Bail-in у Приватбанку: Гороховський в апеляції отримав змогу далі судитися з державою

Все про економіку та фінанси

25.01.2021 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу колишнього першого заступника глави правління Приватбанку Олега Гороховського та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.07.2020, якою було закрито провадження в справі №910/18211/19 (за позовом О. Гороховського до Приватбанку, Міністерства фінансів, ФГВФО про визнання недійсними договорів про придбання акцій Приватбанку, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації фінустанови).

За даними НБУ, О. Гороховський був власником 0,3236% акцій Приватбанку до його націоналізації. Наразі він відомий на банківському ринку в т.ч. як один із засновників проекту Monobank.

Згідно з судовими матеріалами, ініціатором закриття провадження в справі №910/18211/19 був Приватбанк, який посилався на прийнятий у травні-2020 т.зв. “антиколомойський” закон (також відомий як “закон про банки”; був схвалений Верховною Радою у т.ч. за наполяганням МВФ).

Госпсуд м. Києва констатував, що відповідно до цього закону, “права та інтереси колишніх учасників банку, які були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку можуть бути захищені лише шляхом відшкодування завданої шкоди у грошовій формі” (цитата).

“Спосіб захисту, обраний позивачем, а саме визнання недійсним правочинів, не відповідає частинам третій та четвертій статті 5 Господарського процесуального кодексу України, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 розділу II. Прикінцеві та перехідні Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13.05.2020 № 590-ІХ”, - йшлося в ухвалі Госпсуду м. Києва від 14.06.2020.

Натомість Північний апеляційний госпсуд у постанові від 25.01.2021 зауважив, що “позовні вимоги позивача не були обґрунтовані порушенням його права на акції банку або з метою повернення таких акцій (відновлення статусу учасника банку), а обґрунтовані порушенням його права власності на грошові кошти, розміщені на депозитних та поточних рахунках АТ КБ "Приватбанк", а тому “суду першої інстанції необхідно було дослідити надані сторонами докази та встановити обставини справи по суті спору”, тоді як “ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі була проголошена на стадії підготовчого провадження” (цитати).

Суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції “дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки не з`ясував певної сукупності обставин для застосування до даних правовідносин сторін частин 3, 4 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України” (цитата).

Контекст

У грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та зрештою "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).

15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій, які були винесені на користь сім`ї Суркісів у справі №826/20221/16 щодо пов`язаності їх з екс-акціонерами Приватбанку та щодо договорів примусового обміну їх коштів в банку в розмірі понад 1 млрд грн на акції банку (операція bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн. Суд касаційної інстанції закрив провадження в цій адміністративній справі, але залишив за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції.

Як повідомлялося, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.06.2020 не застосовувала норми банківського закону (т.зв. "антиколомойський" закон) у цій справі (№826/20221/16).

23.10.2020 Печерський райсуд м. Києва прийняв до розгляду справу №826/20221/16-ц за позовом сім`ї Суркісів до Приватбанку про стягнення вкладів на 1 млрд грн, які потрапили під примусову конвертацію в акції банку (bail-in) під час його націоналізації в грудні 2016 року. Серед відповідачів - у т.ч. Кабмін, ФГВФО, НБУ.

Своїм позовом Суркіси намагаються в т.ч. скасувати постанову НБУ №105 в частині, де регулятор визнав їх пов`язаними з екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським, оскільки Ігор Суркіс спільно з Коломойським володіє медіахолдингом "1+1".

У вересні 2020 року Верховний Суд зупинив сумнівне стягнення фірмами Суркісів з Приватбанку 350 млн дол.

11.11.2020 Верховний Суд поновив розгляд справи №201/473/17 за касаційною скаргою Приватбанку на рішення Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 05.09.2017 та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018, якими було задоволено позов Олени Боголюбової (екс-дружина колишнього співвласника банку Геннадія Боголюбова) про стягнення з Приватбанку близько 500 млн грн, які були списані з рахунків О. Боголюбової під час націоналізації банку в рамках операції bail-in.

У 2019 році Верховний Суд зупинив розгляд цієї справи до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №826/20221/16 (“імені” Суркісів).

17.11.2020 Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги НБУ, Мінфіну і Приватбанку та скасував постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.01.2019 і рішення Госпсуду м. Києва від 28.03.2018 (у справі №910/8012/17) в частині задоволення позовних вимог компанії THEO Worldwide Corp. (держатель євробондів Приватбанку) про визнання недійсним договору №63/2016 від 20.12.2016 щодо примусової конвертації в акції Приватбанку його боргових зобов`язань перед THEO Worldwide Corp. по євробондам.

Верховний Суд вирішив направити справу в цій частині на новий розгляд у Госпсуд м. Києва.

Обсяг первинних позовних вимог THEO Worldwide Corp. до Приватбанку - 663 тис дол.

Зауважимо, що під операцію bail-in потрапили зобов’язання Приватбанку перед держателями трьох випусків євроблігацій:

- на 175 млн дол з погашенням 28.02.2018;
- на 200 млн дол з погашенням 23.01.2018 (з них 40 млн дол погашені в серпні-2016);
- на $220 млн (субборг) з погашенням у 2021 році.

Ці євробонди були оформлені на UK SPV Credit Finance plc. Наприкінці жовтня 2017 року НБУ погодив зміну структури банківської групи Приватбанку, виключивши з її складу в т.ч. компанію UK SPV Credit Finance plc.

Раніше Приватбанк повідомляв про рішення лондонського суду щодо виплат для обмеженого кола держателів його євробондів (непов’язаним з екс-акціонерами).

За даними Приватбанку, в ІІ кварталі-2020 він сформував резерви на 6,4 млрд грн у зв`язку з "ймовірністю вибуття ресурсів за результатами розгляду позовів проти банку, пов`язаних із проведеним обміном необтяжених грошових зобов`язань банку перед пов`язаними особами на акції додаткової емісії банку в грудні 2016 року" (цитата).

Заступник глави наглядової ради Приватбанку Артем Шевальов заявляв, що Приватбанк не створював додаткових резервів у судовому спорі з компаніями Суркісів щодо $350 млн (примусове стягнення яких Верховний Суд зупинив у вересні).

Радниця керівника Офісу президента України з банківських питань Вікторія Страхова уточнювала, що резерви, сформовані Приватбанком у другому кварталі 2020 року, розраховані на виплати за єврооблігаціями, що потрапили під bail-in. "Це не під bail-in щодо Суркісів, це під bail-in щодо неколомойської частини євробондів”, - констатувала В. Страхова.

Як писав Finbalance, 27.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 28.07.2020 (у справі №910/17630/19), якою на вимогу ТОВ “Реватіс” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі т.зв. “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “Реватіс” подало позов до Приватбанку та Мінфіну про визнання недійсною примусової конвертації вкладів фірми в акції банку в ході націоналізації банку в грудні-2016).

07.10.2020 Верховний Суд також відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну й залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.07.2020 (у справі №910/17541/19), якою на вимогу ТОВ “КС Групп” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “КС Групп” теж оскаржує процедуру bail-in, проведену під час націоналізації Приватбанку).

В обох випадках Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження дійшов передчасного висновку про невірно обраний позивачами спосіб захисту, оскільки вирішення цього питання можливе лише на стадії розгляду спору по суті.

22.07.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Приватбанку щодо закриття на підставі “антиколомойського” закону провадження в справі №910/18074/19, у рамках якої ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” оскаржує примусову конвертацію своїх вкладів у Приватбанку в акції цього банку (операція bail-in), яка була проведена в грудні 2016 року в ході націоналізації Приватбанку.

Як повідомлялося, І. Коломойський та Г. Боголюбов оскаржують в судах націоналізацію Приватбанку.

Раніше НБУ заявляв, що компанія Kroll провела forensic audit Приватбанку, який, як зауважували в Нацбанку, підтвердив підозри НБУ щодо можливого завдання збитків банку перед націоналізацією на 5,5 млрд дол. Ігор Коломойський заперечував цю інформацію.

При цьому Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов оскаржують в українських судах націоналізацію Приватбанку.

У червні-2020 Приватбанк заявляв, що Високий суд Лондона призначив розгляд по суті його позову проти Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова на понад $3 млрд на 1 березня 2022 року.

Також Приватбанк подав позов до І. Коломойського і Г. Боголюбова у США.

Директор НАБУ Артем Ситник у кінці грудня 2020 року повідомив, що НАБУ підготувало і передало до Офісу генпрокурора проекти підозр фігурантам справи Приватбанку.

Мін`юст США подав цивільні позови для конфіскації нерухомості І. Коломойського та Г. Боголюбова в США.