ФГВФО: апеляційний суд арештував активи Лагуна

Все про економіку та фінанси

Фонд гарантування заявив, що 10.12.2019 Північний апеляційний госпсуд за позовом ФГВФО наклав арешт на активи, що належать власнику Дельта Банку Миколі Лагуну.

Як зазначається, таким чином суд задовольнив апеляційну скаргу Фонду на ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.10.2019 у справі №910/7338/19 про стягнення з М. Лагуна шкоди, завданої банку та його кредиторам у розмірі 691,3 млн грн та заборонив йому вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна в межах суми стягнення.

"Це забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення судом позовних вимог, і є першим прикладом застосування судом розумного підходу встановлення балансу інтересів кредитора у цій категорії справ", - зазначив ФГВФО.

За іншим позовом Фонду (у справі №910/7186/19), у якому М. І. Лагун виступає відповідачем спільно з 7 іншими пов’язаними особами ПАТ «Дельта Банк», Північний апеляційний господарський суд 27.11.2019 підтвердив ухвалу суду першої інстанції про залишення цього колективного позову без розгляду через "нібито" (цитата з повідомлення ФГВФО) порушення правил об’єднання позовних вимог.

Як зазначається, наразі Фонд гарантування готує касаційну скаргу, оскільки під час прийняття рішень про залишення позову без розгляду судами першої та апеляційної інстанцій були допущені численні процесуальні помилки, а саме:

- по-перше, порушення правил об’єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви ще на етапі вирішення питання про відкриття провадження. Однак суд першої інстанції не тільки відкрив провадження, а й провів 4 підготовчих засідання, і лише після цього раптово дійшов висновку про залишення позову без розгляду;

- по-друге, позивач (ФГВФО) заявив лише ОДНУ солідарну позовну вимогу, що виключає можливість об’єднання вимог в принципі, оскільки очевидно, що об’єднати можна те, чого два або більше. Проте судами першої та апеляційної інстанцій були проігноровані ці підходи правозастосування, хоча вони визначені в тому числі практикою Верховного Суду;

- по-третє, процесуальне законодавство допускає об’єднання в одній позовній заяві декількох вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Цікаво, що наразі в провадженні господарських судів перебуває 25 справ цієї категорії, 15 з яких розглядають суди різних інстанцій по суті, не вбачаючи при цьому жодних ускладнень в тому, що Фонд гарантування одночасно описує в позовній заяві декілька епізодів порушень з боку відповідачів, що призвели до заподіяння шкоди банку та його кредиторам, об’єднаних як підставою їх виникнення – факт заподіяння шкоди, так і поданими доказами. В решті 10 випадках за аналогічних обставин суди приходили до висновків про порушення з боку Фонду гарантування правил об’єднання позовних вимог. При цьому суди касаційної інстанції відмовлялись навіть допускати до розгляду касаційні скарги Фонду гарантування.

"Відтак, Фонд гарантування ініціюватиме не тільки касаційне оскарження рішень суду про залишення позову без розгляду, а й винесення питання правомірності об’єднання позовних вимог на розгляд Великої Палати Верховного Суду як виключної правової проблеми", - резюмує ФГВФО.