НБУ розповів про валютні ризики в разі зниження облікової ставки

Все про економіку та фінанси

НБУ розповів про засідання комітету з монетарної політики (КМП), яке відбулося 2 вересня - напередодні прийняття правлінням Нацбанку рішення зберегти облікову ставку на рівні 6% (воно було прийняте 3 вересня).

Як зазначається, у відповідному засіданні КМП взяли участь 9 членів. Під час обговореня було приділено значну увагу посиленню невизначеності щодо пандемії COVID-19 та її впливу на швидкість відновлення економічної активності та інфляцію у 2020-2021 рр.

Як констатувалося, збільшення рівня захворюваності на коронавірус в Україні упродовж останніх місяців не вплинуло на темпи відновлення економічної активності. Утім, є ризик, що нова хвиля COVID-19 може стримати споживчий попит і загальмувати пожвавлення в секторах, які орієнтовані на внутрішній ринок, насамперед сектор послуг. Від перебігу пандемії та відновлення економіки залежатиме, відповідно, і динаміка інфляції.

На думку учасників дискусії, інфляція на прогнозному горизонті увійде в цільовий діапазон, однак швидкість, з якою це відбудеться, присутні оцінили по-різному.

Частина членів КМП вважає, що під впливом низки факторів як зовнішнього, так і внутрішнього походження інфляція прискориться у другому півріччі 2020 року з перспективою виходу за межі цільового діапазону 5% +/-1 в.п. у 2021 році.

По-перше, цьому сприятиме відновлення споживчого попиту та ділової активності в умовах м’якої монетарної політики Національного банку та фіскальних стимулів, зокрема підвищення соціальних стандартів.

По-друге, даватиметься взнаки більше, ніж очікувалося, подорожчання енергоносіїв та послаблення курсу гривні (у порівнянні з відповідним періодом минулого року), яке поступово відобразиться у цінах на імпортні товари.

По-третє, завдяки фіскальним та монетарним стимулам розпочалося прискорення інфляції в багатьох країнах - торговельних партнерах України, відповідно тиск з боку імпортованої інфляції поступово зростає.

Крім того, вагомий внесок в загальний показник інфляції матиме статистичний ефект низької бази порівняння, сформованої в останні місяці 2019 року.

Натомість інші члени КМП вважають, що посилення інфляційного тиску в поточному та наступному роках буде помірним.

На їхню думку, споживчий попит залишатиметься пригніченим ще тривалий час. У разі подальшого погіршення епідеміологічної ситуації в Україні відновлення споживчого попиту, ознаки якого наразі спостерігаються, може виявитися нестійким.

Зокрема, двоє членів КМП зазначили, що навіть якщо карантинні обмеження не будуть посилені, збільшення рівня захворюваності підвищить схильність населення до заощаджень, що обмежуватиме споживчий попит.

Високий рівень невизначеності також негативно позначиться на рішеннях економічних агентів щодо інвестицій.

Інший член КМП припустив, що зростання обсягів роздрібної торгівлі у липні-серпні є ознакою реалізації споживачами попиту, відкладеного на час дії жорстких карантинних обмежень. Отже, закладена у поточний макроекономічний прогноз швидкість відновлення попиту та пов’язаний з цим інфляційний тиск можуть виявитися переоціненими.

Учасники дискусії наголосили на збереженні високого рівня невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації з поширенням коронавірусу, тривалістю та інтенсивністю карантину, а також швидкістю відновлення споживчого попиту та економічної активності як в Україні, так і в світі.

Усі члени КМП погодилися, що Національному банку слід залишити облікову ставку у вересні незмінною на рівні 6% річних, враховуючи баланс ризиків та високий ступінь невизначеності.

На користь такого рішення свідчать також й інші аргументи, наведені учасниками засідання під час обговорення. Зокрема, члени КМП були одностайними в тому, що попередні зниження ключової ставки ще не повністю відобразилися у ставках банків за депозитами та кредитами. Трансмісія триває, а про потенціал для подальшого зниження ставок свідчить розрив між поточним рівнем облікової ставки та ставками банків, зокрема за короткостроковими депозитами. Продовження цього процесу матиме позитивний вплив на кредитування та сприятиме швидшому відновленню економіки.

Учасники засідання наголосили, що навіть за незмінного рівня облікової ставки, монетарна політика Національного банку залишатиметься стимулюючою і підтримуватиме подальше зниження ставок банків. Про м’якість монетарної політики говорить значення реальної ключової ставки, яке залишається нижчим її нейтрального рівня та близьким до нуля.

Окрім того, середньозважена вартість гривневого фондування залишається вищою за облікову ставку. Відповідно для більшості банків інвестування у безризикові активи втрачає свою привабливість, що спонукатиме їх до подальшого зниження ставок та нарощення кредитування.

Більшість членів КМП вважає, що на користь утримання ставки на незмінному рівні також свідчить погіршення інфляційних очікувань населення, підприємств та фінансових аналітиків, яке відбулося у серпні. Очікувана інфляція значно перевищує цільовий рівень інфляції НБУ. Продовження зниження ставки за таких умов загрожує подальшим розбалансуванням інфляційних очікувань і, як наслідок – може призвести до посилення інфляційного тиску.

Водночас, на думку декількох членів КМП, в умовах високих інфляційних очікувань та відчутного зміщення вподобань на користь більш ліквідних активів (готівки та поточних рахунків замість строкових) подальше зниження ключової ставки матиме обмежений ефект. Банки ймовірно уникатимуть зниження ставок за строковими депозитами через острах їх відпливу та подальшого погіршення строкової структури фондування.

Банки також погіршили очікування щодо якості кредитного портфелю. Відповідно вони закладатимуть збільшення ризиків в ставки, враховуючи відсутність відчутних позитивних зрушень у питанні посилення захисту прав кредиторів.

Учасники дискусії погодилися, що подальше зниження ключової ставки може продукувати суттєві ризики.

На думку декількох членів КМП, стрімке зниження облікової ставки в поточному році зумовило скорочення різниці між ставками за депозитами у гривні та іноземній валюті. В умовах посилення невизначеності та погіршення курсових очікувань подальше звуження процентного диференціалу може спровокувати тиск на обмінний курс, призвести до зростання рівня доларизації економіки.

Продовження пом’якшення монетарної політики також призведе до переходу облікової ставки у реальному вимірі у зону від’ємних значень, що може розбалансувати інфляційні очікування та демотивувати інвесторів. Це також негативно позначиться на прибутковості та фінансовій стабільності банків.

Один із членів КМП відзначив, що наразі бачення Національного банку та учасників ринку щодо розвитку макрофінансової ситуації та відповідної реакції монетарної політики співпадають. Вербальні інтервенції центробанку знаходять ефективне відображення у прогнозах аналітиків. Останні результати опитувань свідчать про те, що більшість аналітиків не очікують зміни облікової ставки у вересні та в цілому до кінця 2020 року. Водночас вони прогнозують підвищення облікової ставки в 2021 році з метою повернення споживчої інфляції до цільового діапазону. За таких умов продовження зниження ставки може дезорієнтувати учасників ринку та негативно позначитися на довірі до монетарної політики українського центробанку.

Усі члени КМП погодилися, що подальша динаміка ключової ставки буде залежати насамперед від розвитку ситуації з поширенням COVID-19. Якщо негативний вплив коронавірусу на споживчий та інвестиційний попит посилиться, Національний банк зможе надати економіці додатковий імпульс для зростання. З іншого боку, на ймовірне посилення інфляційних ризиків Національний банк буде реагувати наявними інструментами монетарної політики.

Довідково

Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом НБУ, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності.

До складу КМП входить

- Кирило Шевченко - голова НБУ;

- Катерина Рожкова - перший заступник голови НБУ;

- Юрій Гелетій- заступник голови НБУ;

- Дмитро Сологуб - заступник голови НБУ;

- Олексій Шабан - заступник голови НБУ; 

- Віталій Ваврищук – директор департаменту фінансової стабільності НБУ;

- Володимир Лепушинський - директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ;

- Олексій Лупін - в.о. директора департаменту відкритих ринків НБУ;

- Юрій Половньов - директор департаменту статистики та звітності НБУ.