НБУ очікує профіцит платіжного балансу в 2020-му на $1,3 млрд і дефіцит $0,1 млрд у 2021-му

Все про економіку та фінанси

НБУ за підсумками 2020 року очікує профіцит зведеного платіжного балансу на суму 1,3 млрд дол, а в 2021 році - дефіцит 0,1 млрд дол, у 2022 році - профіцит 1,1 млрд дол.

Нацбанк прогнозує, що дефіцит фінансового рахунку в 2020 році буде 3 млрд дол, тоді як у 2021 році - профіцит 3,4 млрд дол, у 2022 році - 9,7 млрд дол.

НБУ очікує, що профіцит поточного рахунку в 2020 році буде 4,3 млрд дол, тоді як у 2021 році - дефіцит 3,5 млрд дол, а в 2022 році - дефіцит 8,7 млрд дол.

У Нацбанку уточнюють, що в 2020 році профіцит поточного рахунку забезпечуватиметься сприятливими умовами торгівлі та стійким попитом на товари українського експорту на тлі суттєвого зниження імпорту. У 2021–2022 роках поточний рахунок повернеться до дефіциту на тлі пожвавлення економічної активності. Продовження співпраці з МВФ та поступове відновлення припливу боргового капіталу у 2021–2022 роках дасть змогу підтримувати міжнародні резерви на рівні 29 млрд дол.

Нижче - детальний коментар НБУ:

"Падіння внутрішнього попиту на тлі сприятливої кон’юнктури на зовнішніх ринках зумовили профіцит поточного рахунку в 2020 році. Відновлення економічної активності та погіршення умов торгівлі зумовлять його повернення до дефіциту в 2021–2022 роках

У 2020 році очікується профіцит поточного рахунку на рівні 2.9% від ВВП. Це спричинено поліпшенням умов торгівлі, стійким попитом на експорт сировини та скороченням імпорту на тлі запроваджених карантинних обмежень. Іншим чинником профіциту поточного рахунку є зниження виплат за реінвестованими доходами через погіршення фінансових результатів підприємств.

У 2021–2022 роках очікується повернення до дефіциту поточного рахунку на тлі відновлення економічної активності, зростання споживчого попиту, реалізації відкладеного інвестиційного попиту, а також поновлення подорожей. Додатковими чинниками розширення дефіциту поточного рахунку стануть погіршення умов торгівлі та зниження обсягів транзиту газу.

У 2020 році стабільний попит на сировинну продукцію та зростання цін на продовольчі товари забезпечили стійкість експорту до кризових явищ. Незначне скорочення експорту товарів (на 4%) зумовлено падінням цін на метали та нижчим урожаєм зернових через менш сприятливі погодні умови. У 2021–2022 роках відновлення експорту (на рівні 3-4%) насамперед забезпечуватиметься зростанням попиту на металургійну продукцію та продукцію машинобудування.

У 2020 році зниження загального імпорту на 14% зумовлено насамперед падінням енергетичної складової на третину. Це зумовлено як скороченням обсягів імпорту газу через високі запаси в сховищах, так і рекордним за останнє десятиліття зниженням цін на енергоресурси. Скорочення неенергетичного імпорту (на 8%) зумовлено зменшенням внутрішнього попиту та зниженням інвестиційної активності підприємств на тлі зростання невизначеності. У 2021–2022 роках імпорт товарів зростатиме (на 7–15%) внаслідок збільшення реальних доходів населення та інвестицій на тлі відновлення економічної активності.

Розширення профіциту торгівлі послугами у 2020 році до 4.9 млрд дол зумовлюватиметься передусім скороченням імпорту подорожей вдвічі внаслідок запровадження обмежень на пересування. У 2021–2022 роках очікується скорочення профіциту торгівлі послугами через зниження обсягів транзиту газу та поступове відновлення туризму, який досягнене докризового рівня в 2022 році.

Незважаючи на кризу, у 2020 році грошові перекази від трудових мігрантів виявилися досить стійкими, та залишилися на рівні минулого року. Це зумовлено збереженням попиту на робочу силу у сферах зайнятості країн-реципієнтів, де найбільше представлені українці.

Завдяки пожвавленню економічної активності в країнахпартнерах обсяги переказів надалі зростатимуть у 2021–2022 роках. Продовження співпраці з МВФ є передумовою відновлення припливу боргового капіталу, який забезпечить фінансування дефіциту поточного рахунку у 2021–2022 роках

Продовження програми співпраці з МВФ та повернення інтересу інвесторів до країн EM [emerging markets] на тлі збереження м’яких фінансових умов провідними країнами забезпечать збільшення припливу капіталу до приватного та державного секторів, що повністю профінансує розширення дефіциту поточного рахунку. Приплив капіталу до приватного сектору стимулюватиме інвестиційну діяльність та врівноважуватиме валютний ринок.

Очікується надходження офіційного фінансування до державного сектору від ЄС, Світового банку, а також нових розміщень ОЗДП урядом. У другому півріччі 2021 року очікується відновлення попиту з боку нерезидентів на активи, номіновані в національній валюті. Приплив коштів до державного сектору дасть змогу профінансувати дефіцит бюджету в 2021–2022 роках та успішно подолати періоди значних виплат за зовнішніми боргами.

Додатне сальдо зведеного платіжного балансу разом із фінансуванням від МВФ допоможе наростити міжнародні резерви та утримувати їх на рівні 29 млрд дол у 2020–2022 роках”.