НБУ відсудив у Лагуна земельні ділянки за борги Дельта Банку по рефінансуванню

Все про економіку та фінанси

07.09.2020 Печерський райсуд м. Києва задовольнив позов НБУ до Миколи Лагуна (в справі №757/14039/18-ц) та в рахунок часткового погашення заборгованості Дельта Банку по рефінансуванню (на 233 млн грн) вирішив звернути стягнення на низку земельних ділянок у Криму.

Додамо, що 28.12.2017 Києво-Святошинський райсуд Київської області задовольнив позов НБУ до М. Лагуна (в справі №757/31527/15-ц) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача низку земельних ділянок у Криму і Київській області.

05.07.2018 Києво-Святошинський райсуд Київської області задовольнив позов НБУ до М. Лагуна (в справі №369/1161/17) та вирішив стягнути земельну ділянку в Київській області.

Раніше НБУ інформував, що М. Лагун був майновим поручителем по боргам Дельта Банку по рефінансу на суму 766,9 млн грн.

За даними НБУ, на початок грудня 2019 року загальний борг Дельта Банку по рефінансуванню становив 4,9 млрд грн.

Контекст

Як писав Finbalance, 16.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 27.11.2019 (у справі №910/7186/19), якими було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку й залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради фінустанови (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

Свій позов ФГВФО мотивував тим, що Дельта Банк в особі керівництва в 2012-2015 роках здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність з проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб з надмірною концентрацією, без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку” (цитата).

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог “перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум” (цитата).

Верховний Суд теж вирішив, що “позивач порушив правила об’єднання позовних вимог” (цитата).

Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.

При цьому ФГВФО заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).

На 01.10.2020 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 15,9 млрд грн (97% запланованих виплат).

Про інші позови ФГВФО до М. Лагуна - тут, про мільярдні вимоги Ощадбанку до М. Лагуна - тут, Укрексімбанку - тут