Заступник глави НБУ Юрій Гелетій в інтерв’ю для Liga.net заявив, що НБУ не буде брати участі у фінансуванні бюджетних витрат через купівлю ОВДП.
“Модель нашої присутності на ринку ОВДП треба обговорювати, у тому числі, з урядом та Нацкомісією з цінних паперів. Однак відразу хочу наголосити: ми не будемо брати участі у фінансуванні бюджетних витрат через купівлю ОВДП.
Варіант який ми обговорювали попередньо – роль НБУ, як маркетмейкера, щоб уникати надмірної волатильності дохідностей, особливо у кризові моменти. Однак такі операції повинні мати обмеження в обсязі та бути спрямованими на розвиток ринку цінних паперів, а не на опосередковане фінансування бюджету.
Це одне з моїх завдань на короткострокову перспективу. Хотілося б опрацювати це питання протягом наступного місяця”, - зазначив Ю. Гелетій.
Нагадаємо, на днях інший заступник глави НБУ - Дмитро Сологуб - таким чином коментував заяву глави ради НБУ Богдана Данилишина, що Нацбанк при необхідності може проводити операції з ОВДП на вторинному ринку:
"Згоден, при необхідності. [Але] необхідності не бачу.
[Коли вона може виникнути?] Якщо на ринку є чіткий market dislocation, який приблизно був в березні-квітні, і ми бачимо, що крива [дохідності], припустимо, не відповідає тому, де вона повинна бути, то ми теоретично можемо це зробити.
Але практично я взагалі не бачу, коли ці умови можуть виконуватися. І, знову ж таки, якщо ви закладаєте в бюджет великий дефіцит, а потім вам нічим його фінансувати, то це не market dislocation, це по-іншому називається…
<...> Я вважаю, що з точки зору загальної рівноваги в економіці правильно мати той дефіцит бюджету, який є можливість профінансувати.
<...> Подивіться зараз на нашу криву ОВДП. Трансмісія насправді на короткому кінці кривої працює прекрасно. Ставка по 6-місячних ОВДП 7-8%. Тобто реально крива виглядає так, як вона повинна виглядати. Але коли ми беремо вже річні папери, то там відразу стрибок дохідності до 10-11%, тому що вторинний ринок малоліквідний. Ми про це говорили з Міністерством фінансів, що ринок треба розвивати. Плюс там досить багато нерезидентів, а нерезиденти орієнтуються на ризики. Відповідно у нас така крива досить неоднозначна.
Уявіть собі, що ми заходимо в наступний рік з такою кривою, уряду потрібно фінансувати дефіцит бюджету і продавати держпапери по 10-11%. У банків багато ліквідності, і вони купують ці папери. Іпотеку вони під який відсоток будуть видавати? Це називається ефект витіснення. Ви таким великим дефіцитом бюджету, такою великою сумою запозичення не даєте розвиватися приватному сектору і приватному кредитування.
Яка тут роль Національного банку? Давайте про вторинку поговоримо, я як раз в Twitter нещодавно посилання давав на статтю глави банку Південної Африки з цього приводу. Він правильно сказав, що на вторинному ринку в принципі можна було брати участь в умовах жорсткого "локдауна" економіки, як в березні-квітні, коли все зашкалило. Але у нас-то інфраструктури нормальної не було толком. Ось якби у нас Нацбанк зайшов на "вторинку", то відразу ж всі нерезиденти звідти вийшли б, це створило б додатковий тиск на курс. І що почали б кричати? Що Нацбанк випускає нерезидентів з ринку. Взагалі на вторинному ринку потрібно працювати тоді, коли є інфраструктура, і у тебе або вже немає "запасу" за ключовою ставкою, або спостерігається market dislocation.
<...> Насправді, коли говорять, що всі в світі використовують нетрадиційні інструменти для підтримки економки, займаються тим самим кількісним пом`якшенням (QE), а Нацбанк нічого в цьому плані не робить - це не так. Той же процентний своп - це дуже нетрадиційний інструмент, всього два банки в світі його використовують. Крім нас це робили угорці і мексиканці.
Ми пропонуємо Мінфіну інструменти для розвитку вторинного ринку. Вони досить нетрадиційні, але це ті інструменти, які можуть реально працювати.
Ось дивіться, загальний обсяг по проведеним аукціонам зі свопом вже 8,6 млрд грн (з 2 липня НБУ провів п`ять аукціонів). Як на мене, це досить непогано.
Крім того, ми запустили довгостроковий рефінанс (на термін від року до п`яти років), який банки можуть використовувати для інвестицій і кредитування. З моменту запуску банки взяли у нас вже 16,4 млрд грн.
[Від чого залежить попит на процентний своп і довгострокове рефінансування?] Залежить від того, як банки оцінюють свої процентні ризики. Ми ж сказали, що будемо їх регулярно проводити, і банки просто дивляться, як їм зручно. Треба зрозуміти, що своп - це все-таки хитрий інструмент, тому що ви сперечаєтеся проти процентної ставки. Якщо ви банку хеджуєте процентний ризик, то можливість отримання як прибутку, так і збитку залишається на боці Нацбанку. Тобто ми розуміємо, що цей інструмент може принести і збитки. Але у нас мета проведення таких операцій - не прибуток, а стабільна монетарна політика, низька інфляція, фінансова стабільність і сприяння швидким темпам економічного зростання. Хоча ми, звичайно, враховуємо ризики, щоб такі операції все ж не привели до великих збитків, є стеля допустимого. Тому це такий досить tricky (хитрий) інструмент, з яким потрібно акуратно поводитися. Він новий, ми і банки вчимося з ним працювати. Одне з наших завдань - навчити ринок працювати з цим інструментом. І, як на мене, вже є хороший результат".
Раніше Д. Сологуб висловив сумнів у тому, що Мінфін зможе профінансувати дефіцит, закладений у проекті держбюджету-2021 на рівні 270 млрд грн, у т.ч. залучити позики на 549 млрд грн через випуск ОВДП.
“Велике питання, чи є для цього ємність внутрішнього ринку. Крім того, існує ризик, що спрацює ефект витіснення. Не можна одночасно хотіти, щоб банки кредитували економіку, кредитували іпотеку, і в той же час закладати такі обсяги боргового фінансування дефіциту бюджету”, - зауважив заступник глави Нацбанку.
Контекст
Нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко, коментуючи побоювання спостерігачів щодо різкого збільшення дефіциту держбюджету в квітні до 300 млрд грн та, як наслідок, появи ризику емісійного фінансування бюджетного дефіциту Нацбанком (в т.ч., можливо, за участі держбанків), зауважив таке:
“Але натомість схеми немає? І не буде”, - наголосив глава Мінфіну.
За його словами, різке скорочення дефіциту держбюджету в 2021 році (наразі планується на рівні 270 млрд грн, або 6% ВВП), може мати негативний ефект для економіки:
“Чимало експертів, серед яких колишні міністри фінансів, вважають, що ми можемо одразу забезпечити дефіцит у 2-3%. Пояснюю для тих, хто здатний рахувати: якщо 1% ВВП - це 45 млрд грн, то скорочення дефіциту на 1% із 7,5% - це мінус 45 млрд грн. Тобто зниження до 2% - це скорочення на більш ніж 200 млрд грн наших видатків. Коли прошу показати, за рахунок яких інструментів або джерел це зробити, мені кажуть: “Ну в теорії так має бути”.
Так, відповідно до критеріїв стійкості бюджетної і боргової політики ми маємо рухатися до 3%. Завдяки виваженій політиці попередніх років у нас тренд був правильний. Останні дефіцити менше 3% вказують на те, що була послідовна позиція Мінфіну. В той період ми могли собі дозволити зменшувати борговий тягар і зменшувати дефіцит. Зараз, в умовах коронакризи, циклу низхідної економічної динаміки, яка спостерігається цього року, в умовах невизначеності з точки зору споживчого попиту, потенційних можливостей щодо експорту, ми не можемо собі дозволити різке скорочення дефіциту.
Для нашої країни це буде контрпродуктивним заходом. Ми не тільки вб’ємо економічну динаміку, а й не зможемо це виконати. Я готовий дискутувати з поважними макроекономістами, але ми маємо бути раціональними.
Штати мають 16% ВВП дефіциту бюджету цього року, Британія - 18%, Франція - 12%, Бельгія - 10%, Італія - 13%. Я не думаю, що наступного року вони будуть різко скорочувати дефіцит бюджету. Упевнений, вони утримають такий дефіцит, який дозволить їм витримати удар кризи за допомогою інтервенцій держави.
Мені у такому випадку завжди кажуть: вони можуть собі це дозволити, а ми - ні. Але тоді ми ще більше себе вбиваємо, якщо не робимо нормальних кроків з точки зору макроекономіки. Іншого виходу немає.
Треба шукати варіанти фінансувати дефіцит. Я не бачу в цьому великої проблеми. Цього року ми їх знайшли - перекредитувалися і випустили єврооблігації під рекордно низькі відсотки. За 13 років це найкращий випуск. Співробітництво з МВФ – обов’язкова умова. Без сумніву. У будь-якому варіанті наявність співпраці з МВФ наступного року є обов’язковою. Ми ще не стали настільки міцно на ноги, аби відмовитися від підтримки Фонду.
<...> Ми будемо виходити з ринкових умов, які будуть на той момент. Зараз на банківському ринку є надлишкова ліквідність. Як підтримка кредитування має бути, так і є розуміння, що надлишкову ліквідність ми маємо абсорбувати як держава. І профінансувати дефіцит бюджету. Ми будемо виходити з цих ринкових умов. Ми знизили дохідність з квітневих 11-12% до нинішніх 7-8%. Я вважаю, що це був правильний тренд. Звичайно, на нього вплинуло зниження облікової ставки. Але з точки зору боргової політики ми зараз запозичуємо фактично під менше 10% і обслуговуємо борги, які запозичувалися під 15-18%. З точки зору боргової політики це раціонально. Не думаю, що щось зміниться в наступному році.
<...> Головне питання в фінансуванні дефіциту – мати можливість запозичити в той момент, коли це найбільш потрібно. І тут більше питання, що саме наприкінці року така необхідність найчастіше виникає. Коли треба фінансувати видатки, а вони зазвичай накопичуються до кінця року, визначається пошук ліквідності. А так, в середині року я не бачу проблем. Маємо вчасно обслуговувати і гасити наші борги. Це – ключове. Під погашення і обслуговування не бачу жодних проблем рефінансувати чи знайти інші можливості.
<...> Останнім часом ми спостерігаємо повернення попиту на наші інструменти з довшим терміном погашення зі сторони нерезидентів. У нас підвищується рейтинг, довіра до України зростає. Ми готові працювати з нерезидентами. Їх цікавить ліквідний вторинний ринок, ми знайдемо з ними можливості працювати”.
Як писав Finbalance, в урядовому проекті держбюджету-2021 закладено здійснення запозичень на 702,4 млрд грн, у т.ч. внутрішні - 549 млрд грн, зовнішні - 153,3 млрд грн.
При цьому обсяг погашень основної суми заборгованості (без врахування виплати відсотків) - 439,3 млрд грн, у т.ч. по внутрішнім зобов`язанням - 341,6 млрд грн, а по зовнішнім - 97,7 млрд грн.
На обслуговування боргів (сплату відсотків) заплановано 160,47 млрд грн, а також 1,15 млрд грн на виплати по державним деривативам.
Таким чином, виплати по держборгам у 2021 році (з урахуванням виплат по деривативам) складуть 601 млрд грн.
Дефіцит держбюджету на 2021 рік - 270,4 млрд грн, або 6% ВВП (у бюджеті на 2020 рік - 298,4 млрд грн, або 7,5% ВВП). Граничний обсяг держборгу - 2,6 трлн грн.
Нагадаємо, в квітні 2020 року Верховна Рада внесла зміни в держбюджет, якими дефіцит збільшено на 202,1 млрд грн - до 298,4 млрд грн.
У документі було закладено збільшення обсягу запозичень у 2020 році на 277,5 млрд грн (до 642,7 млрд грн), у т.ч. внутрішніх запозичень - на 146,5 млрд (до 377,6 млрд грн), а зовнішніх - на 131 млрд грн (до 265,1 млрд грн).
Граничний обсяг держборгу підвищено на 341,7 млрд грн - до 2386,8 млрд грн. Водночас граничне обмеження обсягу гарантованого державою боргу скасовано (перед цим воно становило 318,4 млрд грн).
За інформацією Мінфіну, із запланованих сукупних виплат до держборгам у 2021 році на 599,8 млрд грн виплати по гривневим ОВДП очікуються на суму 328,6 млрд грн, по валютним ОВДП - на 112 млрд грн, по зобов`язанням перед приватними кредиторами - 112,3 млрд грн, перед міжнарондними фінансовими організаціями - 43,8 млрд грн, перед іншими державами - 2,4 млрд грн.
Як зазначалося, запланований обсяг запозичень у загальний фонд держбюджету - 678,7 млрд грн, у т.ч.
- ОВДП - 549,1 млрд грн (в еквіваленті - 18,9 млрд дол);
- євробонди - 86,4 млрд грн (в еквіваленті - 3 млрд дол);
- позики МВФ та інших МФО - 43,2 млрд грн (1,5 млрд дол).
Глава Ради НБУ Богдан Данилишин під час брифінгу щодо затверджених радою Нацбанку Основних засад грошово-кредитної політики НБУ на 2021 рік констатував, що Нацбанк “в разі доцільності може проводити операції з державними цінними паперами на вторинному ринку” (цитата).
Згодом Б. Данилишин зазначив, що НБУ "докладатиме зусиль для сприяння розвитку фондового ринку, зокрема поглиблення ліквідності ринку державних цінних паперів та збільшення строковості таких паперів" (цитата).
Д. Сологуб у липні зауважував, що банки мають можливість купувати ОВДП за рахунок кредитів рефінансування. Крім того, таку ж заяву ще в квітні робив тодішній заступник глави Нацбанку Олег Чурій.
01.04.2020 рада НБУ скасувала пункти свого рішення від 13.07.2018 "Про Стратегію монетарної політики Національного банку України", якими Нацбанк було зобов`язано
- "продовжити утримуватися від проведення операцій, що можуть мати ознаки прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків";
- "утримуватись від здійснення операцій з купівлі державних цінних паперів, а також встановити параметри щодо верхньої межі обсягу державних цінних паперів в портфелі Національного банку України".
Як писав Finbalance, зі статистики НБУ випливає, що в липні ОВДП-портфель найсуттєвіше збільшився в Приватбанку (+3,3 млрд грн, або +2%), Ощадбанку (+3,1 млрд грн, або +3,3%), ПУМБ (+2,3 млрд грн, або +20,3%), Альфа-Банку (+1,5 млрд грн, або +15,8%), ОТП Банку (+367,5 млрд грн, або +10,5%).
При цьому найпомітніше ОВДП-портфель у липні скоротився в Укрексімбанку (-1,14 млрд грн, або -2,5%), банку "Південний" (-1,06 млрд грн, або -25,1%), Сітібанку (-474 млн грн, або -7%), банку "Авангард" (-440 млн грн, або -35,2%), Укргазбанку (-303 млн грн, або -0,7%).
За перше півріччя ОВДП-портфель найсуттєвіше збільшився в Приватбанку (+26,3 млрд грн), Укргазбанку (+22,4 млрд грн), Ощадбанку (+10,9 млрд грн), Укрексімбанку (+3,95 млрд грн), ПУМБ (+3,8 млрд грн), банку "Південний" (+2,2 млрд грн), Сітібанку (+1,8 млрд грн), Райффайзен Банку Аваль (+1,6 млрд грн), Таскомбанку (+1,2 млрд грн), Кредобанку (+959 млн грн).
На 01.08.2020 найбільший обсяг ОВДП був у портфелі Приватбанку (169,8 млрд грн, або 50,7% його чистих активів), Ощадбанку (97,2 млрд грн; 42,6% активів), Укрексімбанку (44,3 млрд грн; 26,1% активів), Укргазбанку (42,6 млрд грн; 27,6% активів), ПУМБ (13,6 млрд грн; 20,9% активів), Альфа-Банку (10,94 млрд грн; 13,2% активів), Райффайзен Банку Аваль (7,1 млрд грн; 7% активів), Сітібанку (6,3 млрд грн; 20,7% активів), Кредобанку (4,06 млрд грн; 18,8% активів), ОТП Банку (3,9 млрд грн; 7,5% активів), банку "Південний" (3,15 млрд грн; 10,7% активів), Укрсиббанку (3 млрд грн; 4,5% активів), Креді Агріколь (1,5 млрд грн; 3,4% активів), Таскомбанку (1,34 млрд грн; 6,5% активів), Глобус (1,26 млрд грн; 31,9% активів), Правекс Банку (1,14 млрд грн; 17,1% активів), Акордбанку (1,12 млрд грн; 31,7% активів), МТБ Банку (977 млн грн; 14,3% активів), Індустріалбанку (818 млн грн; 19,3% активів), банку "Авангард" (811 млн грн; 48,6% активів).