11.11.2020 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів та скасував ухвалу Східного апеляційного госпсуду від 10.09.2020, якою було залишено без змін ухвалу Госпсуду Луганської області від 15.05.2020 про відкриття провадження в справі №913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" (“Укрінком”).
Суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Як писав Finbalance, Східний апеляційний госпсуд у постанові від 10.09.2020 висловлював думку, що “ПАТ "Українська інноваційна компанія" не може вважатись банком в розумінні Закону України "Про банки та банківську діяльність", бо в нього “відсутня банківська ліцензія”, а тому, за оцінками суду, на ПАТ "Українська інноваційна компанія" “поширюється законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а застосування до даних правовідносин будь-яких процедур Закону України «Про систему гарантування вкладів», в тому числі й щодо спеціальних підстав нікчемності угод банку, є безпідставним" (цитати).
При цьому Верховний Суд вказав, що Східний апеляційний госпсуд не надав оцінку правовому статусу апелянта (ФГВФО) та наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 (один зі спорів щодо “Укрінкома”), в якій наголошувалося, що припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому законом про банки та законом про гарантування вкладів шляхом
- ліквідації банку за рішенням власників після надання на це згоди НБУ, за відсутності ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного, або
- виведення неплатоспроможного банку з ринку під контролем Фонду у разі віднесення НБУ такого банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.
Також, підкреслив Верховний Суд, у постанові від 10.12.2019 вказувалося, що
- банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку;
- не залежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства; і ця вимога чинна незалежно від чинності постанови НБУ про неплатоспроможність банку, рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, рішення Фонду про ліквідацію банку;
- правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також.
Нагадаємо, в 2015-2016 роках НБУ визнав Укрінбанк неплатоспроможним та відправив його на ліквідацію. На фоні скасування судами відповідних рішень регулятора екс-власники Укрінбанку перереєстрували його, замінивши у держреєстрі назву і статус юрособи на ПАТ “Укрінком” (“Українська інноваційна компанія”), яке проголосило себе правонаступником банку. Фонд гарантування вкладів заявляв, що внаслідок цього Укрінбанк з усіма його активами було фактично виведено з-під контролю ФГВФО. До того часу Фонд уже виплатив вкладникам банку 1,8 млрд грн. Цю історію розслідувало СБУ.
У вересні 2016 року в ПАТ "Укрінком" зазначали, що компанія як правонаступник "Укрінбанку" завершила всі процедури з реєстрації, а 1,2 млрд грн зобов`язань Укрінбанку, які лишилися після виплат Фонду гарантування, компанія взяла на себе. Як констатувалося, обсяг робочих активів ПАТ "Укрінком" становить понад 3 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує суму зобов`язань компанії перед клієнтами - вкладниками банку.
За даними НБУ, основним акціонером Укрінбанку був Володимир Клименко. Разом з тим, як вважалося на ринку, значний вплив на роботу фінустанови міг мати екс-глава Нацбанку Володимир Стельмах (був радником глави наглядової ради Укрінбанку).
У травні 2020 року за наполяганням МВФ був прийнятий т.зв. “антиколомойський” закон, який покликаний унеможливити повернення виведених з ринку банків їх колишнім власникам та встановлює механізм визначення компенсації екс-акціонерам цих установ у разі доведення ними в судовому порядку (й за участі міжнародного аудитора) факту завдання їх збитків через рішення НБУ щодо визнання банків неплатоспроможними та ліквідації фінустанов.
Як писав Finbalance, 27.10.2020 Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив апеляційну скаргу НБУ і скасував ухвалу Окружного адмінсуду м. Києва від 03.06.2020 про неможливість застосування норм т.зв. “антиколомойського” закону в судовому спорі щодо виведення з ринку “Укрінбанку”.
Вказана ухвала суду першої інстанції від 03.06.2020 була винесена в рамках роз’яснення рішення цього ж суду від 14.12.2017 (в справі №826/14033/17), яке було залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанції в 2018-2019 роках та яким скасовано постанову НБУ про віднесення “Укрінбанку” до категорії неплатоспроможних і рішення ФГВФО про введення тимчасової адміністрації в “Укрінбанк”.
27.10.2020 Шостий апеляційний адмінсуд прийняв нову постанову, якою відмовився задовольнити заяву ПАТ “Українська інноваційна компанія” про роз’яснення постанови Окружного адмінсуду м. Києва від 14.12.2017.
Як писав Finbalance, в ухвалі від 03.06.2020 Окружний адмінсуд зауважив, що вказані рішення НБУ та ФГВФО про виведення з ринку "Укрінбанку" “є протиправними та скасованими з моменту їх прийняття, не породжують жодних правових наслідків з дати їх прийняття та не є законними дозвільними правовими актами, які можуть бути підставою для запровадження та здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Укрінбанк” (цитата).
“Визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року №934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» зумовлювало відновлення стану ПАТ «Укрінбанк», який передував їх винесенню”, - зауважив Окружний адмінсуд м. Києва в ухвалі від 03.06.2020.
Коментуючи ж наслідки прийняття Верховною Радою "антиколомойського" закону, Окружний адмінсуд м. Києва зазначив таке:
“Як вбачається зі змісту Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 № 590-IX, вказаний Закон не поширює свою дію на обставини даної справи та наслідки застосування рішення суду у даній справі відносно оскаржуваних рішень в силу положень статті 58 Конституції України, тобто не спрямований на юридичних осіб, у яких відсутня банківська ліцензія, зокрема, на тих, щодо яких скасовані рішення Національного банку України про введення процедури тимчасової адміністрації та/або ліквідації.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень наведеного Закону судові провадження, розпочаті до набрання чинності цим Законом, у яких на день набрання чинності цим Законом не ухвалено остаточне рішення, вирішуються, розглядаються або переглядаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Судове провадження у цій справі було розпочате до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 № 590-IX, а також остаточне рішення у цій справі було прийняте також до набрання чинності відповідного Закону.
Отже, суд приходить до висновку, що вказаний Закон не може застосовуватись до правовідносин у цій справі, у тому числі, щодо роз`яснення рішення суду у даній справі”.
Як писав Finbalance, 15.05.2020 Госпсуд Луганської області відкрив провадження в справі №913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" (за ініціативою ТОВ "ЮС-Металл").
Фонд гарантування вкладів висловлював думку/припущення, що ПАТ "Укрінком" "намагається піти у контрольоване банкрутство і у такий спосіб уникнути розрахунків з кредиторами банку" (цитата).
Про судову процедуру банкрутства банку "Базис" ("імені" родини Авакова) - тут, "Златобанку" ("імені" Юрушева) - тут.
Про застосування судами "антиколомойського" закону в справі щодо виведення з ринку банку "Хрещатик" - тут, банку "Союз" - тут, банку "Преміум" - тут.
Про застосування судами "антиколомойського" закону в справах щодо Приватбанку - тут і тут.