ФГВФО не зміг відсудити 1,13 млрд грн у колишніх топ-менеджерів банку "Даніель"

Все про економіку та фінанси

24.09.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Фонду гарантування вкладів до колишніх членів правління, спостережної ради, кредитного комітету банку “Даніель” (був визнаний неплатоспроможним і відправлений на ліквідацію у 2014 році) про стягнення 1,13 млрд грн (справа №910/12930/18).

Згідно з судовими матеріалами, ФГВФО констатував, що виявив завдання збитків банку “Даніель” на вказану суму внаслідок кредитування банком юридичних осіб без належного забезпечення. Крім того, Фонд зазначав, що обсяг зобов’язань банку “Даніель” перед кредиторами - 683,1 млн грн, тоді як оціночна вартість ліквідаційної маси - 97,3 млн грн.

За інформацією ФГВФО, переважна частина цінних паперів була придбана, а кредитів - видана в 2012-2013 роках для низки контрагентів, “які завідомо не мали можливості його повернути, які пов`язані між собою як за предметом забезпечення (цінними паперами), так і взаємними операціями, в т.ч. з акціонерами банку” (цитата).

Фонд гарантування зазначав, що банк “Даніель” кредитував одних юридичних осіб “з метою погашення боргових зобов`язань перед банком іншими юридичними особами за рахунок кредитних коштів самого банку, виданих під неліквідні цінні папери” (цитата).

За висновками ФГВФО, “кошти стабілізаційного кредиту наданого Національним банком України було використано не для забезпечення реальної підтримки ліквідності банку, проведення виплат коштів вкладникам у відповідності до умов договорів з ними, а в першу чергу для забезпечення виконання зобов`язань перед акціонерами, інсайдерами та іншими пов`язаними особами банку та продовження виведення активів з банку” (цитата).

Підставою для покладення відповідальності на відповідачів як пов`язаних осіб банку ФГВФО називав положення частин п`ятої та шостої статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Однак суд наголосив, що на час виконання посадових/службових обов`язків відповідачів - у період з 2012 по 2013 роки - вказана стаття мала іншу редакцію. Нова ж редакція статті була прийнята в 2015 році, а тому, вирішив суд, вона не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки закон не має зворотної дії.

Як вказується в судовому рішенні, “стара” редакція закону передбачала, що власники істотної участі, керівники банку (крім керівників відокремлених підрозділів банку) несуть відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку згідно із законами України.

Разом з тим, “суду не було надано доказів вчинення Фондом дій щодо звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами про вчинення злочину”, “жодна пов`язана особа ПАТ КБ «Даніель» не була визнана винною та притягнута до кримінальної відповідальності за статтею 218-1 Кримінального кодексу України «Доведення банку до неплатоспроможності»” (цитати).

Ще цитата з рішення Госпсуду м. Києва від 24.09.2020:

“Позивачем не доведено причинно - наслідкового зв`язку між прийнятими пов`язаними особами ПАТ КБ «Даніель» рішеннями та наслідками у вигляді недостатності майна банку у розмірі 1 127 558 351,96 грн.

Фондом документально не підтверджено жодного елементу цивільно-правової відповідальності; не доведено розмір шкоди; вину осіб, які визначені відповідачами; причинно-наслідковий зв`язок між їх діями і визначеною Фондом сумою шкоди.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до відповідачів, застосовувалися будь-які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності, оскільки їх вина у настанні неплатоспроможності банку не встановлена і не доведена”.

Контекст

Як писав Finbalance, 10.06.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 16.01.2020 (в справі №910/15260/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів спостережної ради, правління, кредитного комітету збанкрутілого банку “Стандарт” про стягнення 764 млн грн шкоди, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана внаслідок нестачі майна банку для покриття вимог кредиторів й через неправомірні дії відповідачів.

19.02.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів на рішення Госпсуду м. Києва від 13.03.2019 (в справі №910/12803/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців банку “Таврика” про солідарне стягнення 2,68 млрд грн завданої шкоди.

27.11.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 (в справі №910/7186/19), якою було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку та залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.

24.10.2019 Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх топ-менеджерів банку “Золоті ворота” про солідарне стягнення заподіяної шкоди в розмірі 563,2 млн грн (справа №922/2860/18).

18.09.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 28.02.2019 (в справі №910/11371/18), яким ФГВФО було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців “Легбанку” про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн (цитата).

13.05.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 20.12.2018 (у справі №910/11027/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до пов’язаних осіб банку “Укоопспілка” про стягнення 76,93 млн грн заподіяної шкоди (серед відповідачів - колишні члени правління та наглядової ради банку).

25.07.2019 Верховний Суд у рамках справи №916/2733/18) повернув Фонду гарантування його позовну заяву до колишніх бенефіціарів (у т.ч. Леоніда Клімова) і топ-менеджерів Імексбанку про стягнення 18,98 млрд грн заподіяної шкоди (цитата).

08.04.2019 Верховний Суд у рамках справи №910/16336/18) повернув для ФГВФО його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.

11.09.2019 Велика Палата Верховного Суду вирішила залишити без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 08.08.2018, якою через порушення підсудності справи (№757/75153/17-ц) було скасовано рішення Печерського райсуду м. Києва від 02.04.2018, яким в свою чергу Фонду гарантування було відмовлено в задоволенні цивільного позову до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 2 млрд грн.

07.08.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування в справі №910/10888/18 та скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було залишено без розгляду позов ФГВФО до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 1,99 млрд грн “шкоди, завданої банку пов`язаними особами” (цитата). Суд касаційної інстанції передав цю справу на розгляд в Госпсуд м. Києва.

25.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу екс-глави правління й акціонера банку “Київська Русь” Віктора Братко та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.02.2019, якою на розгляд Госпсуду м. Києва було передано справу №910/15469/18 (за позовом Фонду гарантування до В. Братко та інших посадовців банку “Київська Русь” про стягнення 1,67 млрд грн).

10.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/14734/18, якими Фонду було повернено його позовну заяву (через неусунення її недоліків) до колишніх акціонерів і топ-менеджерів “Кредитпромбанку” (у т.ч. Миколи Лагуна) про стягнення 532,9 млн грн.

08.07.2020 Госпсуд м. Києва повернув Фонду гарантування без розгляду його позовну заяву до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про солідарне стягнення 1,48 млрд грн (справа №910/6534/20). Суд вирішив, що Фонд гарантування не обгрунтував підстави для об`єднання позовних вимог.