Найбільші боржники Приватбанку оскаржують 127-мільярдну реструктуризацію 2016 року

Все про економіку та фінанси

Госпсуд м. Києва у кінці грудня відкрив провадження за десятками позовів компаній, яких НАБУ пов’язувало з “приватівцями” та які стали позичальниками Приватбанку восени 2016 року (тобто незадовго до націоналізації банку) за наслідками трансформації/реструктуризації його корпоративного кредитного портфелю на 127 млрд грн: тоді за рахунок отриманих позик у банку (під 10,5% річних) відповідні фірми на підставі переважно договорів поруки погасили заборгованість “старих” позичальників, надавши в забезпечення менш якісне (за оцінками держменеджменту Приватбанку) заставне майно.

Ці “трансформаційні” поручителі/боржники Приватбанку (загалом їх було 36, - ред.) просять суд визнати недійсними відповідні договори поруки, а також супровідні кредитні договори.

Серед позивачів - у т.ч. ТОВ "Абсол Трейд", ТОВ “Денвер Оіл”, ТОВ “Старт-Н”, ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук", ТОВ “Інновейшн Мультимедіа”, ТОВ “Брайтон ЛТД”, ТОВ "Фініті-Компані", ТОВ "Айлант Сервіс", ТОВ "Імперія Холдінг", ТОВ "Софа ЛТД", ТОВ “Хромія”, ТОВ “Лайк-Сіті”, ТОВ “Лекс Грант”, ТОВ "Гастел Груп", ТОВ "Пром Гарант Плюс", ТОВ "Альянс Партнер Груп", ТОВ “Арго-УТН”, ТОВ “Бізнес Пром Інновації”, ТОВ “Сантех Мастер”, ТОВ “Агротрейд ЛТД”, ТОВ "Ніон Інвест Груп", ТОВ "Айлант Сервіс", ТОВ “Тріумф 15”, ТОВ "Імперія Літ", ТОВ "Софт-Альянс", ТОВ "Бізнеспром Інвест", ТОВ "Кітчер-Девелопмент", ТОВ "Китчер-Солюшн", ТОВ “Гастел Груп”, ТОВ “Адор ЛТД”, ТОВ “Арнад Груп”.

Як писав Finbalance, в кінці 2017 року - на початку 2018 року низка згаданих “трансформаційних” боржників Приватбанку домоглися в судах визнання недійсними додаткових договорів, які надавали право для банку вимагати в позичальників дострокового повернення позик (вже в 2017 році). Таким чином, фактично тоді суди дозволили боржникам Приватбанку користуватися кредитами до 2026 року. Як випливає з судових матеріалів, обсяг заборгованості в цих історіях - як мінімум 70 млрд грн.

У грудні 2017 року Генпрокуратура подала кілька позовів до “трансформаційних” боржників Приватбанку (йдеться в т.ч. про судові справи №906/1102/17, №908/2501/17, №912/3665/17, №906/1101/17) щодо стягнення з них мільярдних боргів. Проте зрештою Генпрокуратура відкликала свої позовні заяви - за наполяганням Мінфіну та Приватбанку, які тоді висловлювали думку, що позови ГПУ в українських судах можуть зашкодити судовим процесам у Лондоні, де, на думку Мінфіну та Приватбанку, в держави більше шансів домогтися стягнення заборгованості з позичальників.

У грудні 2019 року заступник глави правління Приватбанку Галина Пахачук так описувала стан корпоративного портфелю, сформованого до націоналізації банку: "Ціна питання - близько 250 млрд грн, за якими сьогодні реально, якщо взяти статистику 2017-2019 років, практично обслуговування зупинилося. 2019 рік завершується: через судову систему, стягнення, відповідні зустрічні зобов`язання в середньому змогли зібрати 585 млн грн - це практично близько до нуля" (цитата).

За її словами, основну частку в "токсичному" портфелі має згадана вище "група 36": кредити 36 компаніям на 126 млрд грн за номіналом і 148 млрд грн з урахуванням накопичених відсотків. Як зазначалося, за цією групою немає всієї необхідної документації, номінальні процентні ставки низькі (близько 10%), а додаткові виплати, за прописаними в додаткових угодах формулами, суди визнали незаконними на 18 млрд грн.

Г. Пахачук зазначила, що для держави націоналізація Приватбанку обійшлася в 198 млрд грн: внесок у капітал на 155 млрд грн у вигляді держоблігацій, а решта - отримані банком за цими паперами процентні виплати від Мінфіну.

Раніше НБУ заявляв про сумнівні операції в Приватбанку (у т.ч. інсайдерське кредитування) в період до націоналізації на 5,5 млрд дол. Ігор Коломойський цю інформацію заперечував.