У фінплані "Енергоринку" на 2021 рік заклали збиток 450 млн грн

Все про економіку та фінанси

7 квітня Кабмін затвердив фінансовий план держпідприємства "Енергоринок" на 2021 рік.

Згідно з урядовими матеріалами, документ не передбачає отримання чистого доходу від реалізації продукції через припинення діяльності з продажу електроенергії.

ДП "Енергоринок" у 2021 році має здійснювати діяльність з погашення заборгованості, а джерелом фінансування, як і в другому півріччі 2019 а в 2020 році, мають бути штрафи і пені за невиконання контрагентами умов договорів і рішень судів, а також кошти, що надходитимуть як погашення заборгованості минулих років.

Чистий збиток планується в розмірі 449,7 млн грн, що значною мірою є результатом запланованого нарахування резервів сумнівних боргів (392,5 млн грн).

Виплати на користь держави становитимуть 78 млн грн.

Контекст

ДП “Енергоринок” до 01.07.2019 виконувало функцію оптового постачальника електроенергії. Із 01.07.2019 в Україні запущена нова модель оптового ринку електроенергії, яка передбачає ліквідацію ДП "Енергоринок" як єдиного покупця і продавця електроенергії. Відповідно до закону "Про ринок електричної енергії", ДП "Енергоринок" здійснює діяльність до повного погашення кредиторської та дебіторської заборгованості за електроенергію.

За даними “Енергоринку”, на 01.03.2020 його кредиторська заборгованість становила 27 млрд грн, а дебіторська - 30 млрд грн.

Як зазначалося, на початок 2019 року серед його найбільших боржників були держпідприємство "Регіональні електричні мережі" (15,15 млрд грн), яке в процедурі банкрутства (спеціалізується на поставках електроенергії для вуглепрому); "Луганське енергетичне об`єднання" (5,4 млрд грн); ДТЕК Донецькі електромережі (5,2 млрд грн); ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (2,1 млрд грн); "Луганськобленерго" (1,6 млрд грн); Одесаобленерго (1,1 млрд грн); Черкасиобленерго (1 млрд грн); Запоріжжяобленерго (1 млрд грн); ДТЕК Крименерго (793 млн грн); ДТЕК Дніпровські електромережі (553 млн грн); інші компанії (3,3 млрд грн).

Разом з тим, “Енергоатом” (оператор чотирьох АЕС) у 2019 році подав позов до “Енергоринку” про стягнення 19 млрд грн заборгованості (з яких 9,8 млрд грн - основний борг та 9,2 млрд грн - інфляційні втрати).

Також “Енергоатом” ініціював справу про банкрутство “Енергоринку”. Однак Госпсуд м. Києва ухвалою від 02.12.2019 відмовився відкрити відповідне провадження, вказавши в т.ч., що згідно з законом “Про ринок електричної енергії”, Верховна Рада має прийняти закон щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.

У червні 2020 року Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №2386 “Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії”, який передбачає списання заборгованості

- підприємств вугільної галузі за електроенергію перед ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Укрінтеренерго»;
- ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Укрінтеренерго» перед ДП “Енергоринок”;
- ДП «Енергоринок» перед НАЕК “Енергоатом” та АТ “Укргідроенерго”.

При цьому на суму списаної заборгованості має бути збільшено статутний капітал НАЕК ”Енергоатом” та АТ “Укргідроенерго” за рахунок випуску ОВДП.

Як повідомлялося, залишкові борги дебіторів "Енергоринок" має переуступити кредиторам. При цьому НКРЕКП має передбачити кошти для погашення боргів операторів електромереж в тарифі на передачу електроенергії. Інші непогашені борги “Енергоринку” мають бути списані, а сама компанія ліквідована.

Міністерство фінансів в експертному висновку до законопроекту зазначало, що запропоновані норми розбалансовують держбюджет та призведуть до фіскальних ризиків на суму до 28,1 млрд грн.

Крім того, Мінфін вказував у т.ч. на невизначеність джерела збалансування фінансового стану “Укренерго”, заборгованість перед яким пропонується списати.

03.09.2020 Верховна Рада відправила на повторне друге читання законопроект №2390 "Про внесення змін до Кодексу процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії)", який був прийнятий у першому читанні в травні.

Цим документом пропонується внести зміни до Кодексу процедур банкрутства, надавши господарському суду право відмовити у відкритті провадження у справі, якщо заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії, а також право припинити вже почате провадження.

На початку лютого 2021 року Верховна Рада зняла з розгляду законопроект №3459 про внесення змін до держбюджету на 2020 рік (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії).

Документом пропонувалося збільшити обсяг внутрішніх держзапозичень для погашення ланцюгової заборгованості на оптовому ринку електричної енергії у розмірі 7,9 млрд грн, у т.ч.

– погашення заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії, у зв’язку з постачанням до 30 квітня 2015 року (включно) електричної енергії споживачам на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей – 5 млрд грн;

– погашення заборгованості за електричну енергію підприємствами водопостачання, що знаходяться або постачають послуги на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей – 1,9 млрд грн;

– погашення заборгованості за спожиту електричну енергію державних підприємств вугільної промисловості – 1 млрд грн.