НБУ констатує, що в 2020 році інфляція прискорилася до 5% і досягла центральної точки цільового діапазону:
"Упродовж минулого року інфляція переважно перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Падіння світових цін на енергоносії, а також зниження попиту на непершочергові товари й послуги стримували зростання цін під час пандемії. Водночас наприкінці року інфляція очікувано прискорилася. Це зумовлювалося динамічним відновленням світової економіки, подальшим збільшенням внутрішнього споживчого попиту, а також подорожчанням енергоносіїв та окремих продуктів харчування. В результаті, в грудні інфляція повернулася в цільовий діапазон".
НБУ очікує, що в першій половині 2021 року інфляція прискориться (на кінець року складе 7%, а в червні може перевищити 8%), проте повернеться в цільовий діапазон 5% ± 1 в. п. у першому півріччі 2022 року:
"Національний банк переглянув прогноз зростання інфляції в 2021 році в бік підвищення з 6,5% до 7%. Прискорення інфляції в першому півріччі зумовлюватиметься жвавим споживчим попитом, подорожчанням енергоносіїв та гіршим торішнім врожаєм сільськогосподарських культур. Крім того, зростуть виробничі витрати бізнесу, зокрема на оплату праці. Темпи зростання адміністративно-регульованих цін залишатимуться високими внаслідок підвищення акцизів на тютюнові вироби та подорожчання електроенергії.
Надалі вплив проінфляційних чинників слабшатиме, що розверне інфляційну динаміку. Завдяки нарощенню пропозиції сільськогосподарської продукції нового врожаю сповільниться продовольча інфляція, а наприкінці року вичерпається ефект низької бази порівняння для окремих товарів. Монетарна політика Національного банку також буде спрямована на послаблення фундаментального тиску на ціни з боку стійкого споживчого попиту та на покращення інфляційних очікувань. Як наслідок, очікується, що показник базової інфляції на кінець 2021 року становитиме 5,9%, а загальна інфляція знову повернеться в цільовий діапазон у першій половині наступного року. В 2022–2023 роках інфляція перебуватиме близько середньострокової цілі в 5%".
Коментар глави НБУ Кирила Шевченка:
“Поточний інфляційний сплеск в основному зумовлений факторами пропозиції - подорожчанням продовольства через поганий врожай, вищими адміністративно регульованими цінами. Такі ефекти будуть згасати за відсутності додаткових шоків.
Виходячи з принципів таргетування інфляції, центральним банкам не потрібно реагувати на короткострокові інфляційні шоки, що генеруються факторами пропозиції товарів та послуг. Але ми готові відреагувати ключовою ставкою на посилення фундаментального інфляційного тиску, зокрема, якщо відновлення споживчого попиту виявиться швидшим, ніж наразі очікується, та/або подальшого погіршення інфляційних очікувань.
Водночас є аргументи на користь більш обережного використання ключової ставки у короткостроковому періоді. Невизначеність ще дуже висока. Ми бачимо можливість того, що інфляційний тиск може бути обмеженим збільшенням припливу іноземних портфельних інвестицій на тлі зростання апетиту нерезидентів до ризику. Погіршення епідеміологічної ситуації - наприклад, через розповсюдження нових штамів вірусу - може негативно позначитися на споживанні та діловій активності.
Монетарна політика все ще має стимулюючий характер, оскільки облікова ставка перебуває нижче нейтрального рівня”.