НБУ оцінює падіння ВВП України в ІІ кварталі на 11%

Все про економіку та фінанси

За оцінками НБУ, в ІІ кварталі падіння ВВП України прискорилося до 11% у річному вимірі (з 1,3% у І кварталі). Надалі воно може сповільнитися до 7,4% у ІІІ кварталі й 3,8% у IV кварталі. За підсумками 2020 року ВВП впаде на 6%, а в 2021 році (як і в 2022 році) зросте на 4%.

Як констатує Нацбанк, основним чинником падіння економіки в ІІ кварталі стали повномасштабні карантинні обмеження на окремі види діяльності. Додатковий від`ємний внесок сформувало скорочення виробництва в сільському господарстві через пізніший початок жнив.

НБУ додає, що разом зі зняттям основних обмежень уже з ІІІ кварталу економіка почала поступово відновлюватися на тлі м’якої фіскальної та монетарної політики. Проте відновлення буде нерівномірним за видами економічної діяльності. Сектор послуг, торгівля і транспорт, які найбільше постраждали від карантинних обмежень, частково відновляться вже у ІІІ кварталі. Однак ще тривалий час ці галузі не повернуться до докризового рівня, оскільки споживчі настрої населення залишатимуться пригніченими. Послуги з міжнародного пасажирського авіасполучення ще тривалий час будуть обмежені та повноцінно відновляться лише зі вщуханням пандемії у світі.

Повноцінне відновлення в експортоорієнтованих галузях, зокрема в металургії, очікується разом зі зростанням світового попиту вже в наступному році. Сільське господарство очікувано буде серед видів економічної діяльності, які найменше постраждають саме від карантинних обмежень, проте цьогоріч очікуються дещо менші обсяги врожаю через гірші погодні умови.

НБУ вважає, що в 2021–2022 роках українська економіка зростатиме завдяки монетарним та фіскальним стимулам і відновленню зовнішнього попиту. Відновлення економіки після карантину відбуватиметься в умовах зміни окремих споживчих уподобань та бізнес-моделей в економіці. Зокрема, зросте роль ІТ-інфраструктури для комунікацій у режимі віддаленої роботи, що викликатиме у т.ч. зменшення попиту на офісні приміщення, певний поштовх отримає внутрішній туризм та пов’язані з ним послуги через проблеми з міжнародним сполученням, тощо.

У 2021 році приватне споживання (+6%) стане основним драйвером зростання ВВП. Головним фактором буде відновлення росту реальних доходів населення та покращення споживчих настроїв на тлі м’яких монетарних умов. У 2022 році темпи зростання як заробітних плат, так і приватного споживання частково уповільняться, проте залишаться визначальними для росту ВВП.

НБУ прогнозує, що інвестиційна діяльність у 2020 році скоротиться на 20%, оскільки на тлі падіння фінансових результатів та зростання невизначеності бізнес природньо згортатиме інвестиції та здійснюватиме видатки на більш нагальні потреби. Частково інвестиції підтримуватимуться державними проєктами дорожнього будівництва, а також продовженням вже розпочатих програм.

В 2021 році очікується зростання інвестиційної діяльності на тлі виходу світової економіки з кризи, відновлення кредитної активності, зростання доходів бізнесу та зменшення рівня невизначеності. Стримуючим фактором для більш активного нарощування інвестицій бізнесом стане потреба у збільшенні видатків на оплату праці в умовах посилення конкуренції за робочу силу.

У 2020 році внесок чистого експорту у ВВП стане додатним завдяки суттєвішому скороченню фізичних обсягів імпорту, аніж експорту. Обсяг експорту в поточному році скоротиться приблизно на 5% у реальному вимірі. Головними факторами цього вбачаються нижчий урожай через менш сприятливі погодні умови, що призведе до скорочення обсягів експорту зернових, а також досить слабкий зовнішній попит на металургійну продукцію. Обсяги експорту інших товарів та послуг також знизяться через падіння світового попиту.

Падіння обсягів імпорту в поточному році оцінюється в 12%. Попит на імпортовану продукцію істотно зменшиться через пригнічену інвестиційну активність і погіршення споживчих настроїв в умовах кризи. Високі перехідні запаси природного газу в сховищах із минулого опалювального сезону визначатимуть меншу потребу в енергетичному імпорті. Імпорт послуг також знизиться через вплив карантинних обмежень на міжнародний туризм.

Із 2021 року завдяки відновленню української та світової економіки очікується зростання обсягів як експорту, так і імпорту. Однак швидші темпи зростання обсягів імпорту порівняно з експортом зумовлять повернення до від’ємних значень внеску чистого експорту у ВВП.

Споживчий імпорт стимулюватимуть зростання реальних доходів населення, поліпшення споживчих настроїв та низька волатильність РЕОК гривні. Потреба в нарощуванні інвестицій після різкого падіння зумовить зростання обсягів інвестиційного імпорту. Зростання фізичних обсягів експорту визначатиметься відновленням світового попиту (і відповідно цін) на сировинні товари, зокрема металургійну продукцію, а також збільшенням випуску в сільському господарстві.

Інфляція

НБУ констатує, що хоча споживча інфляція в червні в річному вимірі прискорилася до 2.4%, вона все ще перебувала за нижньою межею цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Базова інфляція коливалася на рівні близько 3.0% р/р. Головним чинником прискорення інфляції наприкінці кварталу стало подорожчання окремих сирих продуктів харчування через несприятливі погодні умови. Також погіршилися й інфляційні очікування бізнесу та населення. Водночас інфляцію гальмували слабкий внутрішній попит, сприятлива ситуація на валютному ринку та відносно низькі ціни на енергоресурси.

За очікуваннями Нацбанку, в другому півріччі 2020 року інфляція прискориться та повернеться в цільовий діапазон 5% ± 1 в. п. у IV кварталі 2020 року – на кінець 2020 року становитиме 4.7% р/р.

По-перше, це зумовлюватиметься м’якою монетарною та фіскальною політикою, які підтримають споживчий попит і ділову активність. По-друге, на цінах позначиться подорожчання енергоносіїв, а також гірший урожай фруктів.

“Фундаментальний тиск дещо посилиться в IV кварталі поточного року внаслідок дії фіскальних та монетарних стимулів, спрямованих на подолання кризи”, - додає НБУ.

Як наголошує НБУ, впродовж 2021 й 2022 років інфляція також перебуватиме в межах цільового діапазону завдяки виваженій монетарній політиці. Водночас вагомим проінфляційним фактором стане зростання реальних доходів населення та відповідне поліпшення купівельної спроможності. базова інфляція також прискориться разом з відновленням економічної діяльності та становитиме близько 4% на всьому прогнозному періоді. Стримуватиме інфляцію поступовий перехід монетарних умов від стимулюючих до нейтральних.

НБУ очікує, що продовольча інфляція прискориться на початку 2021 року через зростання попиту, проте очікувана достатня пропозиція плодово-овочевих культур знизить її до 3–5% у 2021–2022 роках.

Інфляція в групі сирих товарів до кінця 2020 року залишиться близькою до поточного рівня (5 – 6.5%). На початку наступного року вона тимчасово прискориться орієнтовно до 9% через зростання споживчого попиту і витрат на оплату праці.

Відновлення економічної діяльності та повна відміна карантинних обмежень зумовить підвищення попиту на продовольчі товари. Після надходження на ринки продукції нового врожаю вже із середини наступного року продовольча інфляція стабілізується на рівні нижче 5%. Надалі таке помірне зростання цін підтримуватиметься підвищенням номінальних та реальних доходів домогосподарств, проте стримуючим фактором стане зростання пропозиції продовольчих товарів завдяки нарощуванню виробництва в сільському господарстві.

Адміністративна інфляція почне прискорюватися вже в поточному році та досягне 9–10% у 2021–2022 роках. Підвищення ставок акцизів на тютюнову продукцію визначатиме її подорожчання на 14–16% щороку та залишатиметься джерелом найбільшого внеску в адміністративну інфляцію на всьому прогнозному періоді.

Зростання заробітних плат в економіці у 2021 році позначиться також на їх перегляді у сфері ЖКГ, що визначатиме подальше подорожчання окремих комунальних послуг.

У першому півріччі 2020 року тарифи на газ та опалення для населення суттєво знизилися під впливом низьких цін на європейських торговельних майданчиках та високих запасів газу у сховищах. Однак надалі ціни знову зростатимуть у зв’язку з поступовим відновленням попиту в світі та наближенням опалювального сезону.

Ціни на паливо у 2020 році знизяться майже на 16% через значно дешевшу, ніж торік, нафту, що буде вагомим дезінфляційним фактором для значної кількості інших товарів та послуг в економіці. Але відновлення світової економіки, а разом з нею – і попиту на нафтопродукти призведе до підвищення вартості палива в Україні у 2021–2022 роках.