Глава Ради НБУ Богдан Данилишин під час брифінгу щодо затверджених радою Нацбанку Основних засад грошово-кредитної політики НБУ на 2021 рік констатував, що Нацбанк “в разі доцільності може проводити операції з державними цінними паперами на вторинному ринку” (цитата).
Згодом Б. Данилишин зазначив, що НБУ "докладатиме зусиль для сприяння розвитку фондового ринку, зокрема поглиблення ліквідності ринку державних цінних паперів та збільшення строковості таких паперів" (цитата).
Як писав Finbalance, у проекті цього документу зазначалося таке:
"У разі доцільності Національний банк може проводити операції з державними цінними паперами на вторинному ринку, попередньо визначивши чіткі та прозорі критерії такої участі. Водночас у разі проведення операцій із державними цінними паперами Національний банк дотримуватиметься свого зобов’язання уникати будь-яких форм фіскального домінування над монетарною політикою. Для сприяння мінімізації витрат на обслуговування державного боргу Національний банк і надалі концентруватиметься на збереженні зрозумілої та передбачуваної монетарної політики; інструментів хеджування процентного ризику, зокрема операції своп на процентну ставку, та стимулювання на цій основі довгострокового кредитування; інструментів хеджування валютного ризику з метою зменшення вразливості суб’єктів економіки до курсових коливань та стимулювання трансформації довгострокових валютних ресурсів у гривневі".
У липні міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що наразі немає потреби в тому, що НБУ купував ОВДП на вторинному ринку.
Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб у липні зауважував, що банки мають можливість купувати ОВДП за рахунок кредитів рефінансування. Крім того, таку ж заяву ще в квітні робив тодішній заступник глави Нацбанку Олег Чурій.
Які банки найактивніше збільшують ОВДП-портфелі - тут, а які залучають рефінансування - тут.
01.04.2020 рада НБУ скасувала пункти свого рішення від 13.07.2018 "Про Стратегію монетарної політики Національного банку України", якими Нацбанк було зобов`язано
- "продовжити утримуватися від проведення операцій, що можуть мати ознаки прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків";
- "утримуватись від здійснення операцій з купівлі державних цінних паперів, а також встановити параметри щодо верхньої межі обсягу державних цінних паперів в портфелі Національного банку України".
Мінфін очікує, що дефіцит держбюджету в 2020 році складе 7,5%, а в 2021 році - 6% ВВП.
У квітні Верховна Рада внесла зміни в держбюджет на 2020 рік, якими план доходів було знижено на 119,8 млрд грн (до 975,8 млрд грн), план видатків - збільшено на 82,4 млрд грн (до 1266,4 млрд грн), а дефіцит зріс на 202,1 млрд грн (до 298,4 млрд грн).
Граничний обсяг держборгу підвищено на 341,7 млрд грн - до 2386,8 млрд грн. Водночас граничне обмеження обсягу гарантованого державою боргу скасовано (перед цим воно становило 318,4 млрд грн).
У документі було закладено збільшення обсягу держзапозичень на 277,5 млрд грн (до 642,7 млрд грн), у т.ч. внутрішніх запозичень - на 146,5 млрд (до 377,6 млрд грн), а зовнішніх - на 131 млрд грн (до 265,1 млрд грн).