НБУ: зміцнення гривні менше вдарило по металургії, ніж зниження світових цін

Все про економіку та фінанси

За оцінками НБУ, слабкі результати промисловості в IV кварталі 2019 року – наслідок одночасного впливу несприятливої зовнішньої цінової кон’юнктури, зміцнення гривні і теплої погоди.

Аналітики Нацбанку зауважують, що поглиблення падіння промислового виробництва наприкінці минулого року поряд зі статистичним ефектом швидших темпів збирання врожаїв у попередньому кварталі були основними причинами сповільнення зростання ВВП у IV кварталі. У свою чергу, погіршення ситуації в промисловості значною мірою пов’язано з несприятливою зовнішньою кон’юнктурою: світові ціни на сталь досягли дна у вересні-жовтні, а ціни на руду відновили зниження із серпня 2019 року. Додатково посилення торговельних війн у світі у січні – вересні 2019 року зумовило зменшення зовнішнього попиту. У результаті падіння промислового виробництва спостерігалося не лише в Україні, а й зокрема в країнах ЄС.

Як наслідок низка великих українських підприємств, зокрема металургійних, використала цей час для проведення ремонтів. Скорочення попиту на продукцію суміжних видів діяльності, енергоресурси, руди, продукцію машинобудування поглибило негативний вплив на промислове виробництво в цілому. Додатковим чинником падіння ВДВ енергетичного сектору стала порівняно тепла погода. У свою чергу, падіння обсягів виробництва машинобудування підсилювалося торговельними обмеженнями з боку Російської Федерації, введеними наприкінці 2018 року, а виробництва продукції харчової промисловості – нижчим урожаєм окремих овочів та фруктів. Спад у промисловості контрастував із високими темпами зростання будівництва, торгівлі та секторів послуг (у тому числі фінансової та страхової діяльності), які й виступили основними драйверами зростання економіки у 2019 році.

“Втрати експортерів від ревальвації гривні були значно нижчими порівняно з втратами від погіршення зовнішньої кон’юнктури”, - наголошують в Нацбанку.

Як констатують його аналітики, в українській промисловості домінує ГМК (сукупна частка металургії, добувної промисловості та виробництва коксу разом складає майже третину промисловості). Однак, попри те, що Україна входить у ТОП-15 найбільших виробників сталі, українські експортери не впливають на світове ціноутворення (є price-taker). Ураховуючи сировинну орієнтованість цих видів діяльності та відомий факт, що сировинні ціни є більш волатильними порівняно з цінами на товари з високою доданою вартістю, показники діяльності цього сектору також демонструють значну волатильність.

“Слабкі результати металургійної промисловості мали основний внесок у зниження промислового виробництва у 2019 році. У свою чергу, на стан металургії визначальний вплив мало погіршення зовнішньої кон’юнктури. Ціни на різні види сталі знизилися в середньому за 2019 рік на 15–20%, зокрема експортні ціни на українські метали знизилися в середньому на 60–70 дол. США за тонну порівняно з попереднім роком.

Ураховуючи поквартальну динаміку як цін, так і обсягів відвантажень чорних металів на експорт, зниження експорту українських металургів за рахунок падіння світових цін у 2019 році становило більше 1 млрд дол.

Зміцнення гривні лише підсилило цей ефект. Так, за припущення про утримання обмінного курсу на рівні 27 грн/дол. з квітня 2019 року, "втрати" експортної виручки в гривневому еквіваленті становили 9.3 млрд грн.

Однак у виробництві металургійної продукції використовуються сировина та комплектуючі (проміжне споживання), значна частка яких імпортується, а також продукція інших видів діяльності, для виробництва якої також був використаний імпорт. Тож від здешевлення імпорту (з урахуванням вторинних ефектів), було зекономлено 4.2 млрд грн.

Відповідно, чисті втрати від зміцнення курсу були в кілька разів меншими порівняно з втратами від зниження цін”, - зазначає Нацбанк.

За його оцінками, ревальвація позитивно впливає на конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили.

Протягом останніх кількох років на ринку праці спостерігається дефіцит працівників робочих спеціальностей, що серед інших чинників зумовлено міграційними процесами. Згідно з результатами соціологічних опитувань, саме вища оплата праці за кордоном – головна причина виїзду українських трудових мігрантів. Чим вищим є співвідношення зарплат за кордоном до зарплат в Україні, то більша зацікавленість у роботі за кордоном. В останні роки це співвідношення скорочувалося через зростання зарплат в Україні. У 2019 році ефект цього чинника посилився завдяки зміцненню гривні.

Як наслідок, протягом року знижувалася зацікавленість українців у роботі за кордоном за винятком пошуку роботи в Німеччині. Останнє зумовлено пом’якшенням умов працевлаштування для працівників, які не є громадянами ЄС, яке буде запроваджено в березні 2020 року. Водночас, попри таке пом’якшення та збільшення зацікавленості українців у пошуку роботи в Німеччині, ми оцінюємо ризик інтенсифікації міграції до цієї країни як помірний, оскільки ключові бар’єри для працевлаштування зберігаються – необхідність довести кваліфікацію і знання мови.