Базова пенсія має бути у всіх однакова, - глава комітету ВР з питань соцполітики

Все про економіку та фінанси

На сайті парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту ветеранів оприлюднено таке інтерв`ю глави комітету Галини Третьякової:

Ви лобіюєте запровадження другого рівня пенсійної системи в Україні. Ваші опоненти кажуть, що такі нововведення не на часі і болючі. Чому ви наполягаєте на протилежному?

Виключно, на чому я наполягаю, це на формуванні культури відповідального накопичення за допомогою фінансових інструментів. Така практика існує в усіх розвинених країнах і добре зарекомендувала себе. Я вже говорила, і не раз, що наша нація стрімко старіє. 60% пенсіонерів, якщо нічого не змінювати, через 10 років буде отримувати мінімальну пенсію. Людей у віці після 40 такі перспективи повинні лякати, як на мене.

Мені, як стратегу і макроекономісту, ще 20 років тому стало зрозуміло, що в Україні назріла нагальна необхідність організовувати забезпечення людей поважного віку в майбутньому на національному рівні. Інакше, як показують цифри, більшість з них будуть в зоні бідності.

Бюджет країни не може і не повинен забезпечувати людям розкішну старість. Люди і роботодавці не відраховують для цього достатню кількість коштів відповідно до формули розрахунків пенсій в солідарній системі накопичення. Кожен повинен заздалегідь планувати свій дохід в дні, коли трудовий шлях буде завершений. Ніякий бюджет ніякої країни не витримає фінансові пенсійні дотації в достатньому для людей обсязі. Майже півтрильйона гривень бюджету країни йде на пенсійне забезпечення людей. Всього ж сума витрат України, передбачена в головному фінансовому документі країни - 1 трильйон 100 мільйонів гривень. І пенсіонерам, по факту, все одно не краще. Тому система накопичень майбутньої пенсії на національному рівні - виключно потрібна.

Відповідно, кожен з нас повинен, починаючи трудовий шлях, накопичувати кошти на майбутню пенсію. А червоним “маячком” нехай буде думка про дітей, для яких утримувати своїх батьків на старості - непосильне завдання. Бо у них свої сім`ї, кредити, діти, плани. А також нехай пригадується, як хотілося б жити в похилому віці. Навряд чи хочеться бути бідним в середньому 20 років, старанно відпрацювавши все життя і, взагалі то кажучи, про щось мріючи.

Для цього люди і обирають виконавців своїх конституційних прав жити, і жити з гідністю - Президента і Парламент. Чекаючи від них правильних для країни і кожної людини рішень. Багато хто боїться втратити електорат, здійснюючи не комфортні, але в майбутньому виправдані, реформи. Я не боюся.

Пенсійна реформа викликає супротив, як і все нове. Але без законодавчого закріплення другої і третьої так званої пенсії людям гідно жити в матеріальному плані буде складно, а часто і неможливо.

Українці - господарі, ощадливі й турботливі. Вони швидко (в хорошому сенсі) оцінять нову систему. Тим більше, що вона не передбачає різких рухів. А от прагматичне ставлення до забезпечення життя на старості у багатьох не сформовано. І моє завдання, як реформатора - ламати стереотипи соціальної системи країни.

Якщо припустити, що питання доцільності введення додаткової пенсії не на разі, ви заявляли про те, що з введенням другого рівня пенсійної системи, Україна може очікувати на значне збільшення обсягу «довгих» грошей? Про які суми може йти мова?

Поки що законодавча ініціатива, яка обговорювалася в Парламенті, рекомендує співробітнику і працедавцю відраховувати 1% і 2% відповідно в якості додаткової пенсії. В цілому 3%. Фонд заробітної плати країни - 1 трильйон 300 мільярдів гривень. Відповідно, 3% від цієї суми - близько 40 мільярдів гривень в перший рік. А, якщо враховувати, що державні служби зараз і в майбутньому будуть активно працювати над виведенням зарплатних грошей з «тіні», ці суми будуть набагато більші. У «тіні», за нашими підрахунками, 40%, а це близько пів трильйона незадекларованої оплати за працю.

Інше питання - найважливіше в цій реформі - створення надійної системи акумулювання грошей «другої» пенсії, а також забезпечення виняткового збереження і гарантій повернення цих грошей людині в момент, коли вона вийде на пенсію. Без впевненості в тому, що система накопичення додаткової пенсії в Україні буде надійною і ефективною, вона не буде запроваджуватися. Ми розуміємо всю ступінь відповідальності за довіру і кошти людей. Це доводиться пояснювати і проговорювати, тому що політичні недоброзичливці зараз активно спекулюють настроями і думками людей. Вони навмисно розхитують впевненість людини в тому, що вона зможе забезпечити свою базову потребу - створити добробут для себе та своєї сім`ї.

А що буде з солідарною системою? Вона втратить свою актуальність і колишній формат?

Ні, звичайно. Вона буде як і раніше існувати. Більш того, поки не запрацює повною мірою накопичувальна система, дефіцит грошей в Пенсійному фонді на забезпечення солідарної пенсійної системи буде тільки зростати. І держава перераховуватиме суми дотацій в Пенсійний фонд як це зазвичай відбувалося. Продовжуючи нести величезні фінансові втрати. Ми ж розуміємо, що не можемо залишити людину без мінімальної пенсії. Але чомусь ніхто не пам`ятає і не говорить про те, що ці фінансові дотації Пенсійного фонду ніхто державному бюджету не компенсує.

Збитки солідарної системи пенсійного забезпечення будуть зростати тому, що пенсіонерів стає більше, а працюючого населення менше. Від цього, суми єдиного соціального внеску з заробітної плати на майбутню пенсію зменшуватимуться. Для того, щоб існуючі пенсії не ставали меншими, а дефіцит Пенсійного фонду не збільшувався, що можна, наприклад, робити? Підвищувати податки для працюючого населення, нескінченно позичати гроші на міжнародних ринках, але це небезпечний шлях і не ефективний. За роки незалежності України можна ж було в цьому вже переконатися. Держава буде сильною тільки тоді, коли максимально зможе бути на власному забезпеченні.

В ідеалі для того, щоб українці шановного віку були задоволені роботою державного апарату і відчували турботу про свої інтереси, пенсія повинна бути рази в три більше існуючої. Це неможливо в сучасних економічних реаліях. Тому ми ламаємо неефективні системи і стереотипи, щоб спрацювати в цьому напрямку більш якісно. І в цьому сенсі турбуємося про запуск накопичувальної системи формування пенсійного забезпечення, розуміючи, що стратегічно для держави і пенсіонерів України, це - правильне рішення. Альтернатив немає ніде. І ніхто з політичних опонентів не розробив нічого кращого. Поговорити ні про що і я можу. Але у мене часу на це немає.

Якщо держава так добре розуміє фінансове навантаження кожного громадянина в частині відрахувань до солідарної системи пенсій, то чи не вважаєте Ви, що додаткові відрахування «другої пенсії» - непосильний фіскальний тягар?

Я зараз знову скажу обурливі речі для деяких політичних діячів і заможних людей світу цього. Передана в спадок «радянська» система солідарної пенсії не виправдала себе, вона не правилна. Вона викривлена і не справедлива в цілому, якщо говорити про інтереси кожного громадянина. Є пенсіонери, які отримують понад 20 тисяч гривень пенсії на місяць. А існують і так звані спеціальні пенсії - для суддів, прокурорів. Вони отримують із солідарної системи, яку формують всі українці, по 40-50 тисяч гривень на місяць. Більшість же українців задовольняється «мінімалкою».

Як на мене, це не справедливо. Я думаю, що робітник на будівництві, продавець в магазині і вчитель в школі втомлюється до вечора не менше, ніж суддя або політичний діяч. Потрібно вирівнювати солідарну систему, робити її плоскою, а відповідно справедливою, враховуючи звичайно ж базові матеріальні потреби людини. Це наші плани і робота в недалекому майбутньому.

Наразі всім нам потрібно навчитися збирати гроші на післятрудовий період життя. Але хвилюватися не варто. Витрати кожного українця в тандемі з роботодавцем в другий рівень пенсійного забезпечення (перший - це солідарна система, а всього буде три), не будуть нести непосильне навантаження на бюджет окремого домогосподарства, на чому спекулюють політики, а необізнані люди транслюють своєму оточенню.

Пропоновані відрахування на власну пенсію в розмірі 1-3% від зарплати - це посильні 300 гривень для кожної працюючої людини в місяць. Ми стільки витрачаємо, йдучи в кіно або в кафе. Тому тут нема про що хвилюватися.

Впроваджуючи другий рівень пенсійної системи, держава хоче привчити громадян дбати про формування своєї майбутньої пенсії. Привчити відповідально піклуватися про своє життя в майбутньому. Українці - розумна нація. Людям просто потрібно пояснити суть пенсійної реформи. А не розхитувати впевненість українця в сьогоднішньому і завтрашньому дні, як це люблять робити безвідповідальні або тимчасові політики.

Хороший, відповідальний перед виборцями політик - той, хто запропонує дієвий механізм вдосконалення процесу життєдіяльності держави і громадянина, а іноді і підкаже іншому політику його недопрацьовані моменти. Але для цього потрібно ж бути хорошою людиною, розумною, сміливою, і, бажано, з середнім рівнем егоїзму.

Ви сказали про третій рівень пенсійної системи? Що, колись люди будуть зобов`язані державою ще щось відраховувати на свою пенсію?

Ні. Коли люди звикнуть накопичувати ці 200-300 гривень додаткової пенсії щомісяця, вони, знаю по собі, захочуть заощаджувати більше. Щоб в поважному віці дозволити собі ще щось, крім як оплатити комунальні та купити паличку ковбаси до приїзду дітей.

Коли людина звикне відраховувати разом з роботодавцем 1,2,3% від зарплати, вона захоче і зможе заощаджувати більш відчутні суми в надійних недержавних пенсійних фондах. Завдання держави тут - забезпечити можливість людині робити свою майбутню пенсію максимально прийнятною для неї. Ми вже відпрацьовуємо третій рівень пенсійної системи з точки зору виняткового збереження і примноження коштів населення.

Ось і вся суть пенсійної реформи. В нових умовах потрібно буде продовжувати добре працювати, але отримувати вже більш хорошу пенсію. Це надихає, як на мене.

Якщо кожен буде формувати собі хороші пенсії. Що буде робити держава?

А держава буде стимулювати зростання зарплат. Українець буде відповідати за управління власним бюджетом та, зокрема, видатками на пенсію, враховуючи свої можливості, бажання і планів. А солідарна система пенсійного забезпечення має страхувати всіх лише на рівні прожиткового мінімуму. Керівництво таких країн як Нідерланди, Ізраїль каже - ми не будемо оцінювати, скільки хто заробляє, а будемо забезпечувати кожному однакову пенсію на рівні базової. Далі - відповідальність кожного сформувати прийнятну для себе майбутню пенсію. Так має бути і в нас.

Рухаючись відповідно до таких принципів, країна ставатиме сильнішою, а кожен громадянин - відповідальним і заможнім.