Борги перед ДП "Енергоринок": суд скасував стягнення з ДТЕК виконавчого збору 67,5 млн грн

Все про економіку та фінанси

21.01.2021 Шостий апеляційний адмінсуд частково задовольнив позов АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (в справі №640/22950/20) та скасував постанову держвиконавця від 07.09.2020 про стягнення виконавчого збору 67,5 млн грн, винесену в межах виконавчого провадження №52485608.

Згідно з судовими матеріалами, це виконавче провадження було відкрите для примусового виконання наказу Госпсуду Донецької області від 08.08.2016 в справі №905/707/16 про стягнення з "ДТЕК Донецькобленерго" на користь держпідприємства "Енергоринок" боргу на 1,54 млрд грн. Разом з тим, констатується, що в серпні 2020 року ДП “Енергоринок” заявляло, що залишок відповідного боргу складає 674,9 млн грн.

Шостий апеляційний адмінсуд вирішив, що доводи апелянта про стягнення виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу “є неправомірним, оскільки суттєво погіршує становище боржника та не відповідає нормам законодавства, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах” (цитата).

Раніше ДП “Енергоринок” наводило дані, що на кінець 2018 року борг АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” сягав 5,2 млрд грн, а борг ПрАТ «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» - 2,06 млрд грн.

Контекст

Держпідприємство “Енергоринок” до кінця червня 2019 року виконувало функцію оптового постачальника електроенергії. Із 01.07.2019 в Україні запущена нова модель оптового ринку електроенергії, яка передбачає ліквідацію ДП "Енергоринок" як єдиного покупця і продавця електроенергії. Відповідно до закону "Про ринок електричної енергії", ДП "Енергоринок" здійснює діяльність до повного погашення кредиторської та дебіторської заборгованості за електроенергію.

За даними “Енергоринку”, на 01.03.2020 його кредиторська заборгованість становила 27 млрд грн, а дебіторська - 30 млрд грн.

Це держпідприємство повідомляло, що на початок 2019 року серед його найбільших боржників були держпідприємство "Регіональні електричні мережі" (15,15 млрд грн), яке в процедурі банкрутства та спеціалізується на поставках електроенергії для вуглепрому; "Луганське енергетичне об`єднання" (5,4 млрд грн); ДТЕК Донецькі електромережі (5,2 млрд грн); ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (2,1 млрд грн); "Луганськобленерго" (1,6 млрд грн); Одесаобленерго (1,1 млрд грн); Черкасиобленерго (1 млрд грн); Запоріжжяобленерго (1 млрд грн); ДТЕК Крименерго (793 млн грн); ДТЕК Дніпровські електромережі (553 млн грн); інші компанії (3,3 млрд грн).

Разом з тим, “Енергоатом” (оператор чотирьох АЕС) у 2019 році подав позов до “Енергоринку” про стягнення 19 млрд грн заборгованості (з яких 9,8 млрд грн - основний борг та 9,2 млрд грн - інфляційні втрати).

Також “Енергоатом” ініціював справу про банкрутство “Енергоринку”. Однак Госпсуд м. Києва ухвалою від 02.12.2019 відмовився відкрити відповідне провадження, вказавши в т.ч., що згідно з законом “Про ринок електричної енергії”, Верховна Рада має прийняти закон щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.

У червні 2020 року Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №2386 “Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії”, який передбачає списання заборгованості

- підприємств вугільної галузі за електроенергію перед ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Укрінтеренерго»;
- ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Укрінтеренерго» перед ДП “Енергоринок”;
- ДП «Енергоринок» перед НАЕК “Енергоатом” та АТ “Укргідроенерго”.

При цьому на суму списаної заборгованості має бути збільшено статутний капітал НАЕК ”Енергоатом” та АТ “Укргідроенерго” за рахунок випуску ОВДП.

Як повідомлялося, залишкові борги дебіторів "Енергоринок" має переуступити кредиторам. При цьому НКРЕКП має передбачити кошти для погашення боргів операторів електромереж в тарифі на передачу електроенергії. Інші непогашені борги “Енергоринку” мають бути списані, а сама компанія ліквідована.

Міністерство фінансів в експертному висновку до законопроекту зазначало, що запропоновані норми розбалансовують держбюджет та призведуть до фіскальних ризиків на суму до 28,1 млрд грн.

Крім того, Мінфін вказував у т.ч. на невизначеність джерела збалансування фінансового стану “Укренерго”, заборгованість перед яким пропонується списати.

03.09.2020 Верховна Рада відправила на повторне друге читання законопроект №2390 "Про внесення змін до Кодексу процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії)", який був прийнятий у першому читанні в травні.

Цим документом пропонується внести зміни до Кодексу процедур банкрутства, надавши господарському суду право відмовити у відкритті провадження у справі, якщо заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії, а також право припинити вже почате провадження.

На початку лютого 2021 року Верховна Рада зняла з розгляду законопроект №3459 про внесення змін до держбюджету на 2020 рік (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії).

Документом пропонувалося збільшити обсяг внутрішніх держзапозичень для погашення ланцюгової заборгованості на оптовому ринку електричної енергії у розмірі 7,9 млрд грн, у т.ч.

– погашення заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії, у зв’язку з постачанням до 30 квітня 2015 року (включно) електричної енергії споживачам на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей – 5 млрд грн;

– погашення заборгованості за електричну енергію підприємствами водопостачання, що знаходяться або постачають послуги на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей – 1,9 млрд грн;

– погашення заборгованості за спожиту електричну енергію державних підприємств вугільної промисловості – 1 млрд грн.