НБУ відреагував трьома заявами на розслідування ДБР

Все про економіку та фінанси

НБУ оприлюднив три офіційні заяви з приводу публікації Finbalance щодо розслідування ДБР.

Перше повідомлення Нацбанку:

"30 травня 2019 року ЗМІ розповсюдили інформацію про ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 16.05.2019 року, якою він задовільнив клопотання слідчого Державного бюро розслідувань та надав йому доступ до документів Національного банку у рамках кримінального провадження №62019000000000450 від 05.04.2019 року. Також повідомлено, що відповідно до ухвали цього суду ДБР у рамках зазначеного кримінального провадження встановило зловживання працівниками НБУ службовим становищем при здійсненні виїзних перевірок банків та перевірок на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства.

Національний банк не володіє фактами з приводу звинувачень щодо службовців Департаменту фінансового моніторингу та Департаменту виїзних перевірок банків НБУ, які викладені в ухвалі, тому не може їх коментувати. Водночас Національний банк готовий і надалі всебічно сприяти слідству та сподівається на неупереджене розслідування.

Зокрема, Національний банк готовий надати Державному бюро розслідувань всю потрібну інформацію щодо процедур нагляду з питань фінансового моніторингу, валютного контролю та перевірок банків. А у випадку надання правоохоронними органами відповідних доказів щодо протиправної діяльності працівників зазначених департаментів, оперативно на них відреагувати.

Окрім того, Національний банк звертається до журналістів з проханням утримуватися від завчасних висновків, коментарів та упереджених суджень щодо викладених в ухвалі суду звинувачень та дотримуватися принципу презумпції невинуватості.

Національний банк здійснює перевірки банківських установ, у тому числі на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу та дотримання валютного законодавства, за цілком прозорими процедурами, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Усі правопорушення і підозри у сфері фінансового моніторингу та валютного нагляду, відповідно до чинних вимог, обов`язково фіксуються, а виявлені підозрілі та схемні операції передаються до правоохоронних органів, про що Національний банк регулярно інформує громадськість.

Лише за 2018 рік Національний банк надіслав Службі безпеки України інформацію стосовно 42 банків та 8 небанківських фінансових установ, а саме:

● за результатами перевірок з питань фінансового моніторингу надіслано 39 листів з інформацією про підозрілі фінансові операції клієнтів банків. Йдеться про фінансові операції на загальну суму понад 67,5 млрд грн, 68,1 млн дол. США, 11,8 млн євро;

● за результатами валютного контролю з метою реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю надіслано 17 листів про великомасштабні операції клієнтів банків на загальну суму більше 839,6 млн грн, 738,4 млн дол. США, 8,8 млн. євро, 57,2 млн руб.

Також упродовж 2018 року НБУ надіслав до Національного антикорупційного бюро України сім повідомлень про підозрілі фінансові операції банківських клієнтів.

Надана правоохоронцям інформація здебільшого стосувалася проведення клієнтами банків фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування.

Аналогічна інформація надсилалась Національним банком до спеціально уповноваженого органу – Державної служби фінансового моніторингу України – відповідно до Договору про співробітництво та обмін інформацією.

Крім цього, відповідно до ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму Національний банк постійно оприлюднює інформацію щодо застосованих заходів впливу і підстав їх застосування, публікується також інформація щодо наявних судових оскаржень. За 2018 рік Національний банк застосував штрафних санкцій до банківських установ за порушення, пов`язані з відмиванням коштів, на суму, що перевищує 150 млн грн".

Друге офіційне повідомлення НБУ: 

“30 травня 2019 року ЗМІ розповсюдили інформацію про ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2019 року, якою він задовільнив клопотання слідчого Державного бюро розслідувань та надав йому доступ до документів Національного банку у рамках кримінального провадження №62019000000000450 від 05.04.2019 року.

У ЗМІ цитуються судові матеріали, в яких йдеться про те, що “із лютого 2019 року по теперішній час службовими особами НБУ вчиняються дії направлені на реалізацію кредитного портфеля по заниженій вартості з метою подальшого отримання частини прибутку від стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями, що спричинить завдання збитків державному бюджету України”.

Національний банк переконаний, що це є спекуляцією фактами, і насправді реалізація кредитного портфеля повинна скоротити видатки Національного банку, а тому здійснюється на користь держави.

Рішення про продаж кредитного портфеля Національного банку було ухвалено 29 листопада 2018 року Правлінням у рамках програми послідовної відмови НБУ від невластивих центробанкам функцій, що реалізується вже впродовж п’яти років. Однією з таких функцій є й супроводження кредитів, наданих працівникам НБУ (зокрема звільненим).

Рішення про продаж кредитів працівників було покликане зміцнити репутацію Національного банку як сучасного та прозорого інституту і ґрунтувалось на можливості досягнення позитивного економічного ефекту від продажу кредитного портфеля. Зокрема, завдяки:

● припиненню витрат НБУ на обслуговування кредитного портфеля;
● відсутності необхідності звертатися до суду для стягнення проблемної заборгованості за кредитами працівників та витрат на супроводження таких судових позовів;
● відсутності необхідності формування резервів під прострочену заборгованість та відволікання державних коштів від основної діяльності. До того ж продаж дозволить розформувати вже сформовані резерви.

Недвозначним свідченням незацікавленості НБУ у продажі кредитного портфеля за заниженою ціною є і обраний спосіб його продажу.

Відчуження прав вимоги за кредитами було вирішено здійснювати за допомогою продажу через електронну торгову систему Prozorro.Продажі на англійському аукціоні з встановленням мінімальної вартості продажу – не менше 70% від початкової ціни продажу.

Prozorro.Продажі – проект, створений з метою реалізації державних активів за принципами вільної конкуренції, публічності, доступності та ефективності. На відміну від голландських аукціонів, на англійських аукціонах учасники поступово підвищують ціну своєї пропозиції, а підсумкова ціна формується в ході торгу з останньої максимальної ціни, запропонованої одним з покупців, який і стає переможцем.

Відповідно продаж кредитного портфеля через Prozorro.Продажі на англійському аукціоні дає можливість продати його з націнкою мінімум на 1% проти стартової ціни. Крім того, завдяки аукціонній системі продажу відсутні витрати на підготовку та проведення аукціону, а також на здійснення оцінки незалежного суб’єкта оціночної діяльності.

Продаж пулу проблемних кредитів фізичних осіб через голландський аукціон не розглядався через можливе різке зниження ціни продажу.

Звертаємо вашу увагу, що Національний банк, дотримуючись політики прозорості, максимально тісно співпрацює з ДБР щодо усіх епізодів слідства у межах чинного законодавства. Про його перебіг Національний банк готовий регулярно інформувати громадськість у межах таємниці слідства.

Зокрема, у рамках зазначеного кримінального провадження на звернення Державного бюро розслідувань від 22 квітня 2019 року вих.№5381-01 та від 6 травня 2019 року №01-5940 Національним банком України надано всі запитувані документи, що стосуються реалізації кредитного портфеля. Також на сьогодні у Національному банку на виконанні знаходиться ухвала Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2019 року щодо виїмки документів.

Стосовно інших обвинувачень, крім тих, про які опубліковано НБУ FactCheck, Національний банк не володіє фактами, які викладені в ухвалі, тому не може їх коментувати. Водночас Національний банк готовий і надалі співпрацювати зі слідчими органами та буде інформувати суспільство про перебіг подій”.

Третє офіційне повідомлення Нацбанку: 

“У Державному бюро розслідувань знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000450 від 05.04.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У цих матеріалах, зокрема, вказується, що Рахункова палата у 2018 році перевірила стан виконання кошторису адміністративних витрат НБУ за 2017 рік та зобов`язань з перерахування коштів до держбюджету та встановила “факти неефективного використання коштів у сумі 106 млн грн”.

Це твердження не є коректним.

По-перше, Національному банку є незрозумілим походження зазначеної цифри, адже у звіті Рахункової палати висновок з такою сумою відсутній.

По-друге, Національний банк не вважає "неефективним" використання коштів на ті цілі, на які їх було спрямовано. А саме:

— 60 млн грн – судові збори за позовами НБУ до О. Бахматюка;
— 39,7 млн грн – пенсійні внески та витрати на утримання КНПФ;
— 7,1 млн грн – утримання непрофільних будівель та споруд;
— 3,6 млн грн – виплати поновленим працівникам;
— 2,5 млн грн – витрати на забезпечення телефонного зв’язку;
— 0,2 млн грн – неотримана компенсація від орендарів приміщень.

Національний банк інформував Рахункову палату про це, надаючи детальні пояснення. Однак заперечення НБУ жодним чином не були враховані та навіть не були додані до звіту Рахункової палати, що є порушенням статті 35 Закону України “Про Рахункову палату”.

Стосовно інших обвинувачень, крім тих, про які опубліковано НБУ FactCheck, Національний банк не володіє фактами, які викладені в ухвалі, тому не може їх коментувати. Водночас Національний банк готовий і надалі співпрацювати зі слідчими органами та буде інформувати суспільство про перебіг подій”.