Коломойський оскаржує зняття арешту з акцій Сбербанку

Все про економіку та фінанси

12 листопада Північний апеляційний госпсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Санаторій «Енергетик» на рішення Госпсуду м. Києва від 10.10.2019 (у справі №910/10107/19), яким було задоволено позов “Сбербанку Росії” (м. Москва) та зобов’язано “Райффайзен Банк Аваль” (як депозитарну установу) внести зміни до системи депозитарного обліку інформації про скасування усіх арештів та заборон, які накладалися ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 (у справі №796/165/18) щодо 100% акцій української “дочки” Сбербанку та щодо рахунку в цінних паперах.

Нагадаємо, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 в справі №796/165/2018 на вимогу низки компаній (у т.ч. ТОВ «Санаторій «Енергетик»), пов’язаних з Ігорем Коломойським та його партнерами, було накладено арешт на акції та нерухоме і рухоме майно українських “дочок” російських держбанків - Сбербанку, Промінвестбанку, ВТБ Банку. Судовою ухвалою серед іншого було заборонено Райффайзен Банку Аваль здійснювати будь-які зміни прав на акції Сбербанку на рахунку в цінних паперах.

Це рішення український суд тоді прийняв на підставі рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018, яким було задоволено позов згаданих “приватівських” структур про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з Росії в особі Мін’юсту РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване в “приватівців” у Криму після його анексії Росією.

25.09.2018 Апеляційний суд м. Києва задовольнив заяву “приватівців” та надав дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги. 25.01.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Промінвестбанку, Сбербанку, ВТБ Банку та залишив без змін ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2018.

Задовольняючи позов російського Сбербанку до Райффайзен Банку Аваль, Госпсуд Києва в своєму рішенні від 10.10.2019 посилався на постанову Верховного Суду від 25.01.2019, якою в т.ч. вносилися зміни в ухвалу Апеляційного суду Києва від 05.09.2018:

“Суд визнає обґрунтованими доводи позивача про те, що позивач ПАТ «Сбербанк Росії» не є боржником за арбітражним рішенням, а акції, емітовані АТ «Сбербанк», які належать позивачу ПАТ «Сбербанк Росії» на праві власності, не є власністю Російської Федерації, а тому, як обґрунтовано зазначив Верховний Суд (пп. 98, 119, 120 постанови Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №796/165/18), такі акції не підлягають арешту з метою виконання арбітражного рішення.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що виходячи зі структури власності позивача, кінцевим (фактичним) власником простих іменних акцій емітента АТ «Сбербанк» є Російська Федерація, що є підставою для відмови відповідача у внесенні до системи депозитарного обліку інформації про скасування арештів щодо таких цінних паперів чи обмежень щодо рахунку в цінних паперах позивача.

Суд дійшов висновку, що вжиті постановою Верховного Суду від 25.01.2019 заходи забезпечення позову, з урахуванням обов`язкових висновків Верховного Суду, не стосуються простих іменних акцій АТ «Сбербанк» (м. Київ), які належать на праві приватної власності позивачу - ПАТ «Сбербанк Росії», а також - рахунку в цінних паперах ПАТ «Сбербанк Росії», який відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Оскільки на відкритому відповідачем рахунку у цінних паперах ПАТ «Сбербанк Росії» обліковуються 24 065 460 500 штук простих іменних акцій АТ «Сбербанк», які належать на праві власності саме ПАТ «Сбербанк Росії», а не державі Російська Федерація, то відмова ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у внесенні до системи депозитарного обліку інформації про скасування арештів щодо таких цінних паперів чи обмежень щодо рахунку в цінних паперах депонента ПАТ «Сбербанк Росії» є неправомірною, такою, що не узгоджується зі змістом постанови Верховного Суду від 25.01.2019 р. та порушує умови Договору про обслуговування рахунку в цінних паперах від 21.10.2015 р. №57-00/08-1153-Ю, укладеного з позивачем”, - йдеться в рішенні Госпсуду м. Києва від 10.10.2019.

Нагадаємо, в листопаді перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявляла, що регулятор не отримував звернень щодо купівлі української "дочки" Сбербанку.

"На сьогодні ніхто офіційно не звертався до Національного банку з бажанням купити акції дочірнього банку "Сбербанку Росії". Ніхто, і пан Хорошковський – також", - сказала К. Рожкова.

Раніше в ЗМІ В. Хорошковського називали потенційним покупцем Сбербанку.

Про намагання “приватівців” отримати акції Промінвестбанку як компенсацію за відібрану в них Росією нерухомість в анексованому Криму - тут.