Марченко: емісії НБУ для викупу ОВДП і покриття дефіциту бюджету не буде

Все про економіку та фінанси

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю для агентства “Інтерфакс-Україна”, коментуючи побоювання спостерігачів щодо різкого збільшення дефіциту держбюджету в квітні до 300 млрд грн та, як наслідок, появи ризику емісійного фінансування бюджетного дефіциту Нацбанком (в т.ч., можливо, за участі держбанків), зауважив таке:

“Але натомість схеми немає? І не буде”, - наголосив глава Мінфіну.

За його словами, різке скорочення дефіциту держбюджету в 2021 році (наразі планується на рівні 270 млрд грн, або 6% ВВП), може мати негативний ефект для економіки:

“Чимало експертів, серед яких колишні міністри фінансів, вважають, що ми можемо одразу забезпечити дефіцит у 2-3%. Пояснюю для тих, хто здатний рахувати: якщо 1% ВВП - це 45 млрд грн, то скорочення дефіциту на 1% із 7,5% - це мінус 45 млрд грн. Тобто зниження до 2% - це скорочення на більш ніж 200 млрд грн наших видатків. Коли прошу показати, за рахунок яких інструментів або джерел це зробити, мені кажуть: “Ну в теорії так має бути”.

Так, відповідно до критеріїв стійкості бюджетної і боргової політики ми маємо рухатися до 3%. Завдяки виваженій політиці попередніх років у нас тренд був правильний. Останні дефіцити менше 3% вказують на те, що була послідовна позиція Мінфіну. В той період ми могли собі дозволити зменшувати борговий тягар і зменшувати дефіцит. Зараз, в умовах коронакризи, циклу низхідної економічної динаміки, яка спостерігається цього року, в умовах невизначеності з точки зору споживчого попиту, потенційних можливостей щодо експорту, ми не можемо собі дозволити різке скорочення дефіциту.

Для нашої країни це буде контрпродуктивним заходом. Ми не тільки вб’ємо економічну динаміку, а й не зможемо це виконати. Я готовий дискутувати з поважними макроекономістами, але ми маємо бути раціональними.

Штати мають 16% ВВП дефіциту бюджету цього року, Британія - 18%, Франція - 12%, Бельгія - 10%, Італія - 13%. Я не думаю, що наступного року вони будуть різко скорочувати дефіцит бюджету. Упевнений, вони утримають такий дефіцит, який дозволить їм витримати удар кризи за допомогою інтервенцій держави.

Мені у такому випадку завжди кажуть: вони можуть собі це дозволити, а ми - ні. Але тоді ми ще більше себе вбиваємо, якщо не робимо нормальних кроків з точки зору макроекономіки. Іншого виходу немає.

Треба шукати варіанти фінансувати дефіцит. Я не бачу в цьому великої проблеми. Цього року ми їх знайшли - перекредитувалися і випустили єврооблігації під рекордно низькі відсотки. За 13 років це найкращий випуск. Співробітництво з МВФ – обов’язкова умова. Без сумніву. У будь-якому варіанті наявність співпраці з МВФ наступного року є обов’язковою. Ми ще не стали настільки міцно на ноги, аби відмовитися від підтримки Фонду.

<...> Ми будемо виходити з ринкових умов, які будуть на той момент. Зараз на банківському ринку є надлишкова ліквідність. Як підтримка кредитування має бути, так і є розуміння, що надлишкову ліквідність ми маємо абсорбувати як держава. І профінансувати дефіцит бюджету. Ми будемо виходити з цих ринкових умов. Ми знизили дохідність з квітневих 11-12% до нинішніх 7-8%. Я вважаю, що це був правильний тренд. Звичайно, на нього вплинуло зниження облікової ставки. Але з точки зору боргової політики ми зараз запозичуємо фактично під менше 10% і обслуговуємо борги, які запозичувалися під 15-18%. З точки зору боргової політики це раціонально. Не думаю, що щось зміниться в наступному році.

<...> Головне питання в фінансуванні дефіциту – мати можливість запозичити в той момент, коли це найбільш потрібно. І тут більше питання, що саме наприкінці року така необхідність найчастіше виникає. Коли треба фінансувати видатки, а вони зазвичай накопичуються до кінця року, визначається пошук ліквідності. А так, в середині року я не бачу проблем. Маємо вчасно обслуговувати і гасити наші борги. Це – ключове. Під погашення і обслуговування не бачу жодних проблем рефінансувати чи знайти інші можливості.

<...> Останнім часом ми спостерігаємо повернення попиту на наші інструменти з довшим терміном погашення зі сторони нерезидентів. У нас підвищується рейтинг, довіра до України зростає. Ми готові працювати з нерезидентами. Їх цікавить ліквідний вторинний ринок, ми знайдемо з ними можливості працювати”.

Контекст

Як писав Finbalance, в урядовому проекті держбюджету на 2021 рік закладено здійснення запозичень на 702,4 млрд грн, у т.ч. внутрішні - 549 млрд грн, зовнішні - 153,3 млрд грн.

При цьому обсяг погашень основної суми заборгованості (без врахування виплати відсотків) - 439,3 млрд грн, у т.ч. по внутрішнім зобов`язанням - 341,6 млрд грн, а по зовнішнім - 97,7 млрд грн.

На обслуговування боргів (сплату відсотків) заплановано 160,47 млрд грн, а також 1,15 млрд грн на виплати по державним деривативам.

Таким чином, виплати по держборгам у 2021 році (з урахуванням виплат по деривативам) складуть 601 млрд грн.

Дефіцит держбюджету на 2021 рік - 270,4 млрд грн, або 6% ВВП (у бюджеті на 2020 рік - 298,4 млрд грн, або 7,5% ВВП). Граничний обсяг держборгу - 2,6 трлн грн.

Нагадаємо, в квітні 2020 року Верховна Рада внесла зміни в держбюджет, якими дефіцит збільшено на 202,1 млрд грн - до 298,4 млрд грн.

У документі було закладено збільшення обсягу запозичень у 2020 році на 277,5 млрд грн (до 642,7 млрд грн), у т.ч. внутрішніх запозичень - на 146,5 млрд (до 377,6 млрд грн), а зовнішніх - на 131 млрд грн (до 265,1 млрд грн).

Граничний обсяг держборгу підвищено на 341,7 млрд грн - до 2386,8 млрд грн. Водночас граничне обмеження обсягу гарантованого державою боргу скасовано (перед цим воно становило 318,4 млрд грн).

За інформацією Мінфіну, із запланованих сукупних виплат до держборгам у 2021 році на 599,8 млрд грн виплати по гривневим ОВДП очікуються на суму 328,6 млрд грн, по валютним ОВДП - на 112 млрд грн, по зобов`язанням перед приватними кредиторами - 112,3 млрд грн, перед міжнарондними фінансовими організаціями - 43,8 млрд грн, перед іншими державами - 2,4 млрд грн.

Як зазначалося, запланований обсяг запозичень у загальний фонд держбюджету - 678,7 млрд грн, у т.ч.

- ОВДП - 549,1 млрд грн (в еквіваленті - 18,9 млрд дол);
- євробонди - 86,4 млрд грн (в еквіваленті - 3 млрд дол);
- позики МВФ та інших МФО - 43,2 млрд грн (1,5 млрд дол).

Глава Ради НБУ Богдан Данилишин під час брифінгу щодо затверджених радою Нацбанку Основних засад грошово-кредитної політики НБУ на 2021 рік констатував, що Нацбанк “в разі доцільності може проводити операції з державними цінними паперами на вторинному ринку” (цитата).

Згодом Б. Данилишин зазначив, що НБУ "докладатиме зусиль для сприяння розвитку фондового ринку, зокрема поглиблення ліквідності ринку державних цінних паперів та збільшення строковості таких паперів" (цитата).

Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб у липні зауважував, що банки мають можливість купувати ОВДП за рахунок кредитів рефінансування. Крім того, таку ж заяву ще в квітні робив тодішній заступник глави Нацбанку Олег Чурій.

01.04.2020 рада НБУ скасувала пункти свого рішення від 13.07.2018 "Про Стратегію монетарної політики Національного банку України", якими Нацбанк було зобов`язано

- "продовжити утримуватися від проведення операцій, що можуть мати ознаки прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків";

- "утримуватись від здійснення операцій з купівлі державних цінних паперів, а також встановити параметри щодо верхньої межі обсягу державних цінних паперів в портфелі Національного банку України".

Як писав Finbalance, зі статистики НБУ випливає, що в липні ОВДП-портфель найсуттєвіше збільшився в Приватбанку (+3,3 млрд грн, або +2%), Ощадбанку (+3,1 млрд грн, або +3,3%), ПУМБ (+2,3 млрд грн, або +20,3%), Альфа-Банку (+1,5 млрд грн, або +15,8%), ОТП Банку (+367,5 млрд грн, або +10,5%).

При цьому найпомітніше ОВДП-портфель у липні скоротився в Укрексімбанку (-1,14 млрд грн, або -2,5%), банку "Південний" (-1,06 млрд грн, або -25,1%), Сітібанку (-474 млн грн, або -7%), банку "Авангард" (-440 млн грн, або -35,2%), Укргазбанку (-303 млн грн, або -0,7%).

За перше півріччя ОВДП-портфель найсуттєвіше збільшився в Приватбанку (+26,3 млрд грн), Укргазбанку (+22,4 млрд грн), Ощадбанку (+10,9 млрд грн), Укрексімбанку (+3,95 млрд грн), ПУМБ (+3,8 млрд грн), банку "Південний" (+2,2 млрд грн), Сітібанку (+1,8 млрд грн), Райффайзен Банку Аваль (+1,6 млрд грн), Таскомбанку (+1,2 млрд грн), Кредобанку (+959 млн грн).

На 01.08.2020 найбільший обсяг ОВДП був у портфелі Приватбанку (169,8 млрд грн, або 50,7% його чистих активів), Ощадбанку (97,2 млрд грн; 42,6% активів), Укрексімбанку (44,3 млрд грн; 26,1% активів), Укргазбанку (42,6 млрд грн; 27,6% активів), ПУМБ (13,6 млрд грн; 20,9% активів), Альфа-Банку (10,94 млрд грн; 13,2% активів), Райффайзен Банку Аваль (7,1 млрд грн; 7% активів), Сітібанку (6,3 млрд грн; 20,7% активів), Кредобанку (4,06 млрд грн; 18,8% активів), ОТП Банку (3,9 млрд грн; 7,5% активів), банку "Південний" (3,15 млрд грн; 10,7% активів), Укрсиббанку (3 млрд грн; 4,5% активів), Креді Агріколь (1,5 млрд грн; 3,4% активів), Таскомбанку (1,34 млрд грн; 6,5% активів), Глобус (1,26 млрд грн; 31,9% активів), Правекс Банку (1,14 млрд грн; 17,1% активів), Акордбанку (1,12 млрд грн; 31,7% активів), МТБ Банку (977 млн грн; 14,3% активів), Індустріалбанку (818 млн грн; 19,3% активів), банку "Авангард" (811 млн грн; 48,6% активів).

За даними НБУ, обсяг ОВДП в обігу в липні зменшився на 2,5 млрд грн (-0,3%) до 872,5 млрд грн. Обсяг ОВДП у портфелі НБУ лишився на тому ж рівні (324,6 млрд грн). ОВДП-портфель банків збільшився на 8,7 млрд грн (+2,1%) до 422 млрд грн, юросіб - зменшився на 3,2 млрд грн (-10,6%) до 27,1 млрд грн, фізосіб - на 370 млн грн (-4,9%) до 7,2 млрд грн, нерезидентів - на 7,6 млрд грн (-7,6%) до 91,6 млрд грн.

Обсяг ОВДП в обігу в серпні скоротився на 13,3 млрд грн, або 1,5% (до 859,2 млрд грн), у т.ч. ОВДП-портфель Нацбанку залишився на тому ж рівні (324,6 млрд грн), обсяг ОВДП в портфелі банків зменшився на 9,8 млрд грн, або на 2,3% (до 412,2 млрд грн), юросіб - зріс на 0,85 млрд грн, або 3,2% (до 27,95 млрд грн), фізосіб - збільшився 0,44 млрд грн, або 6% (до 7,63 млрд грн), нерезидентів - зменшився на 4,76 млрд грн, або 5,2% (до 86,8 млрд грн).

За підсумками січня-серпня обсяг ОВДП в обігу збільшився на 36,4 млрд грн, або на 4,4%, у т.ч. ОВДП-портфель Нацбанку зменшився на 3,7% (-12,5 млрд грн), банків - збільшився на 23,3% (+78 млрд грн), юросіб - зріс на 7,4% (+1,94 млрд грн), фізосіб - скоротився на 20,7% (-1,99 млрд грн), нерезидентів - зменшився на 25% (-29 млрд грн).

За даними Міністерства фінансів, 15 вересня за результатами проведення аукціонів з розміщення ОВДП до держбюджету було залучено 6,025 млрд грн, у т.ч.

- 111,9 млн дол - під 3,5% з погашенням 21.10.2021;
- 893,8 млн грн - під 10,43% з погашенням 03.08.2022;
- 2 млрд грн - під 7,82% з погашенням 28.04.2021.

8 вересня Мінфін розмістив ОВДП на 986,5 млн грн, у т.ч.

- 657,5 млн грн - під 10,46% з погашенням 15.02.2023;
- 329 млн грн - під 9,28% з погашенням 29.09.2021.

1 вересня Мінфін розмістив ОВДП на 2,83 млрд грн під 9,29% з погашенням 29.09.2021.

Як писав Finbalance, за даними НБУ, на 1 серпня найбільші борги по рефінансуванню були в банку "Південний" (2,8 млрд грн), Альфа-Банку (2 млрд грн), ПУМБ (1,9 млрд грн), Акордбанку (710 млн грн), Кредобанку (650 млн грн), ІНГ Банку (600 млн грн), Ощадбанку (526 млн грн), Авангард (470 млн грн), Глобус (424 млн грн), Райффайзен Банку Аваль (400 млн грн).

Крім того, відповідні зобов`язання перед регулятором мали в т.ч. Радабанк (370 млн грн), Індустріалбанк (302 млн грн), МТБ Банк (300 млн грн), Банк 3/4 (262 млн грн), Січ (204 млн грн), Таскомбанк (200 млн грн), Місто Банк (176 млн грн), КІБ (106 млн грн), Український капітал (96 млн грн), Кристалбанк (91,3 млн грн), Айбокс Банк (81,6 млн грн), УБРР (70,5 млн грн), Форвард (65 млн грн), МетаБанк (63,4 млн грн), Грант (45 млн грн), Скай Банк (20 млн грн), Мотор-Банк (12,5 млн грн).

Сукупний обсяг зобов`язань банків перед регулятором на початок вересня становив 18,9 млрд грн (на початок серпня - 12,96 млрд грн, на початок липня - 9,2 млрд грн, на початок червня - 3,2 млрд грн).

За даними НБУ, 11 вересня він надав для 7-ми банків 1,9 млрд грн рефінансування під 6% на термін до 1820 днів. Відповідні позики отримали Укрексімбанк (515 млн грн), Таскомбанк (500 млн грн), Кредобанк (450 млн грн), РВС Банк (304 млн грн), Радабанк (80 млн грн), Укрбудінвестбанк (48 млн грн), УБРР (12 млн грн).

4 вересня регулятор виділив рефінансуваня на 100 млн грн під 6% на термін до 84 днів для банку "Січ".

28 серпня три банки отримали від НБУ 930 млн грн рефінансування на термін до 84 днів під 6%: Кредобанк (600 млн грн), Акордбанк (320 млн грн), УБРР (10 млн грн).

21 серпня регулятор надав для банку "Авангард" 60 млн грн рефінансування під 6% на термін до 84 днів.

14 серпня НБУ виділив для 11 банків 4,75 млрд грн рефінансування під 6% на термін до 1820 днів. Крім того, три банки отримали позики на 90,6 млн грн під 6% на строк до 84 днів. Як уточнював НБУ, рефінансування отримали такі банки: Укрексімбанк (2,9 млрд грн), Таскомбанк (500 млн грн), Акордбанк (450 млн грн), Кристалбанк (218 млн грн), Авангард (190 млн грн), РВС Банк (117 млн грн), МІБ (100 млн грн), Радабанк (100 млн грн), КІБ (75 млн грн), Український капітал (56 млн грн), УБРР (50 млн грн), Грант (48 млн грн), Місто Банк (28,6 млн грн), Січ (14 млн грн).

7 серпня НБУ надав рефінансування на термін до 84 днів під 6% для Таскомбанку (400 млн грн), ІНГ Банку (200 млн грн), банку "Авангард" (140 млн грн), Січ (110 млн грн), КІБ (37 млн грн), Місто Банку (18,3 млн грн)