За даними НБУ, серед учасників банківського ринку за три квартали ОВДП-портфель найсуттєвіше збільшили Приватбанк (25,7 млрд грн), Укргазбанк (24,35 млрд грн), Укрексімбанк (11 млрд грн), Ощадбанк (7,7 млрд грн).
Помітно зріс обсяг ОВДП також у портфелі ПУМБ (5,8 млрд грн), Райффайзен Банк Аваль (2,5 млрд грн), Альфа-Банку (2,2 млрд грн), Таскомбанку (2,1 млрд грн), Універсал Банку (1,65 млрд грн), Сітібанку (1,3 млрд грн).
На 01.10.2020 найбільші портфелі ОВДП (з урахуванням "докапіталізаційних") були в держбанків - у Приватбанку (165,9 млрд грн), Ощадбанку (90,9 млрд грн), Укрексімбанку (52,5 млрд грн), Укргазбанку (44,8 млрд грн).
За держбанками йшли ПУМБ (13,3 млрд грн), Альфа-Банк (11,1 млрд грн), Райффайзен Банк Аваль (7,8 млрд грн), Сітібанк (6,3 млрд грн), Кредобанк (4,3 млрд грн), ОТП Банк (4 млрд грн), Універсал Банк (3,1 млрд грн), Укрсиббанк (3 млрд грн), Таскомбанк (2,2 млрд грн), банк "Південний" (2,16 млрд грн).
Як писав Finbalance, у січні-вересні ОВДП-портфель банків збільшився на 93,7 млрд грн (+28%) до 428 млрд грн, тоді як ОВДП-портфель у нерезидентів зменшився на 33,65 млрд грн (-29,1%) - до 82,1 млрд грн.
Зростання ОВДП-портфелю Приватбанку, Укргазбанку та Ощадбанку відбулося на фоні переважно зростання їх депозитного портфелю та відсутності заборгованості по рефінансу на 01.10.2020 (борги перед регулятором має Укрексімбанк, однак це фінансування залучене, передусім, для кредитування "Укравтодору").
Також зауважимо, що зростання ОВДП-портфелю Укрексімбанку в поточному році значною мірою зумовлене рішенням Кабміну у вересні докапіталізувати цей держбанк на 6,8 млрд грн за рахунок внесення в “статутник” ОВДП.
За даними НБУ, на 01.10.2020 найбільші борги по рефінансуванню мав Укрексімбанк (3,4 млрд грн), банк "Південний" (2,8 млрд грн), Альфа-Банк (2 млрд грн), ПУМБ (1,9 млрд грн), Кредобанк (1,7 млрд грн), Таскомбанк (1,6 млрд грн), Авангард (860 млн грн), ІНГ Банк (800 млн грн), Акордбанк (620 млн грн), Глобус (424 млн грн).
Нагадаємо, НБУ ще в квітні заявляв, що банки мають право купувати ОВДП за рахунок рефінансування.
При цьому міністр фінансів Сергій Марченко у вересні зазначав, що емісії НБУ для викупу ОВДП і покриття дефіциту бюджету "немає і не буде" (цитата).
Заступник глави НБУ Юрій Гелетій підкреслював, що НБУ не буде брати участі у фінансуванні бюджетних витрат через купівлю ОВДП. Водночас Ю. Гелетій констатував, що Нацбанк опрацьовує модальності своєї участі в стимулюванні розвитку вторинного ринку ОВДП (як варіант - у ролі маркет-мейкера).
У жовтні глава НБУ Кирило Шевченко констатував, що є загальносвітові індикатори обсягів фінансування держборгу банківською системою у відсотках від депозитної бази. “35% від депозитної бази — це максимальний показник для нашого ринку. Наразі він у нас становить майже 35%”, - зауважував керівник Нацбанку. Крім того, К.Шевченко наголошував, що плани уряду щодо значного випуску ОВДП у 2021 році можуть сповільнити процес відновлення кредитування економіки.
Глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловлював думку, що Кабміну варто зменшити плани щодо випуску ОВДП у 2021 році та збільшити плани зовнішніх запозичень.