Чому суд скасував націоналізацію Приватбанку: ЗМІ - про аргументи суддів та НБУ

Все про економіку та фінанси

Видання Liga.net опублікувало деталі засекреченого рішення Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) від 18.04.2019 про скасування націоналізації Приватбанку.

Як зазначається, журналісти дізналися подробиці від одного з учасників судового процесу, достовірність інформації підтвердили співрозмовник в керівництві НБУ, а також джерело в Приватбанку.

За даними джерел, всі аргументи НБУ, що в Приватбанку були проблеми на більш ніж 100 млрд грн і банк загрожував фінансовій стабільності держави, суд перекреслив перекреслив п`ятьма аргументами.

1 Перед націоналізацією Приватбанк визнали неплатоспроможним - це санкція, яку регулятор може застосовувати, якщо банк порушує вимоги банківського законодавства. Факт порушень обов`язково потрібно підтвердити результатами інспекції НБУ: регулятор почав таку перевірку в Приватбанку восени 2016 року, але на момент націоналізації вона не була завершена (це сталося тільки в січні 2017-го).

2. Рішення про неплатоспроможність НБУ приймав на підставі доповідної записки своїх інспекторів. Згідно із законом, це не вважається підставою для впливу на банк. НБУ зробив висновок про нестачу капіталу в Приваті, базуючись на даних діагностики, але регулятор повинен був провести її спільно з незалежним аудитором. Цього не було - Нацбанк давав оцінку ситуації в банку одноосібно.

3. Визнаючи Приватбанк неплатоспроможним, НБУ оперував показниками, розрахованими на базі вимог нової Постанови №351, яка істотно посилила для банків правила оцінки кредитного ризику за всіма видами активів. Постанова набула чинності тільки 3 січня 2017 року. Тобто регулятор не мав права застосовувати його до активів Приватбанку в 2016-м.

4. В основі висновку про нестачу капіталу лежало твердження НБУ про незабезпечений кредитний ризик, що в свою чергу базувалось на припущенні, що кредитний портфель ПриватБанку перестане обслуговуватися в майбутньому. Але на момент націоналізації дефолтів за цими активами не було, до того ж Нацбанк не врахував застави, які відповідали актуальному на той момент банківському законодавству, вказує суд. Вимога про дорезервування, а значить і про докапіталізацію було безпідставним. Приватбанк був платоспроможним.

5. Навіть якщо висновки інспекції Приватбанку були правильні, регулятор повинен був надати Коломойському і Боголюбову додатковий час на подачу програми докапіталізації. Але не зробив цього.

Також ОАСК погодився з двома важливими позиціями адвокатів Коломойського. По-перше, на екс-акціонерів Приватбанку чинився політичний тиск, через який вони були змушені написати лист Кабміну, де просили держава забрати банк. По-друге, сама націоналізація за своєю суттю була конфіскацією акцій у приватної особи.

За інформацією адвоката однієї із сторін, апеляція у справі про законність націоналізації Привату відбудеться 13 червня.

Своїм рішенням від 18.04.2019 ОАСК також визнав незаконним рішення НБУ, яким було визначено перелік пов`язаних з ПриватБанком осіб. У березні 2018-го суд визнав неправомірною проведення тієї самої «осінньої» інспекції регулятора в Приватбанку. 13.05.2019 Нацбанк програв цю справу вже і в апеляції.

Ще два ключових процесу проходять в Господарському суді Києва.

4 червня продовжаться підготовчі слухання в справі про повернення акцій Приватбанку екс-акціонерам - Ігорю Коломойському і компанії Triantal Investment (належить Коломойському і Боголюбову).

20 травня суд розгляне п`ять об`єднаних позовів Коломойського про визнання недійсними договорів поруки по ряду кредитних договорів між його компаніями і Приватбанком. Ідентичну справу екс-власник банку вже виграв в Печерському райсуді.

Що говорить НБУ: п`ять заперечень

Як зауважує Liga.net, юристи НБУ категорично не згодні з аргументами суду першої інстанції в справі щодо націоналізації Приватбанку.

За словами співрозмовника журналістів серед адвокатів Нацбанку, Окружний адмінсуд узяв на себе повноваження трактувати правила роботи банківської системи, в тому числі по-своєму визначив рівень кредитного ризику в Приватбанку, хоча у суддів немає такої експертизи.

На прохання журналістів юристи НБУ по пунктам прокоментували рішення ОАСК.

Чи правильно Приватбанк визнали неплатоспроможним? Суд каже, що НБУ не закінчив позапланову перевірку банку, розпочату восени 2016 року, а значить не міг знати, що відбувається з банком.

Як стверджують в регуляторі, ця інспекція потрібна була для того, щоб упевнитися, що Приват не виконує програму докапіталізації, затверджену з Коломойським і Боголюбовим на початку лютого 2016 року. Ознаки невиконання програми регулятор спостерігав в онлайн-режимі - за показниками, які всі банки щодня відправляють в НБУ.

Сам факт нестачі капіталу в Приваті на 113 млрд грн був встановлений набагато раніше - в ході діагностики якості активів, проведеної НБУ в другій половині 2015 року. У листопаді 2016-го інспектори НБУ дали доповідну записку, що банк не виконує (і не збирається робити цього) програму докапіталізації - це факт не був спростований захистом Коломойського.

У НБУ вважають, що це було достатньою підставою для жорстких дій - інспекція зафіксувала, що капітал банку залишається негативним. НБУ був зобов`язаний визнати банк банкрутом згідно із законом «Про банки і банківську діяльність» вже на етапі зниження показника адекватності капіталу до третини від мінімального значення, необхідного Нацбанком (10%).

Чи потрібен був незалежний аудитор? Юристи НБУ кажуть, що це твердження суду прямо суперечить законам, що регулюють роботу НБУ. Подібним визначенням ОАСК фактично заперечує право регулятора проводити інспекційні перевірки, що за законами «Про Національний банк» і «Про банки і банківську діяльність», вважається прямим обов`язком НБУ.

Суд акцентує увагу на позапланової інспекції Нацбанку, яка проходила в кінці 2016- го. Роком раніше регулятор проводив інше дослідження в банку, на підставі якого була виявлена ​​нестача капіталу. Саму перевірку проводили незалежні аудитори, Нацбанк зі свого боку верифікував її результати, розповів журналістам співрозмовник в керівництві НБУ.

Також паралельно з позаплановою інспекцією Нацбанку, діагностику банку проводила компанія EY, яка на замовлення Мінфіну оцінювала нестачу капіталу в ПриватБанку.

Чи вплинуло на Приват посилення нагляду? НБУ змінив правила оцінки банками кредитного ризику в середині 2016 року. Нова методика, згідно з якою банк повинен при видачі кредиту оцінити потенційний ризик і сформувати під нього резерви (а не вже за фактом дефолту, як раніше), вступала в силу з січня 2017-го.

ОАСК каже, що зміна правил суттєво вплинуло на оцінку обсягу резервів в ПриватБанку, але, як стверджують юристи НБУ, нестача капіталу виникла на підставі старої методики (Постанова НБУ №23). 351-а Постанова застосовувалося і до Привату, але тільки в контексті моделювання майбутнього. На оцінку поточного стану банку це не впливало.

Застави були чи ні? За визначенням суду, застави, що покривали кредити, видані позичальникам Привату, відповідали законодавству. Дефолту по ним не було, значить резерви були не потрібні.

Як пояснюють в НБУ, Приватбанк мав кредитний портфель на 127 млрд грн, повністю виданий компаніям-«пустишкам», у яких не було грошового потоку і будь-яких доходів. Як застава по цих кредитах виступали майнові права на товар, який в невизначеному майбутньому повинні були поставити контрагенти позичальників. Відповідні контракти навіть не були оплачені. За критеріями 23-ої Постанови НБУ, такі угоди мають найвищий рівень ризиковості.

Нацбанк порахував ці застави нікчемними і вказав, що банк повинен зарезервувати весь цей борг: 23-я Постанова НБУ вимагає від банків формування резервів на 1 число кожного місяця, а не за фактом дефолту конкретних кредитів, кажуть юристи регулятора.

Суд з цим не погодився, вказавши, крім усього іншого, що активні операції банку - це операції, за якими допущено дефолт. Юристи НБУ називають таке твердження абсурдним.

НБУ не дав Коломойському і Боголюбову часу? Переговори про програму докапіталізації між НБУ і власниками Приватбанку почалися в 2015 році. 6 лютого 2016 план був підписаний: на 1 квітня банк повинен був вийти на нульовий показник адекватності капіталу (до цього у банку був негативний капітал - його зобов`язання набагато перевищували обсяг активів), розповів співрозмовник в НБУ.

Банк із завданням не впорався, ціль змістили на серпень, коли акціонери внесли застав на 31 млрд грн, але НБУ забракував їх якість. Після цього Коломойський і Боголюбов провели ще кілька раундів переговорів з регулятором і зрештою вирішили, що не виконуватимуть програму, кажуть в НБУ.

Предметні переговори олігархів з Мінфіном про націоналізацію банку вийшли на фінішну пряму уже в жовтні-листопаді 2016 року.