НБУ: хоч обсяг готівки торік зріс на третину, її частка в грошовій масі майже не змінилася

Все про економіку та фінанси

За даними НБУ, на 01.01.2021 в обігу перебувала готівка на 558,5 млрд грн, з них банкнот – на 555,1 млрд грн (3 млрд шт.) та монет – на 3,2 млрд грн (13,5 млрд шт.).

Як констатує Нацбанк, на одного українця припадало 72 банкноти та 149 розмінних і платіжних обігових монет (на початок 2020 року – 70 та 182 шт. відповідно).

Яких банкнот та монет найбільше в обігу? Серед банкнот – номіналом 200 гривень, а серед монет – номіналом 10 копійок (24,0% та 29,2% від загальної кількості в обігу відповідно).

Також від жовтня 2019 року в обігу з’явилося вже 65,3 млн шт. банкнот (2,2% від загальної кількості банкнот в обігу) найвищого номіналу 1000 гривень.

За 2020 рік готівка в обігу зросла на третину або 133,4 млрд грн.

"Таке збільшення готівки – не є унікальним явищем, аналогічні тенденції спостерігаються в більшості країн світу. Це зумовлено як загальним зростанням фінансових заощаджень, так і попитом на ліквідні активи внаслідок невизначеності щодо поширення коронавірусу, тривалості карантину та відповідних обмежень.

Через це готівка довше затримується в обігу – з кінця березня минулого року її надходження в банки знизилися, хоча видача залишалася відносно незмінною. Найбільше знизилися надходження до кас банків за платіжними картками та за придбану іноземну валюту.

Попри зростання готівки в обігу у 2020 році суттєво зростали також обсяги коштів на рахунках банків. Як наслідок, співвідношення готівки та грошової маси залишилося практично на рівні минулих років.

На думку Національного банку, в міру зменшення невизначеності попит на готівку поступово слабшатиме.

Тим більше, що українці активно користуються перевагами безготівкових розрахунків і суми безготівкових операцій з використанням платіжних карток впродовж року зростали. Так, частка безготівкових операцій у загальній сумі операцій з платіжними картками за минулий рік зросла більше ніж на 3 в.п. (з 55% у січні до 58% у листопаді)", - йдеться в повідомленні прес-служби НБУ.

Контекст

Залежно від зниження ступеня ліквідності, фінансові активи групують у різні грошові агрегати - М0, М1, М2 та М3. Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями. Грошовий агрегат М1 – грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті. Грошовий агрегат М2 – грошовий агрегат М1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити. Грошовий агрегат М3 (грошова маса) – агрегат М2 та цінні папери (крім акцій).

Грошовий агрегат М3 (грошова маса) у 2020 році збільшився на 412,2 млрд грн (+28,7%) - до 1,85 трлн грн.

Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб на днях таким чином прокоментував торішнє зростання грошового агрегату М1:

“Щодо агрегату М1, там є дві основні складові, і вони якраз достатньо сильно зросли, - це готівка і депозити до запитання.

Ми вже не раз говорили, що Україна не дуже відрізняється від інших країн (до речі, як розвинених, так і emerging markets) щодо бігства в готівку населення та бізнесу минулого року на тлі розгортання пандемічних процесів. Тобто карколомне зростання готівки спостерігалося в багатьох економіках минулого року.

Крім того, гіпотеза наша є в тому, що масштаби тіньової економіки, можливо, збільшилися торік, що також могло вплинути на збільшення готівки.

Ну і фактор ефективності фінансового моніторингу в українській банківській системі, швидше за все, вплинув на це.

Щодо депозитів до запитання, то там є перш за все фактор переоцінки депозитів в іноземній валюті (за рахунок девальвації гривні). Тобто це вплинуло. Також ми бачили в минулому році зростання депозитів у банківській системі.

Але знову ж таки природно під час таких значних економічних коливань люди, бізнес роблять вибір на користь більш ліквідного інструменту, як депозити до запитання порівняно зі строковими депозитами. Тому депозити до запитання значно зросли.

Хоча знову ж таки якщо ми порівняємо з минулими кризами... У минулі кризи в нас депозити зменшувалися, всі забирали кошти з банківської системи, а зараз кошти так, у більш ліквідній формі, але залишаються в банківській системі.

Щодо майбутнього і що буде далі. При базовому сценарії відновлення економіки після кризи ті кошти в готівковій формі чи у формі депозитів до запитання будуть перетікати в більш довгострокові форми заощаджень. Тобто строкові депозити”.

При стабільній макроекономічній ситуації ми не бачимо значного інфляційного ефекту від цього зростання готівки і депозитів до запитання минулого року.