НБУ: грошова маса в січні-липні збільшилася на 16%, а за останні 12 місяців - на 27%

Все про економіку та фінанси

За даними НБУ, грошовий агрегат М3 (грошова маса) в липні порівняно з червнем збільшився на 3,6% (+57,6 млрд грн), з початку 2020 року (тобто за 7 місяців) - на 16% (+229,8 млрд грн), а в річному вимірі (тобто порівняно з липнем-2019) - на 27,1% (+355,9 млрд грн) - до 1,67 трлн грн.

Нагадаємо, в червні грошова маса порівняно з травнем збільшилася на 2,2% (+34 млрд грн), за перше півріччя - на 12,1% (+174,1 млрд грн), а в річному вимірі (тобто порівняно з червнем-2019) - на 25,1% (+323,5 млрд грн) - до 1,61 трлн грн.

У кінці липня НБУ озвучив прогноз, що грошова маса за підсумками 2020 року зросте на 19,5% (після збільшення в 2019 році на 12,6%, у 2018 році - на 5,7%, у 2017 році - на 9,6%). У квітні НБУ прогнозував, що грошова маса в цьому році зросте на 3,5%.

Як уточнював Нацбанк, після зростання за перше півріччя на 12,1% грошова маса за підсумками 9 місяців збільшиться на 16,0% (порівняно з показником на початок року), а на кінець IV кварталу (тобто за весь рік) - на згадані 19,5%.

НБУ прогнозував, що в 2021 році грошова маса зросте на 10,7%, а в 2022 - на 10,6%.

Нагадаємо, залежно від зниження ступеня ліквідності, фінансові активи групують у різні грошові агрегати - М0, М1, М2 та М3. Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями. Грошовий агрегат М1 – грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті. Грошовий агрегат М2 – грошовий агрегат М1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити. Грошовий агрегат М3 (грошова маса) – агрегат М2 та цінні папери (крім акцій).

Новий глава НБУ Кирило Шевченко у третій декаді липня повідомив, що згідно з очікуваннями Нацбанку, "облікова ставка залишиться на поточному низькому рівні принаймні до кінця цього року”, а в наступному році НБУ “буде приймати рішення щодо облікової ставки залежно від реалізації проінфляційних ризиків, у т.ч. зміни соціальних стандартів, та темпів відновлення економіки” (цитата).

“Зберігаючи облікову ставку на рівні 6%, Національний банк залишає достатній простір для монетарного стимулювання і зможе надати економіці додатковий імпульс для зростання у випадку повільнішого відновлення споживчого та інвестиційного попиту", - констатував К. Шевченко.

Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб зауважував, що поточна облікова ставка - “історично низька ставка, і вона вже нижча нейтрального рівня”. “Іншими словами, ми вже зараз перебуваємо в фазі м’якої монетарної політики”, - підкреслював Д. Сологуб.

За підсумками 2020 року НБУ прогнозує інфляцію 4,7%, за 2021 рік - 5,5%, що відповідає цільовому діапазону (5% +/- 1 в.п.).

За даними Держстату, в липні споживчі ціни порівняно з червнем знизилися на 0,6%, з початку року зросли на 1,4%, а порівняно з липнем 2019 року - зросли на 2,4%.

Як зауважує Нацбанк, за підсумками липня інфляція “очікувано перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. і, більше того, виявилася дещо нижчою за траєкторію прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті за липень 2020 року” (цитата).

“Надалі поступове пожвавлення споживчого попиту та економічної активності під впливом м’якої монетарної політики Національного банку та фіскальних стимулів Уряду сприятиме поверненню споживчої інфляції у межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п.”, - зазначає НБУ.