ФГВФО не зумів відсудити 563 млн грн в екс-керівників банку "Золоті ворота"

Все про економіку та фінанси

24 жовтня Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх топ-менеджерів банку “Золоті ворота” про солідарне стягнення заподіяної шкоди в розмірі 563,2 млн грн (справа №922/2860/18).

Згідно з судовими матеріалами, ФГВФО вказував, що під час ліквідації банку “Золоті ворота” (яка розпочалася в 2014 році) було встановлено, що розмір зобов`язань банку становить 696,8 млн грн, тоді як оціночна вартість його ліквідаційної маси - 133,6 млн грн. Різниця між цими сумами відповідає обсягу позовних вимог Фонду гарантування.

За оцінками ФГВФО, пов`язаними особами “Золотих воріт” ("як власниками істотної участі, так і керівниками") не було забезпечено здійснення банком своєї діяльності у відповідності до нормативів НБУ, вимог законодавства, натомість відповідачами, “без врахування оцінки фінансового стану позичальників, здійснювались активні операції по кредитуванню цілої низки юридичних осіб, які фактично є однією групою (пов`язана через спільну господарську діяльність, через спільне забезпечення), які несуть у собі спільний економічний ризик для банку, а відтак зазначене свідчить про те, що наміри відповідальних пов`язаних осіб АТ "Банк “Золоті ворота” носили характер свідомих, умисних дій, а результатом такого кредитування стало виникнення проблемної заборгованості та неповернення коштів АТ “Банк “Золоті ворота”, а отже призвели до завдання шкоди, до втрати банком ліквідності, неможливості виконання зобов`язань перед вкладниками і, у подальшому, визнання банку неплатоспроможним” (цитата).

Водночас суд зауважив, що “враховуючи надані аудиторські висновки та звіти про фінансове становище банку, відсутність доказів встановлення фактів вчинення відповідачами конкретних дій/бездіяльності направлених на спричинення шкоди банку під час укладення та виконання банком вищевказаних правочинів, недоведеність наявності в діях відповідачів умисного укладення правочинів без економічного сенсу та завідомою збитковістю або направлених на реалізації інтересів сторонніх осіб, зважаючи також на наявність перевірок та оцінки таких дій банку після укладення цих правочинів з боку Національного банку України, суд констатує про недоведеність позивачем розміру спричиненої шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та шкоди на яку посилається позивач” (цитата).

Контекст

Як писав Finbalance, 18.09.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 28.02.2019 (в справі №910/11371/18), яким ФГВФО знову ж таки було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців “Легбанку” про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн, яка, за оцінками ФГВФО, була заподіяна рішеннями відповідачів про видачу кредитів "групі пов`язаних між собою осіб без належного забезпечення" та через операції купівлі цінних паперів, “що не мали економічного сенсу та були завідомо збитковими для банку” (цитата).

13.05.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 20.12.2018 (у справі №910/11027/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до пов’язаних осіб банку “Укоопспілка” про стягнення 76,93 млн грн заподіяної шкоди (серед відповідачів - колишні члени правління та наглядової ради банку).

13.03.2019 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх посадовців банку “Таврика” про солідарне стягнення 2,68 млрд грн завданої шкоди (справа №910/12803/18).

Раніше ФГВФО також подав позови до екс-топів Дельта Банку (на 19,8 млрд грн), "Імексбанку" (19 млрд грн), “Надра” (10 млрд грн), "Київська Русь" (1,67 млрд).

16.09.2019 Госпсуд м. Києва задовольнив заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку та залишив без розгляду позов Фонду гарантування до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн. Серед відповідачів у цій справі (№910/7186/19) - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради цього банку (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

25.07.2019 Верховний Суд залишив без змін резолютивні частини ухвали Госпсуду Одеської області від 10.12.2018 та постанови Південно-західного апеляційного госпсуду від 27.02.2019 (у справі №916/2733/18), якими Фонду гарантування було повернуто його позовну заяву до колишніх бенефіціарів (у т.ч. Леоніда Клімова) і топ-менеджерів Імексбанку про стягнення 18,98 млрд грн заподіяної шкоди, яка, за версією ФГВФО, була спричинена Імексбанку діями вказаних пов`язаних осіб під час вирішення питання “щодо реалізації кредитної політики за 76 кредитними договорами” (цитата).

08.04.2019 Верховний Суд відмовився відкривати касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів на ухвалу Госпсуду м. Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 12.02.2019 (в справі №910/16336/18), якими Фонду було повернуто його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.

11.09.2019 Велика Палата Верховного Суду вирішила залишити без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 08.08.2018, якою через порушення підсудності справи (№757/75153/17-ц) було скасовано рішення Печерського райсуду м. Києва від 02.04.2018, яким в свою чергу Фонду гарантування було відмовлено в задоволенні цивільного позову до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 2 млрд грн.

07.08.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування в справі №910/10888/18 та скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було залишено без розгляду позов ФГВФО до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 1,99 млрд грн “шкоди, завданої банку пов`язаними особами” (цитата). Суд касаційної інстанції передав цю справу на розгляд в Госпсуд м. Києва.

25.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу екс-глави правління й акціонера банку “Київська Русь” Віктора Братко та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.02.2019, якою на розгляд Госпсуду м. Києва було передано справу №910/15469/18 (за позовом Фонду гарантування до В. Братко та інших посадовців банку “Київська Русь” про стягнення 1,67 млрд грн).

10.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/14734/18, якими Фонду було повернено його позовну заяву (через неусунення її недоліків) до колишніх акціонерів і топ-менеджерів “Кредитпромбанку” (у т.ч. Миколи Лагуна) про стягнення 532,9 млн грн.

27.08.2019 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ та скасував рішення судів нижчих інстанцій (у справі №910/9095/18), якими було задоволено позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (власник 71% акцій “Радикал Банку”) та вирішено стягнути з Нацбанку на користь цієї фірми 128,9 млн грн відшкодування майнової шкоди, яка, на думку компанії-позивача, була завдана їй як акціонеру внаслідок позбавлення корпоративних прав через прийняття Нацбанком в 2015 році “неправомірного рішення” (на думку позивача) про віднесення “Радикал Банку” до категорії неплатоспроможних. При цьому суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд у суд першої інстанції (Госпсуд м. Києва).