Держказначейство: доходи держбюджету за лютий були на 4,7% менші від плану

Все про економіку та фінанси

За даними Держказначейства, в лютому доходи держбюджету порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли на 2,1% - до 71,66 млрд грн (на 4,7% менше від плану).

Податкові надходження збільшилися на 27,6% - до 37,1 млрд грн (на 7,1% більше від плану), причому відшкодування ПДВ зменшилося на 17,2% - до 10,8 млрд грн. Митні надходження знизилися на 11,7% - до 22,6 млрд грн (що на 21,7% менше від плану).

За підсумками січня-лютого доходи держбюджету порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилися на 1,7% - до 122,6 млрд грн (на 12,3% менше від плану).

Податкові надходження зросли на 21,5% - до 59,5 млрд грн (на 5,4% менше від плану), причому відшкодування ПДВ знизилося на 12,1% - до 28,8 млрд грн. Митні надходження зменшилися на 15,3% - до 40,7 млрд грн (на 25,8% менше від плану).

Контекст

Міністерство фінансів констатувало, що незважаючи на всі виклики (у т.ч. макроекономічні параметри та погіршення ситуації на глобальному ринку капіталів), “уряд профінансував всі необхідні захищені видатки відповідно до відкритих асигнувань” (цитата).

Як пояснював Мінфін, причини, які ускладнили виконання розпису в січні цього року, мали вплив і в лютому, хоча відставання скоротилось:

“Йдеться про відмінність фактичних макроекономічних показників від тих, які було закладено в державному бюджеті на 2020 рік. Зокрема, йдеться про зміцнення курсу гривні, нижчі обсяги імпорту (в еквіваленті долара США), нижчі ціни на природній газ, повільніше зростання середньої заробітної плати, ніж було враховано в бюджетних показниках на 2020 рік.

Нижчі ціни на природній газ та менші обсяги внутрішнього видобування газу негативно позначились на доходах від рентної плати. Зростання трохи нижчими темпами номінальної заробітної плати (зокрема у січні 2020 року на 16,3% р/р, проти врахованого в бюджеті зростання на рівні 17,2%) призвело до недовиконання розпису доходів від податку та збору на доходи фізичних осіб та військового збору в обсязі 0,7 млрд грн у лютому 2020 року”.

Водночас у лютому доходи, за адміністрування яких відповідає Державна податкова служба, становили 37,1 млрд грн та були вищими за розпис на 7,1% або 2,5 млрд грн. Головним джерелом перевиконання доходів у лютому були надходження податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, які становили 21,6 млрд грн. Сальдо надходжень ПДВ у лютому становило 10,8 млрд грн, що на 3,4 млрд грн більше розпису лютого (у лютому було відшкодовано 10,8 млрд грн).

“Це, зокрема, стало результатом впровадження нової моделі системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних. Доходи від податку на прибуток підприємств у сумі 7,3 млрд грн були на 1,6 млрд грн вищими за розпис”, - коментував Мінфін.

Також у лютому 2020 року забезпечено виконання показників розпису від акцизного податку з тютюнових виробів у сумі 3,3 млрд грн завдяки відновленню виробництва тютюновими компаніями.

Доходи, за адміністрування яких відповідає ДМС, становили 22,6 млрд грн, або 78,3% від розпису - “через міцніший курс та скорочення обсягів імпорту” (цитата).

Так, середній курс лютого у 24,6 грн/дол. США залишався суттєво нижчим від врахованого в бюджеті курсу у 27 грн/дол США. Обсяги оподаткованого імпорту за даними Держмитслужби у лютому зменшилися на 2,5 р/р, при врахованому прогнозі зростанні на рівні 11,3%. За оперативними даними ДМС, у лютому 2020 року недонадходження митних платежів внаслідок зменшення обсягів імпорту окремих груп сировинних товарів склали понад 1,3 млрд грн: зокрема, скоротились обсяги імпорту (в еквіваленті дол. США) вугілля, добрив, нафтопродуктів, коксу, руд марганцевих.

Як зауважувало Міністерство фінансів, видатки фінансувались відповідно до відкритих платіжних доручень. В цілому, за оперативними даними ДКСУ у січні-лютому касові видатки становили 131,1 млрд грн або 85,5% від розпису.

“Всі необхідні захищені видатки було профінансовано”, - підкреслював Мінфін.

Видатки на оплату праці зросли на 17,8% р/р до 28,2 млрд грн внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати. Вони становили 91,9% від розпису.

Зниження дохідності за ОВДП та зміцнення курсу гривні дозволили зекономити на обслуговуванні боргу 3,4 млрд грн. Тому, видатки на обслуговування боргу були на 21,9% нижчими за розпис.

Видатки на соціальне забезпечення у сумі 49,5 млрд грн були на 6,7 млрд грн нижчими за розпис через низку факторів. Так, знизилась кількість отримувачів субсидій, чому сприяли тепла погода та швидше зростання доходів населення, ніж тарифів на житлово-комунальні послуги.

На виконання видаткової частини вплинули проведення тендерних процедур та укладення договорів. В результаті, видатки за кодом (5000) становили 60,5% від розпису.

Мінфін наголошував, що в лютому відбулось суттєве погіршення ситуації на зовнішніх ринках капіталів та зменшення інтересу до інвестицій в локальні валюти ринків, що розвиваються. Це має вплив і на Україну:

“Останні аукціони з розміщення ОВДП показали, що нестабільність на глобальному ринку дається взнаки: відбувається скорочення попиту нерезидентів на довгі папери. Однак МінФін у лютому зміг залучити на внутрішньому ринку капіталу ресурсів для фінансування бюджету у сумі 14,1 млрд грн. При цьому, ефективне управління державним боргом дозволило зберегти ставку дохідності на рівні близько 10% по всім гривневим інструментам (на 1 в.п. менше облікової ставки НБУ), після рекордного зниження ставок Мінфіном за останній рік. Завдяки послідовій реалізації боргової стратегії економія видатків на обслуговування боргу з початку року склала близько 3,4 млрд грн, а потреба у додаткових запозиченнях для рефінансування боргу знизилась на 7,3 млрд грн.

З огляду на ситуацію на глобальних ринка, яка не пов’язана з Україною, але впливає на фінансування для України, Мінфін максимально активно працював з офіційними кредиторами, від яких в цьому році нами заплановано отримання пільгового кредитування в розмірі 500 млн євро від ЄС та додаткові суттєві кошти за інструментами Світового банку та інших офіційних кредиторів. Однак, незважаючи на те що Україна виконала всі зобов’язання, узгоджених в рамках 4-ї програми макрофінансової допомоги ЄС, у лютому не було отримано другого траншу за цією програмою. Так, європейська сторона чекає на виконання всіх попередніх заходів, узгоджених з МВФ для нової програми.

При цьому, схвалення Правлінням МВФ нової програми створить передумови для початку розмови з ЄС про нову програму макрофінансової допомоги, а також завершити переговори про отримання DPL від Світового Банку в найкоротші терміни”.

Як зауважували в Мінфіні, в рамках підготовки Бюджетної декларації на 2021-2023 роки Мінфін 18 січня надіслав всім головним розпорядникам коштів державного бюджету інструктивний лист щодо надання інформації необхідної для формування документу і на сьогодні отримав від ГРК їх пріоритети на наступні три роки.

“В найближчі тижні будемо обговорювати та обчислювати ці пріоритети, щоб виробити виважений стратегічний документ, який дозволить забезпечити прискорене економічне зростання.

Також 28-го лютого Мінфін отримав новий проект макропрогнозу від Мінекономіки та найближчим часом оцінимо вплив оновленого макроекономічного прогноз на бюджетні показники на 2020 рік.

Безвідносно впливу макропоказників, ДПС, ДМС продовжують втілювати заходи з покращання ефективності роботи, детінізації, і разом з податковою міліцією посилюють боротьбу з тіньовими схемами. Вони також продовжують перезапуск нових податкових та митних органів, та розгортання системи спільного транзиту, запровадження інституту авторизованих економічних операторів та контролю над трансфертним ціноутворенням.

В лютому розпочалась реформа фінансового контролю і створення на базі ДАСУ сучасного і ефективного офісу, який сфокусується на інспектуванні держкомпаній та місцевих бюджетів, моніторингу державних закупівель та аудитах в рамках співпраці з правоохоронними органами”, - резюмував Мінфін.