Карантин: позичальники скаржаться на банки

Все про економіку та фінанси

18 березня президент Володимир Зеленський підписав прийнятий Верховною Радою закон, який звільняє позичальників банків та небанківських фінустанов від штрафів та пені за договорами споживчих кредитів у випадку прострочення платежів у період з 1 березня по 30 квітня. Також відповідний закон забороняє кредиторам збільшувати процентну ставку за користування споживчим кредитом (з 1 березня по 31 травня).

Нацбанк своїм листом від 22 березня зобов’язав банки інформувати клієнтів про законодавчі зміни, згадавши в т.ч. про “призупинення обов’язку виконання основного зобов`язання, виконання якого забезпечене іпотекою, та недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (цитата).

Як уточнювали банкіри, дія згаданого закону поширюється “на всі види споживчих кредитів, в тому числі кредитів на авто та іпотечні кредити” (цитата).

Банки в публічних заявах постійно наголошують, що прийнятий закон не звільняє позичальників від зобов’язання погашати тіло кредитів, відсотки та передбачені кредитними угодами інші платежі (комісії тощо).

Разом з тим, позичальники окремих банків на їх сторінках у Facebook скаржаться, що, попри прийнятий парламентом закон, представники фінустанов погрожують штрафами за невчасне повернення позикових коштів (приклад з Приватбанком - див. нижче). Крім того, як випливає з дописів Facebook-користувачів, окремі фінустанови особливо наполегливо закликають клієнтів виконувати раніше взяті кредитні зобов’язання (див. нижче приклади з Альфа Банком, Приватбанком, Райффайзен Банком Аваль). Водночас частина позичальників вказує, що навіть маючи кошти, фізично не може здійснити платежі через обмеження в роботі транспорту.

Під час карантину (й супровідного скорочення доходів населення) чимало клієнтів банків розраховують на “кредитні канікули”. Щоправда, нюанс в тому, що в це поняття кожний вкладає свій зміст. Деякі кредитори вважають, що скасування штрафів і пені - це вже вагомий крок назустріч позичальникам, тоді як позичальники хотіли б, щоб банки продовжили пільговий період для користування кредитними лімітами, надали розстрочку на погашення заборгованості, не нараховували відсотки тощо (щоправда, тут виникає питання, як банкам мають сплачувати відсотки своїм вкладникам та повертати депозити).

Деякі банки вже почали оприлюднювати варіанти реструктуризації кредитів чи надання певних пом’якшень при їх обслуговуванні, але більшість учасників ринку - ще в процесі розробки відповідних програм. Це стосується не тільки населення, але й інших категорій позичальників - малого, середнього та великого бізнесу.

У цьому контексті НБУ озвучив такі рекомендації (нижче - цитата із заяви регулятора):

1. Звільнення клієнтів від повернення основної суми кредиту за графіком на період не менше ніж період дії карантину / інших обмежень через пандемію. Відповідно, термін виплати кредиту може подовжуватися.

2. У разі складних обставин клієнтам може бути запропонована капіталізація відсоткових платежів. Це дозволить бізнесу залишатися ліквідним, а фізичним особам підтримувати необхідний рівень поточного споживання.

3. Зважаючи на очікувані середньострокові економічні наслідки обмежувальних заходів, регулятор пропонує базуватися на припущенні, що відновлення платоспроможності клієнтів, які потрапили у скрутне фінансове становище, відбудеться не раніше 3-го кварталу 2020 року.

“Банки не повинні погіршувати умови за кредитами за результатами реструктуризації. Реструктуризація не повинна призводити до підвищення ефективної процентної ставки. Банки не повинні вимагати від клієнтів жодних явних чи прихованих комісій за проведення реструктуризацій, необхідність яких викликана обставинами пандемії”, - наголошував НБУ.

Про урізання банками кредитних лімітів - тут.