Член Ради НБУ припускає, що МВФ буде проти дефіциту бюджету-2021 на рівні 6% ВВП

Все про економіку та фінанси

Член Ради НБУ Віктор Козюк висловив думку, що дефіцит проекту держбюджету на 2021 рік на рівні 6% ВВП - “вихід за параметри, які могли би бути толеровані програмою міжнародної підтримки” (цитата).

“Бюджетний дефіцит цього року [з дефіцитом 7,5% ВВП, - ред.] схвалювався з розрахунку, що в наступному році матиме місце фіскальна консолідація.

6% дефіциту - вихід за параметри, які могли би бути толеровані програмою міжнародної підтримки.

Структура фінансування виглядає сумнівною.

Прогноз інфляції [7,3%] явно вище недавно затвердженої цілі на наступний рік.

Структурні реформи, з якими були би консистентні прогнозні темпи зростання, не окреслені”, - зазначив В. Козюк.

Разом з тим, міністр фінансів Сергій Марченко, говорячи про дефіцит у проекті держбюджету на 2021 рік, констатував, що “ми не можемо з 7,5% одразу вийти на 2%”.

“Це буде контрпродуктивно з точки зору циклів економічної динаміки, тому що інші країни не будуть іти на зменшення своїх дефіцитів”, - зауважив глава Мінфіну.

Відповідаючи на уточнення журналістів, чи буде погодження проєкту про бюджет на 2021-й рік однією з умов для отримання другого траншу, урядовець сказав: “Поки що немає”.

Глава ради НБУ Богдан Данилишин зауважує, що при дефіциті 6% ВВП акцентом проекту бюджету залишається розширення державного попиту, що "цілком відповідає викликам кризового періоду, рекомендаціям МВФ та інших міжнародних організацій та поточній світовій практиці антикризового регулювання" (цитата).

Нижче - його коментар:

"Якщо у 2015-2019 рр. під тиском міжнародних кредиторів Міністерство фінансів проводило послідовну політику фіскальної консолідації і через фіскальні інструменти вилучило з економіки 7,9% ВВП (у вигляді первинного профіциту), то в бюджети 2020-2021 рр. закладається розширення державного попиту на 6,2% ВВП (за 2 роки). Тобто, лише після 5-ти років послідовно рестрикційної фіскальної політики в умовах безпрецедентної економічної та епідеміологічної кризи держава буде віддавати в економіку більше коштів, ніж отримувати.

Фактично в минулих роках дефіцит державного бюджету цілком поглинався виплатою процентів з обслуговування боргу: первинний профіцит в середньому за 2015-2019 рр. становив 1,6% ВВП. Натомість, дефіцит державного бюджету 2021 р. лише на 60% має бути сформовано за рахунок обслуговування боргу і на 40% - за рахунок додаткових витрат на підтримку економіки і соціальної сфери (в 2020 р. – відповідна пропорція складає 49%/51%).

Потреби у фінансуванні бюджету (дефіцит + погашення боргу) становитимуть 15,8% ВВП, що поряд з очікуваними показниками 2020 р. (16,2% ВВП) є найвищими значеннями за всю історію незалежності України (інші пікові значення потреб у фінансуванні спостерігалися в 2009 та 2014 рр. – 9,4% та 11,8% ВВП відповідно).

Оскільки майже 80% потреб у фінансуванні бюджету передбачається покривати за рахунок внутрішніх запозичень, це ставить відповідні вимоги щодо місткості та ліквідності ринку ОВДП, особливо вторинного ринку. В даному контексті важливо забезпечити ефективність роботи НБУ як незалежного монетарного регулятора і органу, що відповідає за стабільність фінансових ринків.

Також, зважаючи на те, що вагому частину державного боргу становлять зобов’язання в іноземній валюті (67%), важливо, щоб динаміка обмінного курсу узгоджувалася з фундаментальними тенденціями розвитку економіки, не наражаючи державні фінанси та бізнес на неочікувані збитки від спекулятивної діяльності на валютному ринку (курсової волатильності)".

Як писав Finbalance, у червні МВФ прогнозував, що дефіцит держфінансів України (з урахуванням державного та місцевих бюджетів, а також фондів соцстрахування) у 2020 році становитиме 7,7% ВВП, у 2021 році - 5,3% ВВП, у 2022 році - 3,5% ВВП.