30 жовтня Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу приватного підприємства «ОККО-Бізнес Контракт» та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 10.07.2019 (в справі №640/18535/18), яким скаржнику було відмовлено в задоволенні позову до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0011121401 від 17.10.2018 (щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 18,6 млн грн, з яких 14,86 млн грн - за основним платежем та 3,7 млн грн - за штрафними санкціями).
Апеляційний суд дійшов висновку, що “первинні документи, які стали підставою для формування витрат ПП «ОККО Бізнес Контракт» по операціям з контрагентами, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, є лише формально складеними і не надають належних та необхідних правових підстав для легалізації відображених у них господарських операцій” (цитата).
Також суд звернув увагу на низку кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), ст.212 ККУ (ухвалення від сплати податків), в яких фігурують контрагенти ПП «ОККО Бізнес Контракт».
Контекст
Як писав Finbalance, 18.03.2019 Восьмий апеляційний адмінсуд у межах справи №813/2957/18 задовольнив позов Приватного підприємства “ОККО-Нафтопродукт”, визнано протиправними та скасовано кілька податкових повідомлень-рішень від 05.06.2018, у т.ч.
- №0011124205, яким збільшено суму грошового зобов`язання компанії з ПДВ на 18,5 млн грн;
- №0011164205, яким збільшено суму грошового зобов`язання компанії з податку на прибуток на 12 млн грн;
- №0011154205, яким зменшено суму від`ємного значення зобов`язання з податку на прибуток на 29,6 млн грн.
У рамках цієї справи суд першої інстанції (Львівський окружний адмінсуд) своїм рішення від 17.12.2018 відмовився задовольнити позов “ОККО-Нафтопродукт” з тих підстав, що “підприємство-постачальник ТОВ «Індастрік Трейд» знаходилось поза межами контролю формальних (номінальних) директорів, а від їх імені невідомі особи лише оформляли відповідні документи, а тому такі не можуть бути підставою для віднесення відповідних сум до податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток” (цитата).
Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що “надані позивачем докази дають змогу ідентифікувати відповідальних осіб за здійснення господарської операції і складання первинного документа та підтверджують обставини щодо фактичного руху активів (придбання та переміщення товару) від ТОВ «Індастрік Трейд» до позивача та використання позивачем таких товарів у своїй господарській діяльності з метою одержання прибутку” (цитата).