НБУ ухвалив рішення зберегти облікову ставку 6%

Все про економіку та фінанси

Правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6%.

"Збереження м’якої монетарної політики спрямоване на підтримку економічного відновлення і досягнення цілі з інфляції", - зауважують в Нацбанку.

НБУ наголошує, що в умовах високого рівня невизначеності його монетарна політика надалі залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та затверджених параметрів бюджетної політики.

"Якщо пожвавлення внутрішнього попиту та ділової активності виявиться нестійким унаслідок збільшення захворюваності, Національний банк зможе підтримати економіку подальшим зниженням облікової ставки. Водночас Національний банк також готовий підвищити облікову ставку в 2021 році в разі посилення інфляційного тиску. Баланс між стимулюванням економіки і підтриманням помірної інфляції буде зберігатися і надалі. Вагомим фактором для рішень Національного банку стануть затверджені параметри фіскальної підтримки економіки, яка передбачається значною й у наступному році", - розповідає Нацбанк.

Інфляція

Як констатує НБУ, у вересні інфляція залишалася нижчою цільового діапазону 5%+/-1 в.п.

"Унаслідок збільшення пропозиції продуктів харчування темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 2,3% у річному вимірі. Цей фактор нейтралізував зворотний тиск на ціни з боку інших чинників: послаблення гривні, подорожчання енергоносіїв, відновлення економічної активності та споживчого попиту.

Утім, такий баланс різноспрямованих факторів є тимчасовим. За попередніми даними онлайн-моніторингу цін Національним банком, у жовтні інфляція дещо прискорилася. Попри незначний ефект відображення девальвації в цінах, інфляційні очікування бізнесу й населення продовжили погіршуватися. Водночас індекс споживчих настроїв покращився", - зазначає НБУ.

НБУ прогнозує, що інфляція досягне нижньої межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п. наприкінці 2020 року й надалі прискорюватиметься.

З огляду на слабку динаміку споживчих цін у III кварталі, Нацбанк переглянув річний прогноз інфляції у бік зменшення – до 4,1%.

"Прискорення зростання цін наприкінці цього року зумовлюватиметься насамперед подальшим відновленням економічної активності на тлі збереження м’якої монетарної та фіскальної політики, а також подорожчанням енергоносіїв. Низька база порівняння минулого року також матиме помітний статистичний ефект для обрахунку темпів річної інфляції", - зауважує НБУ.

Нацбанк прогнозує, що в 2021 році зростання споживчих цін пришвидшиться до 6,5% під впливом пожвавлення економіки, ефекту від цьогорічного послаблення гривні, а також значного підвищення мінімальної зарплати, що сприятиме внутрішньому попиту.

"Втім, вихід за верхню межу цільового діапазону буде тимчасовим. Національний банк допускає короткочасне відхилення інфляції від цілі, щоб економіка швидше повернулася на шлях стійкого зростання. Водночас Національний банк застосує монетарний інструментарій для повернення інфляції в 2022 році в цільовий діапазон", - йдеться в заяві НБУ.

ВВП

НБУ прогнозує, що українська економіка скоротиться на 6% у 2020 році, однак у наступні роки повернеться до зростання на рівні близько 4%.

"Прогноз ВВП на поточний рік залишається незмінним. Скорочення економіки за підсумками року є наслідком насамперед складного для бізнесу II кварталу, в якому застосовувалися найжорсткіші карантинні обмеження. Водночас ділова активність помітно пожвавилася в умовах поступового пом’якшення обмежень. Відновлення споживчого та інвестиційного попиту в другому півріччі компенсуватимуть гірший урожай аграрного сектору та менший фіскальний імпульс", - зазначає Нацбанк.

За його оцінками, основним драйвером росту ВВП на рівні 4% у 2021—2022 рр. залишатиметься приватне споживання. Як зазначається, економічне зростання підтримають фіскальні стимули, м’яка монетарна політика та відновлення зовнішнього попиту. При цьому "важливою передумовою такого сценарію є відсутність у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі" (цитата).

"Після повернення економіки до сталого зростання потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави знизиться. Це сприятиме поступовому скороченню дефіциту державного бюджету до рівня близько 3% ВВП у 2022 році. Державний та гарантований державою борг, який цього року зріс до 63% ВВП, надалі буде знижуватися на 2–3 в.п. щороку. Цьому сприятимуть зростання економіки, виважена фіскальна політика та помірна волатильність обмінного курсу", - кажуть у Нацбанку.

Платіжний баланс

За оцінками НБУ, поточний рахунок платіжного балансу в 2020 році буде зведено з профіцитом близько 3% ВВП, утім в наступні роки він знову повернеться до дефіциту.

"Коронакриза суттєво здешевила енергоносії, знизила попит українців на імпортні товари і подорожі за кордон, а також попит бізнесу на інвестиційну продукцію. Водночас зовнішня кон’юнктура для основних українських товарів була сприятливою. У результаті темпи падіння експорту за підсумками року будуть значно нижчими за імпорт. Це й зумовить формування профіциту поточного рахунку.

Відновлення економіки супроводжується розширенням як споживчого, так і інвестиційного імпорту, що було помітним вже в III кварталі цього року. Пожвавлення світової економіки також стимулює подорожчання енергоносіїв. Водночас Україна отримуватиме менші доходи від транзиту газу як цього, так і наступного року. Сукупність цих факторів зумовить повернення поточного рахунку платіжного балансу до дефіциту. У 2021 році він становитиме близько 2% ВВП, а у 2022 році зросте до 5% ВВП", - констатує НБУ.

Співпраця з МВФ

НБУ підкреслює, що основним припущенням, яке правління Нацбанку бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.

"Співпраця з Фондом є базовою передумовою для повноцінного фінансування дефіциту державного бюджету. Інший важливий пункт – отримання пов’язаного з програмою МВФ фінансування від міжнародних партнерів. Ця підтримка необхідна для найшвидшого відновлення української економіки.

Натомість значне відтермінування або призупинення виконання зобов’язань перед МВФ може не тільки сповільнити економічне відновлення, але й суттєво погіршити інфляційні та девальваційні очікування.

Результативний діалог з міжнародними партнерами є запорукою для збереження макрофінансової стабільності. Співпраця з МВФ дасть змогу й надалі виконувати зовнішні зобов’язання України і збільшити її міжнародні резерви до 29-30 млрд дол. США у наступних роках", - зазначає НБУ.

Ризики

За оцінками НБУ, ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, є триваліший термін і поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів

Актуальними залишаються також інші ризики:

- негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;
- ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.