Карна справа по інсайдерським кредитам у Платинум Банку: суд не визнав ФГВФО потерпілим

Все про економіку та фінанси

Печерський райсуд м. Києва своєю ухвалою від 04.08.2020 відмовився задовольнити клопотання ліквідатора Платинум Банку про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12015100000000334 щодо сумнівних операцій Платинум Банку (у т.ч. в період, коли в його правлінні працювала нинішня перша заступниця глави НБУ Катерина Рожкова).

Згідно з судовими матеріалами, в рамках вказаного кримінального провадження слідчі поліції встановили, що “службові особи ПАТ «Платинум Банк» здійснили розтрату і заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, уклавши у період з грудня 2013 року по травень 2014 року кредитні договори з фіктивними підприємствами ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс», службові особи яких підконтрольні пов`язаним з цим банком особам, без наміру виконання вказаними суб`єктами підприємницької діяльності зобов`язань за кредитними договорами, спричинивши шкоду банку в особливо великих розмірах на загальну суму понад 1,1 млрд. грн., легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом” (цитата).

У 2017 році заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance таким чином коментувала вказане кримінальне провадження:

«Кредитування підприємств здійснювалося в іноземній валюті та на ринкових умовах. Проте, внаслідок погіршення фінансово-економічної ситуації в Україні, зростання курсу іноземної валюти, банком було здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств шляхом подовження строків погашення заборгованості та зниження відсоткової ставки.

Водночас, у травні 2015 року НБУ змінив підходи для визначення пов’язаних із банком осіб, внаслідок чого Платинум Банком у червні 2015 року пов’язаними з банком особами визнано певних позичальників. Перелік пов’язаних з банком осіб в подальшому відкориговано та погоджено Національним банком України.

Стосовно слідства - нічого коментувати не можу».

Як писав Finbalance, на початку липня Госпсуд м. Києва повернув Фонду гарантування без розгляду його позовну заяву до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про солідарне стягнення 1,48 млрд грн (справа №910/6534/20).

Серед відповідачів були в т.ч. Катерина Рожкова (екс-в.о. глави правління Платинум Банку, наразі - перший заступник глави правління НБУ), а також Костянтин Смольський (екс-глава правління Платинум Банку), Григорій Гуртовий (екс-глава спостережної ради), інші особи.

ФГВФО свій позов мотивував тим, що відповідачі, які були посадовими особами Платинум Банку, “внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, що виразилося в прийнятті необґрунтованих рішень” щодо кредитування низки компаній (у т.ч. ПП «Логістик Транс», ТОВ «Кодос Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «ФК Реал Інвест), а також “здійснення ряду завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів (які не були повернуті банку), перенесення строків сплати відсотків із зменшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами, по грошових зобов`язаннях позичальників, юридичних осіб, на значні суми під явно неліквідне забезпечення у вигляді майнових прав за договорами постачання, застави цінних паперів та забезпечення вартість якого не могла повністю покрити грошові зобов`язання позичальників, що прямо протирічило інтересам ПАТ «Платинум Банк» та його кредиторам” (цитата), спричинили нанесення шкоди Платинум Банку в розмірі 1,48 млрд грн, яка складається із сум неповернутих та списаних у збиток кредитних коштів.

За висновками ФГВФО, вчинення таких дій призвело до відсутності у банку коштів для виконання своїх зобов’язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів НБУ, віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних, завдання шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам, в т.ч. ФГВФО.

НБУ визнав Платинум Банк неплатоспроможним у січні 2017 року, а в лютому того ж року фінустанову відправили на ліквідацію.

За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів Платинум Банку - 7,04 млрд грн, оціночна вартість ліквідаційної маси - 1,94 млрд грн, а сума недостатності майна банку для задоволення вимог кредиторів - 5,1 млрд грн. На 01.06.2020 вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 4,82 млрд грн (98,6% запланованих виплат).

Раніше ФГВФО заявляв, що найбільшу різницю між оціночною та балансовою вартістю має портфель корпоративних позичальників Платинум Банку. При тому, що «на папері» його вартість зафіксована на рівні 2,8 млрд грн, його незалежна оцінка виявилась у понад 16 разів меншою – 174 млн грн. У Фонді ситуацію пояснювали таким чином:

«Майже 95,5% від загального кредитного портфелю юросіб – кредити, надані пов’язаним з банком особам. Сума заборгованості за ними становить 2 685,64 млн грн. Оціночна вартість цих кредитів 110,75 млн грн, що становить лише 4,1% від їх балансової вартості. Одна із причин такої значної різниці у цифрах полягає у тому, що забезпеченням за 14 кредитами (із 25 діючих кредитних договорів компаній-інсайдерів) на загальну суму заборгованості 1 884,95 млн грн є майно, яке було «створене» шляхом підробки та фальсифікації документів. Мова йде про цілісний майновий комплекс (Київська обл, Рокитнянський р-н), до складу якого, зокрема, було протизаконно включено обладнання та устаткування, що уже перебувало в заставі іншого комерційного банку. Ще 10,4% кредитів (у т.ч. інсайдерських) на суму 291,62 млн грн – є беззаставними. Загалом 95,7% від кредитного портфелю юридичних осіб не обслуговується».