НБУ: банки ігнорують кризу, не поспішають збільшувати резерви

Все про економіку та фінанси

НБУ констатує, що МСФЗ 9 передбачено, що фінансові установи мають завчасно реагувати на погіршення макроекономічних прогнозів збільшенням обсягу резервів. Водночас, підкреслює регулятор, перші місяці кризи чітко свідчать про те, що банки ігнорують зміну макроекономічних умов і не поспішають підвищувати оцінки очікуваних кредитних збитків. У більшості випадків це свідчить про необхідність докорінного перегляду методів оцінки кредитних збитків.

Від середини березня економіка увійшла в стадію рецесії. Водночас більшість провідних аналітичних інституцій різко погіршила макроекономічні очікування – наразі консенсус полягає в тому, що через пандемію та обмеження, пов’язані з нею, ВВП, доходи компаній та населення знизяться, а безробіття зросте.

"Закономірно це мало би призвести до зростання оцінок очікуваних збитків, а отже, і резервів за кредитами. Відтак, банки мали відобразити це у фінансовій звітності уже за І квартал 2020 року.

На практиці банки майже не змінили оцінки параметрів очікуваних збитків порівняно з початком року. Низка установ навіть дещо їх поліпшила. Це суперечить загальній логіці впливу макроумов на кредитний ризик, яка підтверджується спостереженнями вже у квітні і травні. Тож банки повинні суттєво переглянути свої підходи до визначення параметрів очікуваних збитків", - наголошує НБУ.

Нацбанк додає, що фінустанови мають використовувати базовий сценарій, яким передбачається погіршення економічної ситуації, для оцінки очікуваних збитків. МФСЗ 9 також дає змогу враховувати кілька альтернативних макроекономічних сценаріїв, наприклад, сприятливий чи вкрай негативний, з різними імовірностями.

"На сьогодні провідні прогнозисти погоджуються, що ймовірність відхилення від базового макроекономічного сценарію в гіршу сторону набагато вища, ніж вірогідність м’якшої рецесії. Саме тому несприятливим сценаріям треба надавати більшу вагу. Тривалість та глибину кризи все ще важко спрогнозувати точно. Гостра її фаза мине разом із послабленням карантинних обмежень. Водночас для багатьох секторів економіки негативні наслідки будуть значно тривалішими.

Тож на горизонті одного року фінансовий стан низки підприємств та домогосподарств погіршиться. Це закономірно має призвести до підвищення оцінок очікуваних збитків для кредитів, що оцінюються на першій стадії для всіх типів масових продуктів: споживчих позик, іпотеки, кредитів МСБ.

Для великих корпоративних боржників важливо враховувати напрям їхньої діяльності, особливості впливу поточної кризи на сектор позичальників, ризики для відновлення роботи та з урахуванням цього виважено будувати сценарії втрат від кредитного ризику",  - зазначає НБУ.

Він констатує, що в умовах кризи через значне зростання кредитного ризику очікується збільшення обсягів кредитів, що за правилами МСФЗ 9 переходять до оцінки на другій стадії. Для них банки рахують втрати вже на весь строк життя, а не на один рік.

"Щоправда, критерії міграцій із першої стадії в другу потрібно встановлювати виважено. Зміна макроекономічних умов не є безумовним тригером для нього. Так само, як і короткострокові реструктуризації чи тимчасова перерва в обслуговуванні кредиту через карантинні обмеження. Проте повторні реструктуризації поза періодом дії карантину чи після його послаблення – це в більшості випадків щонайменше свідчення суттєвого зростання кредитного ризику.

Загалом швидкий аналіз доводить, що моделі банків для оцінки параметрів очікуваних збитків подекуди працюють некоректно. Вони переважно не є чутливими до суттєвої зміни вхідних макроекономічних параметрів. Це створює ризик невчасного визнання кредитного ризику та формування резервів", - резюмує НБУ.