НБУ прогнозує зростання грошової маси в 2020 році на 25,4%, у 2021 році - на 11,7%

Все про економіку та фінанси

НБУ прогнозує, що грошова маса за підсумками 2020 року зросте на 25,4%, у 2021 році - на 11,7%, у 2022 році - на 11,8%.

Нагадаємо, в кінці липня Нацбанк прогнозував, що грошова маса за 2020 рік може зрости на 19,5% (після збільшення в 2019 році на 12,6%, у 2018 році - на 5,7%, у 2017 році - на 9,6%).

За інформацією Нацбанку, грошовий агрегат М3 (грошова маса) у вересні збільшився на 2,9% (+48,3 млрд грн), з початку року (тобто за три квартали) - на 19,8% (+284,9 млрд грн), а за останні 12 місяців (порівняно з показником на 01.10.2019) - на 32% (+417,9 млрд грн) - до 1,723 трлн грн.

Залежно від зниження ступеня ліквідності, фінансові активи групують у різні грошові агрегати - М0, М1, М2 та М3. Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями. Грошовий агрегат М1 – грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті. Грошовий агрегат М2 – грошовий агрегат М1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити. Грошовий агрегат М3 (грошова маса) – агрегат М2 та цінні папери (крім акцій).

22 жовтня правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6%.

НБУ констатує, що збереження облікової ставки нижче нейтрального рівня сприятиме стимулюванню попиту і відновленню економіки

“Продовження циклу м’якої монетарної політики до середини 2021 року спрямоване на пом’якшення негативних наслідків кризи та пожвавлення ділової активності через утримання низької вартості ресурсів в економіці. Ефект трансмісії від низької ключової ставки посилюватиметься завдяки доступу банків до раніше запроваджених інструментів для управління ліквідністю та стимулювання кредитування реального сектору.

Упродовж 2021 року ключова ставка підвищиться у відповідь на зростання інфляційного тиску через збільшення заробітних плат, відновлення споживання та ефекти перенесення минулої девальвації гривні.

Повернення реальної ключової ставки до нейтрального рівня до кінця 2021 року утримуватиме інфляцію в цільовому діапазоні в 2022 році”, - зазначає НБУ.

Він прогнозує, що рівень реальної нейтральної ставки поступово знижуватиметься (до 1.6% на кінець 2022 року).

“Послаблення РЕОК [реальний ефективний обмінний курс] гривні у ІІІ кварталі 2020 року до рівня початку минулого року підтримуватиме зростання українського експорту. Надалі РЕОК гривні поступово зміцнюватиметься внаслідок перевищення внутрішньої інфляції над інфляцією в країнах – ОТП [основних торгових партнерах]. НБУ й надалі згладжуватиме надмірні коливання обмінного курсу, не протидіючи ринковим тенденціям”, - зауважує НБУ.

Він очікує збереження суттєвого профіциту ліквідності банківської системи на прогнозному горизонті. Головним чинником його зростання у поточному році буде конвертація урядом валютних запозичень для фінансування дефіциту бюджету. Крім того, ліквідність підтримуватиметься інструментами довгострокового рефінансування. У 2021–2022 роках головним каналом постачання ліквідності будуть операції НБУ з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів, інформує Нацбанк.

“Ключовим припущенням макропрогнозу є продовження співпраці з МВФ відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику. Співпраця з Фондом є базовою передумовою для повноцінного фінансування дефіциту державного бюджету. Інший важливий пункт – отримання пов’язаного з програмою МВФ фінансування від міжнародних партнерів. Ця підтримка необхідна для найшвидшого відновлення української економіки. Натомість значне відтермінування або призупинення виконання зобов’язань у рамках співпраці з МВФ може не тільки сповільнити економічне відновлення, але й суттєво погіршити інфляційні та девальваційні очікування, для компенсації яких НБУ буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику”, - пояснює НБУ.

За даними НБУ, його чисті валютні резерви (без врахування запозичених коштів) у вересні знизилися на 2,02 млрд дол - до 15,8 млрд дол (стільки ж було на початок року).

Валові валютні резерви НБУ (з урахуванням запозичених коштів) на початок жовтня становили 26,53 млрд дол (на початок вересня - 29,05 млрд дол, на початок року - 25,3 млрд дол).

Раніше Нацбанк зазначав, що основна причина скорочення валютних резервів у вересні - виплати уряду по боргам.

У вересні аналітики НБУ констатували, що відносне зростання грошової маси в Україні є більшим, ніж в інших країнах, які розвиваються та які у 2020 році запровадили кількісне пом’якшення (за виключенням Туреччини).

"Звідки взялися ці гроші? Одним з ключових джерел "кількісного пом’якшення" в Україні стали валютні інтервенції. Замість викупу цінних паперів (як це відбувається за "класичного" кількісного пом’якшення), НБУ мав змогу викупати іноземну валюту. І зверніть увагу – при цьому не відбулося суттєвого прискорення інфляції та дестабілізації макрофінансової ситуації, а золотовалютні резерви зросли до найвищого рівня з 2012 року.

Таким чином, процентні ставки в економіці знижуються, а банківська система почуває себе добре. Тож, виходить, справа таки не у відсутності ліквідності, й не у високих процентних ставках? Жвавішому кредитуванню заважають структурні чинники: недостатня захищеність прав інвесторів та кредиторів, монополізація і "тінізація" багатьох секторів економіки, невизначеність щодо перспектив співпраці з МВФ та іншими міжнародними партнерами України.

<...> Починаючи з березня, серед країн ЕМ [emerging markets] Україна є лідером за темпами зниження ключової ставки. Незважаючи на це, поточний рівень ключової ставки НБУ залишається найвищим серед окреслених країн, за виключенням Туреччини. Відповідно, у НБУ ще є достатній простір для монетарного стимулювання. Тобто якщо споживчий та інвестиційний попит будуть відновлюватися повільно, і Національний банк не спостерігатиме інфляційного тиску, він зможе і надалі знижувати облікову ставку, - зауважували аналітики НБУ.