Бахматюк просить суд розірвати договір поруки з НБУ

Все про економіку та фінанси

25 серпня Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/12542/20 за позовом Олега Бахматюка до НБУ про розірвання договору поруки.

“Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувались станом на день укладення договору поруки №12/09/6/п від 04.06.2014 та протиправними діями відповідача”, - йдеться в ухвалі суду.

Згідно з судовими матеріалами, вказаний договір поруки може стосуватися рефінансування НБУ для банку “Фінансова ініціатива” на 2 млрд грн.

Підготовче засідання в цій справі призначене на 1 жовтня.

Додамо, що згідно з судовими матеріалами, 25.09.2015 Печерський райсуд м. Києва в рамках справи №344/1754/15-ц задовольнив заяву НБУ про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно О. Бахматюка, в т.ч. на його грошові кошти, в загальному розмірі 1,22 млрд грн.

Надалі НБУ в судах намагався оскаржити дії/бездіяльність держвиконавців щодо виконання вказаної ухвали.

Раніше Нацбанк наводив інформацію про поруку О. Бахматюка по зобов’язанням ВіЕйБі Банку на 4,55 млрд грн, а по зобов’язанням банку “Фінансова ініціатива” - на 4 млрд грн. За даними НБУ, на початок листопада 2019 року борг ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансу становив 10,6 млрд грн.

НБУ подав низку позовів до О. Бахматюка про стягнення з нього як поручителя заборгованості по рефінансу.

У 2019 році Нацбанк заявляв про борги структур О. Бахматюка перед НБУ, ФГВФО, держбанками на 29,3 млрд грн. Власник агрохолдингу "Укрлендфармінг" називав цю інформацію маніпуляцією.

17.06.2020 Верховний Суд відхилив касаційні скарги НБУ і ФГВФО та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №826/11415/16, якими на вимогу власника банку “Фінансова ініціатива” - ТОВ "Інвест-Сервіс" - було скасовано постанову НБУ про визнання вказаного банку неплатоспроможним. Олег Бахматюк, який був кінцевим бенефіціаром “Фінансової ініціативи”, публічно заявив про намір судитися з державою за компенсацію.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомляла, що 29.07.2020 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора САП та скасувала закриття кримінального провадження щодо заволодіння 1,2 млрд грн рефінансування НБУ, виданого для ВіЕйБі Банку (в цій справі фігурує в т.ч. Олег Бахматюк).

Фонд гарантування вкладів заявляв, що неодноразово отримував від О. Бахматюка звернення з пропозицією провести переговори з врегулювання заборгованості по кредитних портфелях ВіЕйБі Банку та банку "Фінансова ініціатива" перед Фондом і НБУ (як зазначалося, зокрема, в жовтні 2019 року була пропозиція про погашення 8 млрд грн впродовж 7 років).

У Меморандумі з МВФ влада України взяла зобов’язання до кінця жовтня 2020 року внести зміни в закон про ФГВФО та інших законів для вдосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів.

Цитата з Меморандуму: “Ці поправки посилять можливість ФГВФО вимагати відшкодування збитків від пов’язаних сторін, не виявляючи дефіцит у ліквідаційному майні, та без спливу терміну позивної давності.

Крім того, ФГВФО буде уповноважений укладати судове врегулювання із пов’язаними сторонами, за умови чітких гарантій (наприклад, після підтвердження незалежним аудитом того, що перспективи відновлення у розумні строки обмежені без врегулювання з огляду на фінансовий стан пов`язаних осіб, захищаючи права ФГВФО на дострокове врегулювання у разі порушення, в тому числі через заставу та через прозоре інформування громадськості про такі угоди).

Ці поправки сприятимуть запровадженню тимчасових заходів щодо пов’язаних осіб під час цивільних позовів та визнають статус ФГВФО як постраждалого у кримінальному судочинстві”.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут заявляла, що підтримує внесення змін у законодавство, які уможливили б укладання мирових угод Фондом з власниками банків-банкрутів, причому ці мирові угоди мали б включати у т.ч. можливість списання та/або реструктуризації частини боргу. За її словами, відповідні норми спершу були в “антиколомойському” законопроекті, але потім їх вирішили прибрати та внести у ВР окремий проект змін.

Перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова таким чином описувала своє бачення щодо мирових угод з власниками банків-банкрутів: “Ми дуже давно говорили, що такий інструмент потрібен, тому що ніхто не застрахований від кризи і втрати в майбутньому. Якщо позичальник, який потрапив у важку ситуацію, може з банком про щось домовитися, то в такій ситуації потрібно мати такий же інструмент і у випадку з державою.

Наша нацбанківському команда зараз розробила пропозиції до законопроекту про єдиний підхід до реструктуризації. Якщо ми домовимося з ФГВФО, з яким ми вже давно це обговорюємо, ми будемо пропонувати законопроект для внесення в парламент. Щоб не дискредитувати жодну зі сторін, все має бути прозоро і публічно: і визначення суми боргу, і визнання боргу з боку екс-власників і багато іншого. Це повинно бути репутаційно чисто для НБУ, ФГВФО і держави в цілому”.