Данилишин говорить про плюси від ослаблення курсу, Козюк - про причину "мінусових" очікувань

Все про економіку та фінанси

Глава ради НБУ Богдан Данилишин, коментуючи стан валютного ринку, заявив, що “ситуація прогнозована і перебуває під пильним моніторингом експертів НБУ” (цитата).

Нижче - його допис у Facebook:

“В останні дні літа на міжбанківському ринку збільшився попит на безготівкову іноземну валюту з боку клієнтів банків, передусім на умовах «форвард», що може свідчити про посилення девальваційних очікувань економічних суб’єктів на тлі невизначеності із поширенням епідемії COVID-19 та можливості запровадження нових обмежень економічної активності в Україні.

Разом з тим, варто нагадати, що ще у вересні 2018 року курс гривні до долару США перевищував 28 грн./ 1 долар США. Тому нинішня девальвація гривні свідчить лише про можливе його повернення до значень, які спостерігалися 2 роки тому. Більше того, необґрунтоване фундаментальними чинниками зміцнення курсу гривні у 2019 році внаслідок припливу спекулятивних потоків капіталу у державні цінні папери завдало шкоди вітчизняних товаровиробникам та посилило негативні тенденції в економіці України.

Інфляція

Послаблення курсу гривні не матиме суттєвого впливу на посилення інфляційного тиску, зважаючи на пригніченість сукупного попиту в економіці. З урахуванням оцінки ефекту перенесення обмінного курсу на ціни в Україні прискорення інфляції від послаблення гривні у вересні може становити до 0.5 в. п., що все одно утримуватиме інфляцію на рівні, який є нижчим від цільового значення Національного банку (5 +/-1%).

Економічна активність

Девальвація гривні матиме близький до нейтрального вплив на економічну активність, проте незначно сприятиме пом’якшенню монетарних умов через збільшення гривневого еквіваленту валютної виручки вітчизняних експортерів.

Зовнішня торгівля

У середньостроковій перспективі знецінення курсу гривні матиме позитивний ефект на вирівнювання балансу торгівлі товарами, проте його короткостроковий ефект буде помірним, зважаючи на домінуючу роль долара США у ціноутворенні на товари і послуги, які приймають участь у зовнішній торгівлі.

Державні фінанси

Переоцінка балансової вартості державного боргу, номінованого в іноземній валюті, не позначиться на здатності держави здійснювати боргові виплати за гривневими та валютними запозиченнями. Залишок коштів в іноземній валюті на рахунках Уряду є достатнім для здійснення всіх запланованих виплат за державним боргом до кінця року у відповідності до Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік».

Натомість послаблення курсу гривні матиме позитивний вплив на збільшення надходжень до державного бюджету митних зборів в іноземній валюті сума яких перераховується за офіційним курсом Національного банку України.

Банківський сектор

Валютна позиція банківського сектору є збалансованою. Банки дотримуються нормативів загальної відкритої валютної позиції (довгої та короткої) та зі значним запасом міцності виконують нормативи коефіцієнтів покриття ліквідності в усіх валютах та в іноземній валюті.

Зважаючи на регулятивні обмеження ризиків в контексті кредитування банками в іноземній валюті осіб, які не мають валютних доходів (виручки), девальвація курсу гривні суттєво не позначиться на платоспроможності позичальників банків та капіталізації банківської системи.

Таким чином, в умовах плаваючого обмінного курсу гривні, визначеного в щорічних Основних засадах грошово-кредитної політики, послаблення курсу гривні до іноземних валют сприятиме збалансуванню макроекономічних показників.

З огляду на вищезазначене, Національний банк наразі утримується від проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, проте здійснює активний моніторинг стану міжбанківського ринку та у разі потреби забезпечить достатню пропозицію іноземної валюти для збалансування попиту та пропозиції на ринку.

Обсяг міжнародних резервів Національного банку в 1,3 рази перевищує обсяг гривневої грошової бази (готівки в обігу та гривневих залишків на кореспондентських рахунках в банках). З початку 2020 року викуп Національним банком надлишкової пропозиції іноземної валюти з ринку перевищив 1,2 млрд. доларів США.

За необхідності Національний банк застосовуватиме валютні інтервенції у відповідності до затверджених 10 вересня Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу, для згладжування функціонування валютного ринку та забезпечення надійного контролю за динамікою обмінного курсу гривні”.

Разом з тим, ще один член ради НБУ - Віктор Козюк - у т.ч. в контексті проекту держбюджету на 2021 рік, який підготував Кабмін, зазначає таке:

"Економіка перманентних девальваційних очікувань.

Впродовж тривалого часу важливою рисою поведінки економічних агентів в Україні є постійні очікування девальвації.

І це при тому, що як тільки суттєво знизилась інфляція, крива доходності набула правильний нахил.

Які риси такої економіки:

- Надмірна ліквідність, яка не реалізується у більш дохідних інструментах. Перевага ліквідності є наслідком очікувань, що в разі будь якого шоку доходність від переоцінки валютних активів буде вищою;

- Нездатність знизити короткий кінець кривої доходності навіть при сприятливій ситуації щодо інфляції;

- Зміни в попиті на товари тривалого користування, що не вписуються в традиційний бізнес-цикл. Інколи це може поглиблювати тиск на валютний ринок;

- Маніпуляції часом проплат при експорті-імпорті.

Які наслідки:

- Спотворення процесу розміщення ресурсів;

- Втрати від нереалізованих інвестицій;

- Розрив між фундаментальною макроситуацією та строковою структурою фінансових активів;

- Значні строкові та ризик спреди тощо.

Здавалося би, НБУ вже мав би довести, що він може бути достатньо жорстким центробанком. Довіра до монетарної політики мала би сформуватись, принаймні на експертному рівні. Але ситуація далека від терапії хворих очікувань.

Причина в тому, що такі очікування спираються на цілком раціональну основу, коли недовіра формується не щодо центробанку, а щодо політичного середовища, в якому він функціонує, загального макроекономічного курсу та здатності виконувати міжнародні зобов`язання.

Коли окремі соціальні актори приймають зобов`язання з прихованою стратегією їх невиконання, важко уявити, щоб вона була аж настільки прихована, щоб дотримання зобов`язань не викликало сумнівів в першу чергу в середині країни. Саме тут і спрацьовують перманентні очікування девальвації, які живляться невизначенністю щодо рефінансування держборгу та зовнішніх виплат.

Проект бюджету на наступний рік є показовим прикладом.

Бюджетний дефіцит цього року схвалювався з розрахунку, що в наступному році матиме місце фіскальна консолідація.

6% дефіциту - вихід за параметри, які могли би бути толеровані програмою міжнародної підтримки.

Структура фінансування виглядає сумнівною.

Прогноз інфляції явно вище недавно затвердженої цілі на наступний рік.

Структурні реформи, з якими були би консистентні прогнозні темпи зростання, не окреслені".