НБУ заблокував "схлопування" боргу і права вимоги ДІУ до Дельта Банку на 475 млн грн

Все про економіку та фінанси

15 жовтня Госпсуд м. Києва задовольнив позов НБУ до Дельта Банку і Державної іпотечної установи (в справі №910/683/19) та визнав недійсним односторонній правочин - заяви ДІУ №5924/15/28 від 12.12.2018 та №5943/15/1 від 13.12.2018 про зарахування однорідних грошових вимог - прав вимоги до Дельта Банку (за договором банківського рахунку) і зобов’язань перед Дельта Банком (в контексті виплат по облігаціям серії "АЗ").

У рамках цього ж спору суд відхилив позовні вимоги ДІУ до Дельта Банку про визнання припиненим зобов`язання ДІУ перед Дельта Банком щодо сплати 19,1 млн грн відсоткового доходу за десятий відсотковий період за облігаціями серій "АЗ" (випущені в 2013 році) та визнання припиненим зобов`язання ДІУ щодо погашення облігацій серій "АЗ" на 456,5 млн грн (тобто сукупно - на 475,6 млн грн).

Свій позов Нацбанк обгрунтовував тим, що його кредиторські вимоги до Дельта Банку (на суму номінальної вартості облігацій ДІУ в розмірі 456,6 млн грн) є заставними (по рефінансуванню) - на підставі договору застави облігацій ДІУ №132/04-14/КТ від 23.04.2014) та підлягають позачерговому погашенню (при цьому вони були включені в сьому чергу вимог кредиторів).

Ліквідатор Дельта Банку, будучи відповідачем, підтримав позовні вимоги НБУ.

Згідно з судовими матеріалами, обсяг зобов’язань Дельта Банку перед ДІУ (за договором банківського рахунку) - 3,33 млрд грн (включені в сьому чергу вимог кредиторів банку).

При цьому ліквідатор Дельта Банку отримав судові рішення про визнання недійсними кількох договорів застави майнових прав (всього на 3,9 млрд грн), які були укладені як забезпечення депозитних зобов’язань Дельта Банку перед ДІУ.

Щоправда, ДІУ в судовому порядку вдалося “схлопнути” свої права вимоги до Дельта Банку (за договором банківського рахунку) і свої “купонні” (відсоткові) зобов’язання перед Дельта Банком (за облігаціями) на суму близько 460 млн грн (на додаток до 160 млн грн, які ФГВФО добровільно "схлопнув").

Загальний обсяг облігацій ДІУ, включених в ліквідаційну масу Дельта Банку, - 1,5 млрд грн.

Нижче - цитата з рішення Госпсуду м. Києва від 15.10.2019:

“Вимоги ДІУ до AT «Дельта Банк» за договорами банківського рахунку є такими, що не настали, оскільки, при направленні заяв ДІУ про зарахування зустрічних вимог погашення вимог кредиторів AT «Дельта Банк» сьомої черги не відбулось.

Отже, оскільки зобов`язання AT «Дельта Банк» за договором банківського рахунку перед ДІУ підлягають виконанню у сьому чергу, погашення якої на разі не відбувається, строк виконання AT «Дельта Банк» перед ДІУ не настав.

При цьому, включені до сьомої черги кредиторські вимоги Національного банку до AT «Дельта Банк» на суму номінальної вартості облігацій у розмірі 456 500 000,00 грн. вважаються заставними, та підлягають погашення позачергово в силу вимог закону.

Зобов`язання не можуть припинитися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, в тому числі й з підстав того, що строк виконання таких зобов`язань не настав”.

Контекст

Як писав Finbalance, 11.06.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Державної іпотечної установи (ДІУ) та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/10627/18, якими ДІУ було відмовлено в задоволенні позову до НБУ та ліквідатора Дельта Банку про визнання недійсним договору застави облігацій ДІУ на 456,6 млн грн (№132/04-14/ДІУ від 23.04.2014), укладеного між Дельта Банком та НБУ (як забезпечення по рефінансу на 412,8 млн грн).

09.04.2019 Верховний Суд також відмовився задовольнити касаційну скаргу ДІУ на рішення судів попередніх інстанцій у справі №910/6177/18, якими ДІУ теж було відмовлено в задоволенні позову до НБУ та ліквідатора Дельта Банку про визнання недійсним договору застави облігацій ДІУ на 1,27 млрд грн (№42/ДІУ від 12.09.2014), укладеного між Нацбанком і Дельта Банком.

Свої позовні вимоги ДІУ мотивувала в т.ч. тим, що за наслідками невиконання умов договору застави НБУ може звернути стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на облігації. Відповідно обов`язок щодо сплати відсоткового доходу ДІУ набуває перед Нацбанком, що, як зазначалося, не передбачено умовами договорів купівлі-продажу облігацій, які були укладені між ДІУ та Дельта Банком. Суди визнали ці вимоги необгрунтованими.

19.03.2019 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ДІУ та залишив без змін ухвалу Окружного адмінсуду м. Києва від 26.12.2018 (в справі №826/6830/17), якою було залишено без розгляду позовну заяву ДІУ до НБУ про визнання “протиправною бездіяльності” Нацбанку в період перебування куратора у Дельта Банку щодо “невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до АТ «Дельта Банк» з метою забезпечення захисту прав і законних інтересів” ДІУ як кредитора.

10.06.2019 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/7230/19 за позовом ДІУ до НБУ та Дельта Банку про визнання недійсним кредитного договору №42 від 12.09.2014.

Свій позов ДІУ обгрунтовує тим, що “укладеним кредитним договором №42 від 12.09.2014 між Національним банком і ПАТ «Дельта банк» порушено права та законні інтереси позивача, як емітента цінних паперів та кредитора ПАТ «Дельта банк», що перебуває в процесі ліквідації” (цитата).

У вересні ДІУ відкликала цей позов.

Разом з тим, Північний апеляційний госпсуд розглядає апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 12.06.2018 у справі №910/6514/17, яким Нацбанку було відмовлено в задоволенні позову до Дельта Банку про звернення стягнення на предмет застави - облігації Державної іпотечної установи (ДІУ) серії С3 та В3 з погашенням у листопаді-грудні 2020 року на суму 924 млн грн - в рахунок сплати боргу Дельта Банку перед НБУ по рефінансуванню.

У ході судового процесу НБУ констатував, що облігації ДІУ (випущені, до речі, під гарантії Кабміну) включені у ліквідаційну масу Дельта Банку для позачергового задоволення вимог Нацбанку. Але суд першої інстанції наголосив, що порядок задоволення забезпечених заставою вимог НБУ має здійснюватись у порядку, визначеному спеціальним Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (зокрема, статтею 51), і застосування цього закону є пріоритетним щодо Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", на який посилався позивач (НБУ).

Фонд гарантування заявляв, що 20.09.2018 Верховний Суд своїм рішенням поставив остаточну крапку у спорі між АТ «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою щодо нікчемності договорів забезпечення на загальну суму більше 3,8 млрд грн” (справа №910/23321/17). Тут йшлося про оскарження Державною іпотечною установою дій та рішення ліквідатора Дельта Банку щодо виявлення ознак нікчемності договорів застави та договорів відступлення права вимоги.

“Кредитний портфель, переданий у заставу ДІУ на суму більше 3,8 млрд грн, залишився у володінні АТ «Дельта Банк». Кошти від продажу даного кредитного портфелю будуть спрямовані на погашення вимог усіх кредиторів АТ «Дельта Банк» відповідно до черговості", - йшлося в повідомленні ФГВФО.

За даними Фонду гарантування, на 01.07.2019 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 15,75 млрд грн (96,8% запланованих виплат).

За даними НБУ, на середину березня 2018 року борг Дельта Банку по рефінансуванню становив 8 млрд грн. Про судові вимоги НБУ до М. Лагуна (мажоритарного акціонера Дельта Банку) - тут.

ФГВФО наголошував, що великі вкладники Дельта Банку, вклади яких перевищують гарантовану суму відшкодування 200 тис грн, зможуть повернути свої гроші в загальному обсязі на 8,8 млрд грн лише в разі звільнення активів банку з-під застави низки забезпечених кредиторів.