиборчий період. Збільшення доходів населення та високі споживчі настрої визначають споживчу поведінку домогосподарств. Збільшення споживання домогосподарств, у свою чергу, є одним з чинників зростання ВВП.

Причини зростання заробітних плат

Високі темпи підвищення зарплат в Україні впродовж останніх років зумовлені декількома факторами.

Найвагоміший з них – законодавча зміна мінімальної зарплати. Вона не лише чинить прямий вплив на винагороду працівників з найнижчими зарплатами, але прискорює зростання й інших окладів.

Другий за значенням фактор зміни зарплати – інфляція. Вплив цього фактора суттєво посилився після останньої кризи 2014-2015 років, але в останні роки знижується у відповідь на послаблення інфляційного тиску, чому сприяють жорстка монетарна політика та зважена фіскальна політика.

Нарешті, ще один вагомий чинник – брак робочої сили, зумовлений посиленням трудової міграції після економічної кризи 2014-15 рр. Однак на відміну від країн ЄС і США зарплата в Україні мало чутлива до змін продуктивності праці. Це створює проблему для економіки, підживлюючи інфляційний тиск.

Неінфляційне збільшення зарплат та їх наближення до рівня сусідніх європейських країн можуть бути забезпечені шляхом проведення ключових реформ, зокрема ринку праці та освіти.