НБУ оскаржує квітневе рішення суду про виплату 105 млн грн екс-акціонерам банку "Велес"

Все про економіку та фінанси

Київський апеляційний суд своєю ухвалою від 10 липня відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою НБУ на рішення Печерського райсуду м. Києва від 16.04.2020 (в справі №757/60479/19-ц), яким було задоволено позов колишніх акціонерів банку “Велес” (Бондарєва Костянтина, Гончарової Ірини, Кандиби Олександра) та вирішено стягнути з НБУ 105 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, на думку фізосіб-позивачів, ця сума відповідає розміру “майнової шкоди” (цитата), яка була їм завдана Нацбанком та виникла в результаті “неможливості вільно розпоряджатися власним майном (корпоративними правами, посвідченими акціями) у статутному капіталі ліквідованої банківської установи без належного майнового відшкодування” (цитата).

Екс-власники банку “Велес” зазначали, що адмінсуди скасували постанову НБУ про ліквідацію “Велеса”, а НБУ та Фонд гарантування не вчиняли заходів щодо відновлення функціонування банку і повернення його активів.

З огляду на це, суд першої інстанції констатував, що “внаслідок винесення відповідачем незаконного рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Велес» позивачів протиправно та без належної компенсації позбавлено приватного права на корпоративні права, посвідченими акціями банківської установи” (цитата).

Нагадаємо, НБУ ухвалив рішення про ліквідацію банку “Велес” у грудні 2015 року. Тоді регулятор заявляв про систематичні порушення фінустановою законодавства у сфері фінмоніторингу.

Нижче - цитата з тодішнього офіційного повідомлення НБУ щодо банку “Велес”:

“У вересні поточного [2015] року Національний банк запобіг спробі вивести за кордон близько 460 млн. дол. США за документами, що мають ознаки фіктивності. Ця невдала спроба стала підставою для проведення інспекційної перевірки банку з питань фінансового моніторингу.

Під час перевірки були виявлені факти здійснення банком ризикової діяльності та ціла низка операцій, характер яких дає підстави вважати, що вони були спрямовані на:

уникнення виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу;

участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, метою яких є виведення капіталів (зокрема повʼязаних із переказом коштів за кордон тощо).

Близько 90% всіх операцій, що здійснювались банком, були саме такими. За неповний рік їх обсяг перевищив 100 млн. дол. США. Крім того, значний обсяг операцій проведено з використанням підроблених документів”.

У 2016 році тодішній глава НБУ Валерія Гонтарева публічно озвучувала таку оцінку діяльності банку “Велес”: “Це був, мабуть, найбрудніший банк з цього списку банків з відмивання коштів. Тому що тільки цьому банку Національний банк завадив в останній рік у виведенні майже півмільярда доларів за фіктивними контрактами".

К. Бондарєв - один з екс-акціонерів банку “Велес”, який подав позов до НБУ, - є нардепом з фракції Юлії Тимошенко.

Нагадаємо, в травні 2020 року за наполяганням МВФ Верховна Рада прийняла, а президент Володимир Зеленський підписан закон про банки, який серед іншого передбачає, що в разі скасування судами рішення НБУ про виведення банку з ринку його акціонери можуть претендувати на грошову компенсацію завданої шкоди, розмір якої має підтвердити міжнародно визнана аудиторська фірма.

Про невдалі спроби Фонду гарантування відсудити мільярди гривень в колишніх акціонерів і топ-менеджерів банків-банкрутів - тут.