НБУ заявив, що спільно з міжнародними платіжними системами Visa та Mastercard працюватиме над посиленням конкуренції на платіжному ринку України. Відповідний Меморандум про сприяння конкурентному платіжному ринку в Україні підписали заступник глави НБУ Олексій Шабан, регіональний президент компанії Visa у регіоні Центральна Європа, Близький Схід та Африка Ендрю Торре та старший керуючий радник з регуляторних питань компанії Mastercard у Європі Крістоф Баерт.
Як зазначається, меморандум є відкритим для приєднання будь-якими іншими платіжними організаціями платіжних системм та іншими учасниками ринку.
"Зважаючи на стратегічну важливість для України подальшого розвитку безготівкової економіки, та, зокрема, поширення безготівкових платежів, був узгоджений підхід щодо поступового зниження граничного розміру ставок внутрішньодержавних міжбанківських комісій (інтерчейндж), – зауважив заступник глави Національного банку Олексій Шабан. – Досягнутий компроміс ми вважаємо збалансованим і виваженим. Таке рішення сприятиме зниженню вартості безготівкових операцій та захисту інтересів українців – користувачів платіжних карток, а також – розвитку конкуренції та розширенню можливостей для появи на платіжному ринку нових інструментів безготівкових розрахунків".
Для цього компанії Visa та Mastercard звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою щодо надання дозволу на узгоджені дії. Після отримання такого дозволу вони розпочнуть поступове зниження граничних розмірів ставок комісії інтерчейндж, зокрема комісії мають становити:
- з 01.07.2021 – не більше 1,20%;
- з 01.07.2022 – не більше 1,00%;
- з 01.07.2023 – не більше 0,90%.
Національний банк неодноразово наголошував на необхідності збереження виключно ринкових підходів до регулювання платіжного ринку. За його висновками, це дає можливість фінансовій індустрії забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державного бюджету в результаті цифровізації платежів.
"Компанія Mastercard протягом останніх років знижувала розмір комісій інтерчейндж на українському ринку, і ми підтримали ініціативу банківського сектору щодо їх подальшого зниження. Запропонований Меморандум щодо поетапного ринкового зниження рівня комісій інтерчейндж покликаний забезпечити розвиток безготівкових розрахунків в Україні та відповідає принципам ринкової економіки, що є в інтересах всіх учасників ринку. Ми сподіваємось на оперативний розгляд звернення Антимонопольним комітетом України та позитивне рішення, що дозволить знизити комісії інтерчейндж в Україні вже з липня цього року", – зазначила Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові.
"Компанія Visa в усьому світі підтримує ринковий підхід до регулювання комісії інтерчейндж. Ми впевнені, що саме еволюційне зниження ставки, що його передбачає Меморандум, – найкраща запорука ефективного розвитку безготівкових платежів. Наша компанія віддана подальшій розбудові безготівкової економіки України разом з іншими представниками галузі, і ми високо цінуємо роль Національного Банку України у створенні прозорих конкурентних умов фінансового ринку", – зазначила Віра Платонова, старша віце-президентка, регіональна директорка компанії Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи.
Контекст
Раніше Антимонопольний комітет повідомив, що 5 квітня розпочав справи проти Приватбанку та Ощадбанку "за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу" (цитата).
Нижче - відповідне повідомлення АМКУ:
"АМКУ вже певний час проводить детальне дослідження ринку еквайрингових послуг, в тому числі - в частині встановлення розміру однієї зі складових цих послуг - ставки інтерчендж. В ході цього дослідження Комітетом виявлено, зокрема, невідповідність дій певних учасників ринку законодавству про захист економічної конкуренції шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу.
Здійснювати безготівкові розрахунки за товари споживачам дозволяє послуга еквайрингу. При оплаті покупцем вартості товару з використанням електронних платіжних засобів, торговець надає йому таку можливість шляхом здійснення оплати через платіжні термінали, підключені до платіжної системи.
З цією метою торговці співпрацюють з банками, які є учасниками платіжної системи та набули статусу еквайра. Умовами договору між банком-еквайром і торговцем передбачено сплату останнім послуги еквайрингу.
У свою чергу, банки-еквайри оплачують банкам-емітентам (випускають платіжні картки) міжбанківську комісію – інтерчендж, розмір якої встановлюється міжнародними платіжними системами (для всіх банків однаковий, але різний для типу картки, виду діяльності торговця тощо). Всю суму такої комісії отримує банк-емітент.
Якщо банк-емітент та банк-еквайр - один і той самий банк, при розрахунках не проходить міжбанківська операція, а тому не виникає підстав включати до тарифу з еквайрингу комісійну винагороду інтерчендж.
Протягом 2018-2020 років послуги еквайрингу надавали близько 30 банків, тобто вітчизняний ринок є потенційно конкурентним.
Однак, саме АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк» мають можливість надавати послуги еквайрингу з територіальним покриттям по Україні у повному обсязі. Відтак, найбільші торговці зазвичай обирають послуги одного чи одразу двох цих банків.
Таке становище АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приватбанк» має структурні ознаки монопольного (домінуючого) на ринку послуг еквайрингу. Остаточне визначення Комітетом становища відповідачів у справах (зокрема, це - одноосібна чи колективна монополія) буде визначено у ході відповідного розслідування.
Наразі уже відомо, що АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приватбанк» встановлювали завищені комісії за операціями, які не несуть витрати на інтерчендж. Тобто, за відсутності необхідності сплачувати інтерчендж, банк-еквайр не змінював розмір комісії за еквайринг. Відповідно, торговець сплачував однаковий розмір комісії, незалежно від наповнення послуги.
Вказане мало наслідком встановлення завищених тарифів за послуги, які здійснюються в межах однієї банківської установи.
Такі дії суб’єктів, які мають структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища були розцінені Комітетом як можливе порушення конкурентного законодавства. Остаточні висновки - попереду".
Перед цим фінкомітет ВР виступив проти законодавчого регулювання ставок інтерчейнджу та еквайрингу.
2 квітня Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль як найбільші банки України, що працюють в сфері еквайрингу, звернулися зі спільною заявою (її підтримали Visa та Mastercard) до Верховної Ради, Кабміну, НБУ, банківських та фінансових установ, представників роздрібної торгівлі з такою позицією щодо врегулювання питання розміру комісії - в контексті розгляду парламентом пропозицій щодо законопроектів, якими передбачається застосування адміністративних обмежень розміру комісії для торговців за еквайринг та розміру міжбанківських комісій (інтерчейндж):
"Щодо обмеження розміру комісії інтерчейндж в Україні відносно споживчих платіжних продуктів
Найбільші банки України, що працюють в сфері еквайрингу, підтверджують готовність докласти всіх зусиль для зниження розміру комісії інтерчейндж в Україні. В цьому контексті, зважаючи на вимоги чинного законодавства України про захист економічної конкуренції, з метою зниження розміру комісії інтерчейндж в Україні суб’єкти ринку розглядають можливість звернутись до Антимонопольного комітету України з проханням надати висновок щодо можливих дій, спрямованих на зниження комісії інтерчейндж в Україні згідно з таким графіком:
Щодо розміру комісії за еквайринг
Учасники ринку докладатимуть подальших зусиль для підвищення ефективності послуги торгового еквайрингу і зниження її вартості для торговців. Водночас наголошуємо на важливості збереження в Україні вільного ринкового ціноутворення щодо комісії за еквайринг на принципах вільної конкуренції і неприпустимості її регулювання на законодавчому рівні відповідно до найкращих світових практик. Відтак пропонуємо відкликати пропозиції до відповідних законопроектів, які передбачають встановлення граничного розміру такої комісії для учасників ринку.
Щодо просування безготівкових платежів
З метою підвищення ефективності та зручності платіжних послуг для кінцевих споживачів, зниження їх вартості і збільшення частки безготівкових розрахунків також сподіваємось на підтримку з боку Уряду України та інших зацікавлених сторін у реалізації зокрема таких кроків:
1. Запровадження регулювання здійснення всіх платежів у бегзготівковій формі між компаніями/державою/державними установами з одного боку та громадянами України з іншого боку.
2. Скасування вимог щодо безоплатного обслуговування зарплатних рахунків.
3. Зниження встановлених обмежень щодо готівкових розрахунків у торговельній мережі.
Ми впевнені, що викладені вище наміри є найкращою альтернативою адміністративному регулюванню цін та відповідають фундаментальним принципам вільної ринкової економіки та добросовісної конкуренції".