ФГВФО: мирові угоди з власниками банкам-банкрутів будуть включати списання боргів

Все про економіку та фінанси

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут в інтерв’ю для Liga.net зазначила, що підтримує внесення змін у законодавство, які уможливили б укладання мирових угод Фондом з власниками банків-банкрутів, причому ці мирові угоди мали б включати у т.ч. можливість списання та/або реструктуризації частини боргу.

За її словами, відповідні норми спершу були в “антиколомойському” законопроекті, але потім їх вирішили прибрати та внести у ВР окремий проект змін.

Нижче - пряма мова С. Рекрут:

“Загальні норми про можливість добровільного врегулювання будуть повернуті в наступний блок змін до закону про Фонд в рамках Меморандуму з МВФ. Але останнім часом все частіше обговорюється необхідність окремого короткого закону, який би врегулював ситуацію з банками, які пішли в неплатоспроможність під час кризи 2014-2016 років. Ми працюємо над проектами спільно з НБУ і розраховуємо найближчим часом закінчити драфт. Ідея в тому, щоб дати всім екс-акціонерам юридичну конструкцію для добровільного врегулювання своїх боргів перед державою.

Сподіваюся, восени [цей проект може потрапити в Раду].

<...> Завжди в разі мирових мова буде йти про списання та/або реструктуризації частини боргу. І завжди знайдуться кредитори або інші учасники процесу, які оскаржать в суді сам факт по суті або за формою. Якщо реструктуризацію підписати в рамках чинного законодавства, цей документ провалиться на першій же інстанції.

<...> Нещодавно Бахматюк вийшов в інформпростір з одностороннім меморандумом [щодо мирової] і направив листи до нас, НБУ і Офісу президента. Позиція Фонду, яку ми описали у відповіді: ми однозначно за "інститут" мирного врегулювання, однак наразі у нас немає юридичної можливості заходити ні з Бахматюком, ні з будь-ким іншим в офіційні взаємини з цього питання. Ми готові повернутися до переговорів відразу ж після прийняття закону і зрозумілої юридичної та економічної конструкції. Сподіваюся, це станеться в найближчі місяці”.

За словами С. Рекрут, наступний рік ФГВФО планує присвятити “боротьбі з пов`язаними особами” банків-банкрутів:

“Бачу два напрямки: Україна та іноземні юрисдикції. В Україні ми вже давно активно судимося. Майже по 40 банкам подані позови проти пов`язаних осіб на суму близько 100 млрд грн. Розслідується ще більше 5500 кримінальних проваджень на 400 млрд грн можливих збитків. Реальні грошові потоки від цієї активності мізерні - всього трохи більше 100 млн грн. Це довгі і часто безперспективні процеси. Але це не означає, що цю роботу не треба вести.

Друге: в цьому році почали боротьбу в іноземних юрисдикціях. По двох банках (Дельта Банк Фінанси і Кредит) вже відомі компанії, які цим займатимуться. Ще по двох банках (Імексбанк і Національні інвестиції) конкурси закінчаться протягом місяця”.

Нагадаємо, 16 червня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №2459, який передбачає віднесення вимог НБУ як забезпеченого кредитора за кредитними договорами рефінансування з неплатоспроможними банками до п’ятої черги кредиторів.

“Зазначений порядок буде застосовуватися лише до банків, які станом на 1 січня 2019 року вже віднесені до категорії неплатоспроможних, та процедуру ліквідації таких банків не завершено.

А отже, запропонована законопроектом норма має тимчасовий характер та втратить дію, коли всі вказані банки будуть ліквідовані, або всі кредити рефінансування цих банків будуть повернуті”, - йдеться в пояснювальній записці до документу.

П’ята черга вимог кредиторів - це після вимог вкладників-фізосіб в частині, що перевищує гарантійну суму 200 тис грн.

За даними НБУ, на 15.06.2020 борг банків-банкрутів по рефінансуванню становив 36,3 млрд грн.

НБУ повідомляв, що на початок листопада 2019 року загальний борг неплатоспроможних банків перед НБУ за кредитами рефінансування становив близько 46 млрд грн (з урахуванням відсотків).

Як зазначалося, борг ВіЕйБі Банку та банку «Фінансова ініціатива» Олега Бахматюка - 10,6 млрд грн, банку «Надра» Дмитра Фірташа – 10,4 млрд грн, банк «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго – 6,7 млрд грн, Дельта Банку Миколи Лагуна – 5,8 млрд грн, Імексбанку Леоніда Клімова – 3,3 млрд грн.