Банкрутство "Михайлівського": ФГВФО подав позов до Поліщука і Дорошенка на 870 млн грн

Все про економіку та фінанси

Північний апеляційний госпсуд своєю постановою від 15.09.2020 задовольнив апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів і скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 28.07.2020, якою Фонду було відмовлено у відкритті провадження в справі №910/10501/20 за позовом ФГВФО до Віктора Поліщука (екс-власник банку “Михайлівський”), Ігоря Дорошенка (екс-глава правління банку “Михайлівський”), Дениса Панфілова (екс-заступник глави правління банку “Михайлівський”) про стягнення 870 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, свої позовні вимоги ФГВФО обгрунтовує тим, що відповідачі, у розумінні закону «Про банки і банківську діяльність» та Господарського кодексу України, є пов’язаними з банком “Михайлівський” (ліквідатором якого є позивач) особами, які, на думку ФГВФО, “вчинили протиправні дії/прийняли ряд рішень, які спричинили завдання збитків банку та його кредиторам” (цитата).

ФГВФО посилався на статтю 89 Господарського кодексу, в якій передбачена відповідальність посадових осіб за завдання збитків господарському товариству, а також випадки відшкодування вказаних збитків.

Госпсуд м. Києва дійшов висновку, що банк не є господарським товариством в розумінні статті 89 Господарського кодексу, а тому позов до працівників банку - фізосіб - не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

“Суд вважає, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства і тому позивач повинен звертатись до суду загальної юрисдикції за місцезнаходженням відповідачів, відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України”, - йшлося в ухвалі Госпсуду м. Києва від 28.07.2020.

Натомість Північний апеляційний госпсуд констатував, що предметом перевірки у цій справі “є акти (рішення) органів управління банку та їх посадових і службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, а також господарські операції банку, що відповідає завданню господарського судочинства” (цитата).

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на частину п’яту статті 52 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою ФГВФО або його уповноважена особа в разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку.

Перелік пов`язаних з банком осіб, до яких Фонд може звернутися з позовом про відшкодування шкоди визначений у статті 52 закону «Про банки і банківську діяльність», згідно з якою до таких осіб віднесені: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

“Із позовної заяви, копія якої містить у матеріалах справи, вбачається, що позов поданий до пов`язаних з діяльністю ПАТ «Банк Михайлівський» посадових осіб, а саме: контролера Банку/власника істотної участі у банку; голови правління; заступника голови правління, в.о. голови правління, голови кредитного комітету”, - констатував Північний апеляційний госпсуд.

Про позови ФГВФО до керівників інших банків-банкрутів - тут.

Як писав Finbalance, 22.07.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/18839/19 про банкрутство ТОВ "Фінансова компанія "Фагор" та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За даними ФГВФО, у травні 2016 року банк “Михайлівський” за кілька днів до визнання його неплатоспроможним переуступив права вимоги за майже 111 тисячами роздрібних кредитів на 680 млн грн за 480,6 млн грн для фінкомпанії “Плеяда”, яка в свою чергу переуступила цей кредитний портфель для фінкомпанії “Фагор”.

16.01.2020 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування, скасував рішення Госпсуду м. Києва від 24.05.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 03.12.2019 (у справі №910/11298/16), якими ліквідатору банку “Михайлівський” було відмовлено в задоволенні позову до фінкомпаній "Плеяда" і "Фагор" про визнання недійсним договору факторингу, укладеного між відповідачами, визнання відсутнім у “Фагора” прав вимоги до фізосіб-позичальників банку “Михайлівський” і про зобов’язання “Фагора” передати для “Михайлівського” кредитну документацію. Верховний Суд направив цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У січні 2020 року Фонд гарантування вкладів висловлював думку, що ТОВ «ФК «Плеяда» і ТОВ «ФК «Фагор» не мають правових підстав для стягнення коштів з позичальників банку «Михайлівський».