НБУ: банки можуть обмінюватися інформацією про клієнтів, які не пройшли фінмоніторинг

Все про економіку та фінанси

Перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для порталу “Мінфін” констатувала, що на підставі закону про фінмоніторинг банки мають право обмінюватися інформацією про підозрілих клієнтів з іншими банками.

“У банку може закономірно виникнути питання, якщо людина отримує зарплату, наприклад, 30-50 тис. грн і раптом на її рахунок надходить матеріальна допомога в кілька мільйонів. У такому разі банк запитає — звідки ці гроші, яка мета і суть операції. І якщо клієнт не може або відмовляється це пояснити, то банк має право відмовити йому в обслуговуванні. Банк відзначить клієнта як такого, який відмовився надати інформацію. У цьому випадку банк може обмінятися інформацією з іншими банками. Це право банку, але не обов`язок.

Також йдеться про клієнтів, які навмисно йдуть на порушення закону: надають недостовірну інформацію або їм відмовлено через високу категорію ризику, який банк не може на себе прийняти. Це також може бути людина із санкційного списку. Про таких клієнтів банки також мають право обмінятися інформацією”, - зауважила Катерина Рожкова.

За її словами, на базі банківської асоціації розробляється система обміну інформацією про клієнтів, які не пройшли процедуру фінмоніторингу.

“З чим вона повинна боротися? З тероризмом, незаконним збагаченням, легалізацією доходів, отриманих незаконним шляхом. Наприклад, є операції між компаніями-одноденками, в яких засновником і директором значиться одна і та ж фізична особа. Причому часто використовуються загублені паспорти тощо. Банки відмовляють в обслуговуванні таких клієнтів і можуть обмінятися інформацією про них з іншими банками. Це дозволить припинити міграцію «схемників» з банку до банку, а також боротися з тими, хто намагається обійти закон”, - зазначила перший заступник глави НБУ.

К. Рожкова наголосила, що банк повинен перевіряти тільки ті операції, які вибиваються зі звичайного ритму, незалежно від суми.

“Суть в тому, щоб знати свого клієнта. Поясню, чому фінмон – це не математика, а аналітика.

Якщо у людини свій бізнес або вона топ-менеджер, у неї є певний рівень доходів, депозити, то навіть при операціях на великі суми банк може не запитувати додаткові документи. Навіщо? Адже походження коштів зрозуміле. Але якщо людина отримує допомогу з безробіття на банківську карту, а потім поповнює її готівкою навіть не 400, а 150 тис. грн, то банк повинен поцікавитися джерелом цих грошей.

Тому не за всіма операціями понад 400 тис. грн потрібно вимагати довідку про доходи, як і не за всіма операціями, нижче цієї суми не потрібно вимагати.

Накопичена НБУ статистика показує, що 95% всіх клієнтів у всіх банках потрапляють до низькоризикової групи, яка не вимагає ніяких додаткових вивчень і підтверджень.

Припустимо, ви плануєте велику покупку, і ваші родичі позичають вам гроші, які зараховують на ваш рахунок. Це разова подія, яке не відбувається кожного дня. В таких випадках просто потрібно попередити банк про те, що ви збираєтеся купити машину або нерухомість, і тому будуть проведені певні операції.

Просто так банк нікого до списку сумнівних клієнтів не внесе. Якщо це сталося помилково, то потрібно просто зв`язатися з банком і прояснити ситуацію”, - сказала чільна представниця НБУ.

З приводу блокування банками підозрілих операцій К. Рожкова ще розповіла таке:

“Якщо банк виявив підозрілу операцію, то він її зупиняє. Потім повідомляє Держфінмоніторинг. Така зупинка триває два дні. Потім Держфінмоніторинг за наявності підстав продовжує зупинку на 7 днів та повідомляє правоохоронні органи. Далі триває аналітична робота і перевірка клієнта. При необхідності вони можуть запросити додаткові документи. Протягом 30 днів має бути прийнято рішення або про продовження блокування, або про те, що операцію можна здійснити.

Що стосується документів, то потрібно відповісти всього на два питання. Перший — хто робить платіж і на користь кого? Потрібно виключити операції на користь терористів, осіб, які перебувають під санкціями. В якості підтвердження можуть запитати паспорти, ідентифікаційні коди, інші документи. Одного паспорту не завжди достатньо, так як часто у людей можуть збігатися прізвища, імена та по-батькові. Друге питання — це суть операції. Потрібно зрозуміти, за що перераховуються гроші. Тут складніше. Наприклад, є контракт і клієнт платить за контрактом. Але ж можна побачити, що мільйони гривень передоплати перераховуються компанії, що створена 2 дні тому. Звичайно, банк поставить запитання. Він повинен переконатися, що це не легалізація, не корупція або переведення в готівку коштів”.