НБУ: споживча інфляція на кінець ІІІ кварталу 2021 року може зрости до 6,9%

Все про економіку та фінанси

НБУ прогнозує зниження ВВП України в 2020 році на 6%, у 2021 році - зростання на 4,2% і 3,8% у 2022 році.

Нацбанк очікує, що за підсумками 2020 року номінальний ВВП України складе 3925 млрд грн, в 2021 році - 4360 млрд грн, у 2022 році - 4775 млрд грн.

НБУ прогнозує, що споживча інфляція на кінець 2020 року складе 4,1%, на кінець 2021 року - 6,5%, на кінець 2022 року - 5,0%.

При цьому Нацбанк очікує, що на кінець І кварталу-2021 споживча інфляція буде 5,6%, на кінець ІІ кварталу-2021 - 6,2%, на кінець ІІІ кварталу-2021 - 6,9%, на кінець IV кварталу-2021 - 6,5%.

НБУ констатує, що скорочення економіки України за підсумками 2020 року є наслідком насамперед складного для бізнесу II кварталу, в якому застосовувалися найжорсткіші карантинні обмеження.

За оцінками НБУ, основним драйвером зростання в 2021-2022 роках залишатиметься приватне споживання на тлі стрімкого підвищення мінімальної заробітної плати у 2021 році. Економічне зростання підтримають фіскальні стимули, м’яка монетарна політика та відновлення зовнішнього попиту за умов відсутності жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі, додає Нацбанк.

“Фіскальна політика до кінця 2020 року для протидії негативним наслідкам кризи буде стимулюючою. Після повернення економіки до сталого зростання потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави зменшиться, водночас зросте актуальність поліпшення боргової позиції. Тому дефіцит СЗДУ (сектор загального державного управління) поступово скорочуватиметься: з 6.5% ВВП у 2020 році до 4% ВВП – у 2021 році та до 3% ВВП – у 2022 році”, - зазначає Нацбанк.

НБУ очікує, що в 2020 році державний та гарантований державою борг зросте до 63% ВВП через нарощення дефіциту бюджету, падіння номінального ВВП, а також слабший, ніж наприкінці минулого року, обмінний курс гривні. Надалі цей показник знижуватиметься на 2–3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та помірній волатильності обмінного курсу.

Коментар Нацбанку: 

“Ключовим припущенням макропрогнозу є продовження співпраці з МВФ відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику. Співпраця з Фондом є базовою передумовою для повноцінного фінансування дефіциту державного бюджету. Інший важливий пункт – отримання пов’язаного з програмою МВФ фінансування від міжнародних партнерів. Ця підтримка необхідна для найшвидшого відновлення української економіки. Натомість значне відтермінування або призупинення виконання зобов’язань у рамках співпраці з МВФ може не тільки сповільнити економічне відновлення, але й суттєво погіршити інфляційні та девальваційні очікування, для компенсації яких НБУ буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику.

Важливим ризиком є триваліший строк пандемії коронавірусу та збереження або посилення обмежувальних заходів, необхідних для її подолання, на тривалий період. За умов погіршення епідемічної ситуації відновлення української економіки суттєво уповільниться.

Водночас виникне потреба в посиленні фіскальних та монетарних стимулів для пом’якшення негативного впливу від скорочення сукупного попиту на економіку та підтриманні населення.

Основні зовнішні ризики на сьогодні теж пов’язані з успішністю приборкання пандемії на глобальному рівні. У разі глибшої світової кризи або більш повільного відновлення економік країн – ОТП [основних торгових партнерів] знижуватиметься світовий попит та ціни на товари українського експорту.

Очікується, що за такого сценарію уряди та центральні банки інших країн застосовуватимуть активні антикризові заходи, що відповідно пом’якшуватиме монетарні умови на світових фінансових ринках. Монетарна політика НБУ відображатиме баланс між потребою у зниженні інфляційного тиску через послаблення обмінного курсу гривні та підтримкою економіки.

На всьому прогнозному горизонті є ризик зниження врожаю зернових, олійних і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови. За таких умов зросте продовольча інфляція та поглибиться падіння ВВП через скорочення виробництва у сільському господарстві. Це призведе до скорочення експорту зернових, зменшення валютної виручки, що супроводжуватиметься девальваційним тиском на обмінний курс гривні та відповідно інфляцію. Проте втрати від зниження експортних поставок можуть частково компенсуватися зростанням цін на зернові. Реакція монетарної політики відображатиме баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску та мінімізацією втрат для економічного зростання".