НБУ відсудив у компанії Бахматюка нерухомість у Львові

Все про економіку та фінанси

30.09.2020 Госпсуд Львівської області задовольнив позов НБУ до ТОВ “Юрок Плюс” (в справі №914/569/18) та в рамках часткового погашення заборгованості банку “Фінансова ініціатива” по рефінансуванню вирішив стягнути з відповідача на користь позивача предмети іпотеки - чотири будівлі (площею 780 кв.м., 1363,5 кв.м., 1610,7 кв.м., 7417 кв.м.), які розташовані за адресою м. Львів, вул. Жовківська, 63.

Суд встановив спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “Юрок Плюс” вказаний Олег Бахматюк (йому належав також банк “Фінансова ініціатива” і ВіЕйБі Банк).

Контекст

Як писав Finbalance, 07.10.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/13550/20 про банкрутство ТОВ "Станіславська торгова компанія”, а також визнав вимоги ініціюючого кредитора - інвестфонду “Фавор” - на 1,19 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, інвестфонд “Фавор” викупив відповідні права вимоги у фінкомпанії “Авістар”, яка в свою чергу придбала їх у Фонду гарантування (первинним кредитором був ВіЕйБі Банк, який на ліквідації).

За даними держреєстру, кінцевим бенефіціаром ТОВ "Станіславська торгова компанія" є Олег Бахматюк, а інвестфонду “Фавор” - Оксана Козачок і Юрій Костробій (був членом наглядової ради Укрексімбанку).

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ "Станіславська торгова компанія" було майновим поручителем ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансуванню, залученому в НБУ.

09.10.2020 Госпсуд м. Києва в рамках справи про банкрутство ТОВ "Станіславська торгова компанія” частково задовольнив клопотання інвестфонду “Фавор” і зупинив усі виконавчі провадження щодо боржника, а також зупинив реалізацію будь-якого рухомого та нерухомого майна ТОВ «Станіславська торгова компанія», що здійснюється держпідприємством “СЕТАМ”, у т.ч.

- зупинив публічні торги з продажу торгово-офісного комплексу, загальною площею 1685,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, буд. 62, загальною початковою ціною 13,3 млн грн, лот №444357, провадження №60731484 (стягувач - НБУ);

- зупинив публічні торги з продажу цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів загальною площею 12346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, загальною початковою ціною 41 млн грн, лот №445816, провадження №61409886 (стягувач - НБУ).

На минулому тижні Міністерство юстиції повідомило, що держпідприємство «СЕТАМ» на електронному майданчику OpenMarket продало арештовані Державною виконавчою службою єдиний майновий комплекс птахофабрики за 690 млн грн (покупець - ТОВ "КУА "Євротранс-Інвест") і майновий комплекс у с. Пухівка Київській області за 300 млн грн (покупець - ТОВ "ФК "Фінгарант").

На аукціон було виставлено птахофабрику площею 126 579,4 кв.м., розташовану в місті Київ, Броварський проспект, 99, та майновий комплекс загальною площею 5773,7 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, 37.

Як зазначалося, по обох лотах на аукціони зареєструвалося і сплатило гарантійні внески по 4 учасники. Зростання ціни під час аукціону по першому лоту склало 447% (563 987 891 грн), а по другому - 5 935% (295 028 909 грн).

«У переможців є 10 робочих днів для того, щоб розрахуватися за лоти. Якщо переможці не розрахуються вчасно, їм доведеться втратити чималенькі гарантійні внески, а право на купівлю цього майна перейде до наступного учасника. По птахофабриці розмір гарантійного внеску складає 6,3 млн грн, а по майновому комплексу в Пухівці - 248 тис грн», - наголосив гендиректор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.

Як свідчать дані СЕТАМ, друга за величиною ставка на аукціоні (розкрита публічно) при продажі птахофабрики була 180,2 млн грн, а на аукціоні з продажу майнового комплексу в с. Пухівка Київській області (знову ж таки - з тих, які розкриті публічно) - 5,07 млн грн.

Власником цих об’єктів нерухомості значиться ТОВ "Птахофабрика Київська", яке НАБУ в рамках справи щодо 1,2 млрд грн рефінансування, залученого ВіЕйБі Банком у Нацбанку, пов’язувало з Олегом Бахматюком.

У березні 2020 року НБУ публічно заявляв про конфлікт довкола “Київської птахофабрики”, яка була в заставі НБУ по рефінансу, виданому для банку “Фінансова ініціатива”. Як зауважував НБУ, працівники підприємства не допустили держвиконавця на територію птахофабрики, перешкоджаючи тим самим процедурі звернення стягнення на майно. При цьому в агрохолдингу “Авангард” Олега Бахматюка говорили про порушення в діях держвиконавців, а також уточнювали, що “Авангард” займається виробництвом яєць на вказаній птахофабриці.

Видання “Наші гроші” писало про можливий зв’язок ТОВ "КУА "Євротранс-Інвест" і ТОВ "ФК "Фінгарант", які придбали згадане вище майно, з Олегом Бахматюком.

Як писав Finbalance, 25.08.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/12542/20 за позовом Олега Бахматюка до НБУ про розірвання договору поруки.

“Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувались станом на день укладення договору поруки №12/09/6/п від 04.06.2014 та протиправними діями відповідача”, - йшлося в ухвалі суду.

Згідно з судовими матеріалами, вказаний договір поруки може стосуватися рефінансування НБУ для банку “Фінансова ініціатива” на 2 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, 25.09.2015 Печерський райсуд м. Києва в рамках справи №344/1754/15-ц задовольнив заяву НБУ про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно О. Бахматюка, в т.ч. на його грошові кошти, в загальному розмірі 1,22 млрд грн.

Надалі НБУ в судах намагався оскаржити дії/бездіяльність держвиконавців щодо виконання вказаної ухвали.

Раніше Нацбанк наводив інформацію про поруку О. Бахматюка по зобов’язанням ВіЕйБі Банку на 4,55 млрд грн, а по зобов’язанням банку “Фінансова ініціатива” - на 4 млрд грн. За даними НБУ, на початок листопада 2019 року борг ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансу становив 10,6 млрд грн.

НБУ подав низку позовів до О. Бахматюка про стягнення з нього як поручителя заборгованості по рефінансу.

У 2019 році Нацбанк заявляв про борги структур О. Бахматюка перед НБУ, ФГВФО, держбанками на 29,3 млрд грн. Власник агрохолдингу "Укрлендфармінг" називав цю інформацію маніпуляцією.

ФГВФО повідомляв, що ВіЕйБі Банк в березні-2020 погасив борги перед НБУ на 2,05 млрд грн.

17.06.2020 Верховний Суд відхилив касаційні скарги НБУ і ФГВФО та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №826/11415/16, якими на вимогу власника банку “Фінансова ініціатива” - ТОВ "Інвест-Сервіс" - було скасовано постанову НБУ про визнання вказаного банку неплатоспроможним. Олег Бахматюк, який був кінцевим бенефіціаром “Фінансової ініціативи”, публічно заявив про намір судитися з державою за компенсацію.

У кінці липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора САП та скасувала закриття кримінального провадження щодо можливого заволодіння 1,2 млрд млрд рефінансу, виданого Нацбанком для ВіЕйБі Банку.

ФГВФО заявляв, що неодноразово отримував від О. Бахматюка звернення з пропозицією провести переговори з врегулювання заборгованості по кредитних портфелях ВіЕйБі Банку та банку "Фінансова ініціатива" перед Фондом і НБУ (як зазначалося, зокрема, в жовтні 2019 року була пропозиція про погашення 8 млрд грн впродовж 7 років).

У Меморандумі з МВФ влада України взяла зобов’язання до кінця жовтня 2020 року внести зміни в закон про ФГВФО та інших законів для вдосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів.

Цитата з Меморандуму: “Ці поправки посилять можливість ФГВФО вимагати відшкодування збитків від пов’язаних сторін, не виявляючи дефіцит у ліквідаційному майні, та без спливу терміну позивної давності.

Крім того, ФГВФО буде уповноважений укладати судове врегулювання із пов’язаними сторонами, за умови чітких гарантій (наприклад, після підтвердження незалежним аудитом того, що перспективи відновлення у розумні строки обмежені без врегулювання з огляду на фінансовий стан пов`язаних осіб, захищаючи права ФГВФО на дострокове врегулювання у разі порушення, в тому числі через заставу та через прозоре інформування громадськості про такі угоди).

Ці поправки сприятимуть запровадженню тимчасових заходів щодо пов’язаних осіб під час цивільних позовів та визнають статус ФГВФО як постраждалого у кримінальному судочинстві”.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут заявляла, що підтримує внесення змін у законодавство, які уможливили б укладання мирових угод Фондом з власниками банків-банкрутів, причому ці мирові угоди мали б включати у т.ч. можливість списання та/або реструктуризації частини боргу. За її словами, відповідні норми спершу були в “антиколомойському” законопроекті, але потім їх вирішили прибрати та внести у ВР окремий проект змін.

Перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова (якій Рада НБУ 02.10.2020 оголосила догану та висловила недовіру) таким чином описувала своє бачення щодо мирових угод з власниками банків-банкрутів: “Ми дуже давно говорили, що такий інструмент потрібен, тому що ніхто не застрахований від кризи і втрати в майбутньому. Якщо позичальник, який потрапив у важку ситуацію, може з банком про щось домовитися, то в такій ситуації потрібно мати такий же інструмент і у випадку з державою.

Наша нацбанківська команда зараз розробила пропозиції до законопроекту про єдиний підхід до реструктуризації. Якщо ми домовимося з ФГВФО, з яким ми вже давно це обговорюємо, ми будемо пропонувати законопроект для внесення в парламент. Щоб не дискредитувати жодну зі сторін, все має бути прозоро і публічно: і визначення суми боргу, і визнання боргу з боку екс-власників і багато іншого. Це повинно бути репутаційно чисто для НБУ, ФГВФО і держави в цілому”.

Про справи щодо банкрутства ПрАТ "Компанія "Райз" та ПрАТ "Райз-Максимко", які пов`язані з агрохолдингом "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка, а також вимоги кредиторів (у т.ч. Укрексімбанку та Ощадбанку) до вказаних компаній майже на 30 млрд грн - тут.