Foreign Policy: Росія тримає дистанцію від "Шовкого шляху" Китаю

Все про економіку та фінанси

Минулого місяця Китай провів віртуальну конференцію з питань реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях». За словами лідера Китаю Сі Цзіньпіна, ця зустріч на високому рівні, яку провів міністр закордонних справ Китаю Ван Ї (Wang Yi), стала «можливістю обговорити колективну відповідь на пандемію COVID-19, зміцнити співпрацю в рамках ініціативи "Один пояс, один шлях" і посилити міжнародну солідарність, пише Foreign Policy, констатує zn.ua.

У конференції взяли участь чиновники на рівні міністерств з 25 країн. Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров`я вчергове виступив із заявою про необхідність перетворити ініціативу «Один пояс, один шлях» у «справжній Шовковий шлях здоров`я» - це стало центральною ідеєю спроб Сі позиціювати Китай глобальним лідером в галузі охорони здоров`я.

Багато хто звернув увагу на те, що на цій віртуальній зустрічі не вистачало однієї людини, - міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Для учасників зустрічі Лавров підготував письмову заяву, і представником Росії на ній став посол з особливих доручень.

Росію навряд чи можна було назвати повноцінною учасницею цієї зустрічі. Хоча Росія і Китай багато років заявляють про свої близькі взаємини та прихильності до таких проєктів, Росія вже давно є «відсутнім партнером» на них. Тим часом небажання Москви відправити на цей черговий форум чиновника відповідного рангу вказує на ледь помітні зміни у підході: Москва більше не відчуває себе зобов`язаною брати участь в ініціативі «Один пояс, один шлях». Це ставить Китай у скрутне становище. Хоча Пекін продовжує реалізовувати свої інфраструктурні та інвестиційні проєкти біля кордонів Росії і підривати її вплив на території колишнього Радянського Союзу. Від Росії йому необхідно принаймні мовчазне прийняття цієї ініціативи. Останнє, чого зараз хотілося б Пекіну, - це негативна реакція Росії на «Один пояс, один шлях», особливо якщо врахувати, що зараз багато інших партнерів Китаю стали опиратися реалізації цієї ініціативи. Крім того, будь-який крок назад, зроблений Москвою, продемонструє Сполученим Штатам і Європі крихкість російсько-китайського альянсу.

Відсутність Лаврова на конференції демонструє те, в чому насправді полягають інтереси Росії. «Росія не є частиною ініціативи» Один пояс, один шлях». Вона готова підтримувати глобальні устремління Китаю лише до тих пір, поки це відповідає її власним інтересам», - сказав Ігор Денисов, старший науковий співробітник Московського державного інституту міжнародних відносин.

Ця точка зору суперечить офіційній версії щодо ініціативи «Один пояс, один шлях», яку Росія і Китай довгий час активно просували. З 2014 року Пекін послідовно представляв Москву у якості свого найближчого партнера. У 2019 впливовий китайський аналітичний центр назвав Росію партнером, найбільшою мірою залученим до реалізації цієї програми, поставивши їй найвищі оцінки по «політичній координації» і «сумісності програм». Навіть в контексті поточної пандемії коронавірусу, яка спровокувала тертя уздовж сухопутного кордону між цими двома сусідами, китайські державні ЗМІ продовжили просувати ідею розширення зв`язків між Китаєм і Росією в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», оскільки ці зв`язки будуть сприяти зростанню обсягів торгівлі Китаю з Європою.

Зі свого боку, Росія рідко відмовляється від можливостей продемонструвати свої зв`язки з Китаєм. Президент Володимир Путін регулярно бере участь у форумі «Один пояс, один шлях», який організовує Пекін. На торішньому засіданні дискусійного клубу «Валдай» Путін вперше назвав відносини Росії з Китаєм «союзницькими» і які характеризуються «безпрецедентно високим рівнем довіри і співпраці». Спочатку Путін активно закликав до економічної й політичної взаємодії з ініціативою «Один пояс, один шлях», акцентуючи на її сумісності з очолюваним Росією Євразійським економічним союзом. У 2015 році країни підписали знакову угоду щодо інтеграції цих двох ініціатив.

Але попри публічні заяви про гармонізацію масштабних зовнішньополітичних проєктів Сі та Путіна, існує вкрай мало видимих свідчень того, що Росія є офіційним партнером ініціативи «Один пояс, один шлях». Усі 40 транспортних проєктів, які Євразійський економічний союз запропонував Китаю у 2017 році, були відкинуті китайською стороною. До 2019 року Китай навіть не вирішив, які з проєктів союзу гідні стати частиною ініціативи «Один пояс, один шлях». У липні 2020 року один високопоставлений чиновник російського уряду сказав в інтерв`ю Бобо Ло (Bobo Lo), науковому співробітнику Інституту Лоуі (Lowy Institute), що з моменту офіційної заяви про інтеграцію двох ініціатив не було зроблено практично нічого.

Ті стратегічні зв`язки, які існують між Росією і Китаєм, існують головним чином за межами ініціативи «Один пояс, один шлях», попри те, що обидві сторони говорять про зворотне. «Ямал СПГ», проєкт з видобутку, постачання газу на півночі Росії, служить тому наочним прикладом. У 2016 році Фонд Шовкового шляху - китайський інвестиційний фонд, що займається вкладеннями у реалізацію проєктів «Один пояс, один шлях», - придбав 9,9% акцій цього проєкту, який потім став позиціюватися як частина так званого «Полярного Шовкового шляху». Проте, Ло сказав в інтерв`ю: «Ямал СПГ» не грає практично ніякої ролі в ініціативі «Один пояс, один шлях». Це просто черговий спільний проєкт Китаю і Росії».

Тим часом Китай тепер може отримати доступ до ключових стратегічних секторів російської економіки так, як ніхто та уявити собі не міг ще десять років тому. Росія відчайдушно потребує китайських інвестицій, щоб заповнити ту порожнечу, яку після себе залишили західні компанії, коли Захід ввів антиросійські санкції у 2014 році. Попри весь галас навколо ініціативи «Один пояс, один шлях», загальний обсяг китайських інвестицій до Росії залишається дуже низьким. У 2017 році обсяг прямих інвестицій склав усього 140 мільйонів доларів - це незначна частка в загальному припливі інвестицій, який склав 25,3 мільярда доларів. Обсяг китайських інвестицій в Росії тьмяніє у порівнянні з 50 мільярдами доларів, які Китай запропонував Пакистану в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».

Контраст між постійними гучними заявами Китаю про важливість Росії в рамках реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» і відсутністю реальних можливостей став причиною розчарування російської ділової спільноти. Якщо не брати до уваги флагманські проєкти, які отримують потужну підтримку після того, як їх схвалить політична еліта - в першу чергу представники найближчого оточення Путіна, - дрібніші проєкти найчастіше є неприємними для зацікавлення інвестуванням. Якщо подивитися на другий форум «Один пояс, один шлях», який пройшов у 2019 році, це лише підтвердить стриманість Китаю: з 283 документів, підписаних Китаєм, тільки 15 мають відношення до Росії. Корупція і погано розвинена інфраструктура Росії довгий час відлякували іноземних інвесторів. Тепер ті ж самі недоліки Росії заважають їй залучити китайські інвестиції, як сказав Джонатан Гіллман (Jonathan Hillman), директор проєкту Reconnecting Asia в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень. З 91 проєкту, запущених в рамках програми співпраці між північним сходом Китаю і російським Далеким Сходом, яку ініціювали у 2009 році й згорнули у 2018 році, тільки 15 проєктів перебували на стадії реалізації у 2015 році. За словами Гіллмана, такі провали теж можуть відлякувати китайських інвесторів.

Через роки нерівномірної участі публічне дистанціювання Росії від реалізації програми «Один пояс, один шлях» проявилося в той момент, коли ця ініціатива зазнає серйозних невдач. Згідно з результатами дослідження, проведеного Міністерством закордонних справ Китаю, близько 20% проєктів в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» «серйозно постраждали» в результаті глобальної пандемії, а 30-40% проєктів - «трохи постраждали». Страх перед глобальною рецесією змусили партнерів Китаю переглянути доцільність проєктів «Один пояс, один шлях» в їх країнах. Це може обернутися переглядом умов і навіть згортанням частини проєктів.

Чи буде ступінь участі Росії в ініціативі «Один пояс, один шлях» зменшуватися і далі, поки неясно. На думку Ло, в Москві розуміють, що їй не варто ще більше зближуватися з Пекіном, оскільки на світовій арені їй необхідно демонструвати, що вона все ще є незалежним стратегічним гравцем. Китаю добре відомо про те, що Росія потенційно здатна бути «шкідником» в міжнародних відносинах. Оскільки Пекін стає все більш панівним партнером в їх двосторонніх відносинах, йому доведеться дотримуватися особливої обережності, взаємодіючі з Москвою в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».