НБУ: держборг зросте до 62% ВВП на кінець 2020 року

Все про економіку та фінанси

НБУ очікує, що державний та гарантований державою борг у 2020 році зросте до 62% ВВП (за оцінками Мінфіну, на кінець 2019 року цей показник становив 51,6% ВВП).

Як зауважує НБУ, головними факторами будуть значне нарощування дефіциту бюджету, падіння номінального ВВП, а також нижчий, ніж наприкінці минулого року, обмінний курс гривні.

“Надалі показник знижуватиметься на 2–3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та низькій волатильності обмінного курсу”, - прогнозує НБУ.

Він зауважує, що фіскальна політика у 2020 році буде стимулюючою. Так, для протидії негативним наслідкам кризи буде сформовано додатний фіскальний імпульс (близько 2% ВВП) для економіки, що буде відображенням розширення дефіциту зведеного бюджету в поточному році до 7.5% ВВП.

Кошти спрямовуватимуться на заходи зі стимулювання економічної діяльності (безпосередньо капітальні видатки), підтримання бізнесу та населення в умовах зниження споживчої активності і зайнятості.

Кризовий стан в економіці призведе до падіння обсягів платежів до бюджету: доходи СЗДУ (сектору загального держуправління) скоротяться орієнтовно на 10% за рахунок як податкових, так і неподаткових надходжень. Серед перших найбільше знизяться надходження від податку на прибуток через суттєве погіршення фінансових результатів підприємств.

Незважаючи на це, уряд буде змушений нарощувати видатки соціального характеру для підтримання населення під час економічної кризи, видатки на боротьбу з поширенням епідемії, а також утримуватися від економії на капітальних видатках (зокрема на дорожнє будівництво) для підтримання економіки.

Така м’яка фіскальна політика зумовлюватиме формування бюджетного дефіциту, який стане одним із найбільших в історії України. За умов невисоких приватизаційних надходжень він фінансуватиметься за рахунок офіційних та ринкових боргових запозичень.

“Визначальну роль тут відіграватиме продовження програми співпраці з МВФ, що, крім отримання залежного від нього офіційного фінансування, поліпшуватиме доступ до міжнародних ринків капіталу за прийнятними відсотковими ставками”, - підкреслює НБУ.

Разом з тим, після відновлення сталого зростання економіки потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави зменшуватиметься, тому дефіцит СЗДУ поступово скорочуватиметься: до 4% ВВП – у 2021 та до 3.0% ВВП – у 2022 роках, прогнозує Нацбанк.

Він уточнює, що наприкінці ІІ кварталу накопичено значний ресурс для підтримки економіки та фінансування майбутніх виплат за борговими зобов’язаннями.

Наприкінці квітня на внутрішньому ринку відновився попит на державні цінні папери, а в першій декаді червня надійшло також офіційне фінансування від МВФ та інших міжнародних партнерів. Враховуючи стримане фінансування видатків, це призвело до накопичення значних за обсягом як гривневих, так і валютних коштів на рахунках уряду, попри суттєві виплати за поточними борговими зобов’язаннями.

Попри активні залучення обсяг державного та гарантованого боргу станом на кінець червня порівняно з кінцем березня майже не змінився як в абсолютному вимірі, так і відносно ВВП. Вагомим чинником цього стала курсова переоцінка унаслідок зміцнення курсу гривні порівняно з кінцем березня, констатує НБУ.

“Проте боргове навантаження залишається значним: у другому півріччі 2020 року СЗДУ має сплатити за зовнішніми зобов’язаннями близько 3 млрд дол., а у 2021 році – ще 5 млрд дол. Разом із виплатами за зобов’язаннями перед МВФ загальний обсяг виплат перевищує 10 млрд дол. Попри м’які світові фінансові умови доступ України до міжнародних ринків капіталу визначатиметься спроможністю надалі проводити структурні реформи та реалізовувати виважену макроекономічну політику. Подальша співпраця з міжнародними партнерами не лише забезпечить надходження необхідних фінансових ресурсів у цей період, а й полегшить доступ до міжнародних ринків капіталу”, - резюмує НБУ.