Апеляційний суд відмовився закрити справу про банкрутство "спадкоємця" Укрінбанку

Все про економіку та фінанси

Східний апеляційний госпсуд своєю постановою від 10.09.2020 відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін ухвалу Госпсуду Луганської області від 15.05.2020, якою було відкрито провадження в справі №913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" та визнано вимоги ТОВ "ЮС-Металл" (ініціюючий кредитор) на 101,2 тис грн.

Цитати з постанови Східного апеляційного госпсуду: 

"Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду що в даному випадку ПАТ "Українська інноваційна компанія" не може вважатись банком в розумінні Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Так, станом на момент розгляду заяви кредитора ТОВ «ЮС-Металл» у боржника - ПАТ "Українська інноваційна компанія" - відсутня банківська ліцензія, відсутні відомості про зазначену юридичну особу в єдиному Державному реєстрі банків та не спростовані відомості про зазначену юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як слідство, на юридичну особу - ПАТ "Українська інноваційна компанія", поширюється законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. А застосування до даних правовідносин будь-яких процедур Закону України «Про систему гарантування вкладів», в тому числі й щодо спеціальних підстав нікчемності угод банку, є безпідставним".

Нагадаємо, в 2015-2016 роках НБУ визнав Укрінбанк неплатоспроможним та відправив його на ліквідацію. На фоні скасування судами відповідних рішень регулятора екс-власники Укрінбанку перереєстрували його, замінивши у держреєстрі назву і статус юрособи на ПАТ “Укрінком” (“Українська інноваційна компанія”), яке проголосило себе правонаступником банку. Фонд гарантування вкладів заявляв, що внаслідок цього Укрінбанк з усіма його активами було фактично виведено з-під контролю ФГВФО. До того часу Фонд уже виплатив вкладникам банку 1,8 млрд грн. Цю історію розслідувало СБУ.

У вересні 2016 року в ПАТ "Укрінком" зазначали, що компанія як правонаступник "Укрінбанку" завершила всі процедури з реєстрації, а 1,2 млрд грн зобов`язань Укрінбанку, які лишилися після виплат Фонду гарантування, компанія взяла на себе. Як констатувалося, обсяг робочих активів ПАТ "Укрінком" становить понад 3 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує суму зобов`язань компанії перед клієнтами - вкладниками банку.

У грудні 2019 року Верховний Суд у рамках одного з судових спорів щодо “Укрінбанку” констатував, що скасування судом рішення Фонду гарантування про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом. Суд касаційної інстанції зауважив, ФГВФО припиняє відповідне управління банком лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ. Також Верховний Суд наголосив, що будь-які зміни до статуту банку, у т.ч. щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду, можливі виключно після їх погодження НБУ.

У травні 2020 року за наполяганням МВФ Верховна Рада прийняла в другому читанні, а президент Володимир Зеленський підписав закон який покликаний унеможливити повернення виведених з ринку банків їх колишнім власникам та встановлює механізм визначення компенсації екс-акціонерам цих установ у разі доведення ними в судовому порядку (й за участі міжнародного аудитора) факту завдання їх збитків через рішення НБУ щодо визнання банків неплатоспроможними та ліквідації фінустанов.

За даними НБУ, основним акціонером Укрінбанку був Володимир Клименко. Разом з тим, як вважалося на ринку, значний вплив на роботу фінустанови міг мати екс-глава Нацбанку Володимир Стельмах (був радником глави наглядової ради Укрінбанку).

Контекст

Як писав Finbalance, 16.07.2020 Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги НБУ і ФГВФО та скасував ухвалу Північного апеляційного госпсуду від 11.03.2020 (у справі №910/4475/19), якою Нацбанку і Фонду було відмовлено в розгляді їх апеляційних скарг на ухвалу Госпсуду м. Києва від 19.06.2019, якою було відкрито провадження в справі №910/4475/19 про банкрутство “Златобанку”.

Суд апеляційної інстанції вирішив, що провадження за апеляційними скаргами НБУ та ФГВФО були помилково прийняті до розгляду, оскільки вказані держструктури не набули статусу учасників справи про банкрутство (при тому, що за даними НБУ, він є забезпеченим кредитором “Златобанку”, а ФГВФО теє заявляв про майновий інтерес).

Натомість суд касаційної інстанції констатував, що такий висновок суду попередньої інстанції - передчасний.

Раніше НБУ в контексті “Златобанку” наголошував, що “ліквідація банків має відбуватись не за загальною процедурою банкрутства, а виключно у межах процедур, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими пріоритетне право на отримання коштів мають не акціонери, а кредитори банку” (цитата).

Разом з тим і Нацбанк, і ФГВФО рекомендували кредиторам “Златобанку” подати свої вимоги до суду в межах судової справи про банкрутство фінустанови.

05.02.2019 Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яким, по суті, визнала неправомірним віднесення "Златобанку" до категорії неплатоспроможних.

"Златобанк" на ринку пов`язували з Леонідом Юрушевим. В офіційній структурі власності фінустанови він не фігурував.

Як писав Finbalance, 15.09.2020 Велика палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №910/6175/19 за касаційною скаргою НБУ на постанову Північного апеляційного госпсуду від 12.03.2020 та рішення Госпсуду м. Києва від 08.10.2019, якими було задоволено позов Фонду гарантування та вирішено стягнути з Нацбанку на користь ФГВФО 277,2 млн грн майнової шкоди, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана йому внаслідок прийняття Нацбанком рішення (скасованого в судовому порядку) про ліквідацію банку “Базис”.

Згідно з судовими матеріалами, вказана сума відповідає незадоволеним кредиторським вимогам ФГВФО до банку “Базис” (в частині виплат вкладникам за рахунок коштів Фонду).

“Враховуючи наявність факту завдання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збитків в розмірі 277 195 198,41 грн, наявність причинного зв`язку між завданими збитками та протиправною поведінкою відповідача, що полягала у прийнятті постанови №357 від 23.08.2012 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис», яка визнана незаконною та протиправною в судовому порядку, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків в розмірі 277 195 198,41 грн, а тому правомірно задовольнив позовні вимоги”, - йшлося в постанові Північного апеляційного госпсуду від 12.03.2020.

Нагадаємо, 20.04.2012 НБУ ввів тимчасову адміністрацію в “Базис”, а 23.08.2012 регулятор вирішив відкликати банківську ліцензію та відправив фінустанову на ліквідацію. Це відбулося на фоні конфлікту тодішньої влади та нинішнього глави МВС Арсена Авакова, з родиною і партнерами якого пов’язували банк “Базис”.

За даними НБУ, на 01.07.2012 обсяг активів “Базиса” становив 531 млн грн.

24.12.2014 Вищий адмінсуд відмовився задовольнити касаційну скаргу НБУ та залишив без змін постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 14.08.2014 і ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 21.10.2014 (в справі №826/2238/13-а), якими було скасовано рішення Нацбанку про відкликання банківської ліцензії “Базиса”.

09.07.2015 Вищий адмінсуд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій в справі №820/18776/14, якими скасовано реєстраційні записи щодо припинення юридичної особи банку “Базис”.

Згідно з судовими матеріалами, після набрання законної сили постанови Окружного адмінсуду м. Києва від 14.08.2014 були проведені позачергові загальні збори акціонерів банку “Базис”, на яких було ухвалено рішення щодо зміни найменування товариства на ПАТ “АКБ “Базис”. Також до держреєстру юросіб були внесені зміни до видів економічної діяльності, які здійснюються товариством, зокрема, виключено "діяльність комерційних банків".

23.11.2015 Харківський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ та залишив без змін рішення Госпсуду Харківської області від 13.10.2015 (в справі №922/4783/15), яким з Нацбанку на користь банку “Базис” було стягнуто 19,56 млн грн, які накопичилися на рахунку “Базиса” в Управлінні НБУ в Харківській області.

22.06.2016 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ПАТ “АКБ “Базис” про стягнення з НБУ ще 656,3 тис дол (справа №910/9668/16).

01.03.2018 Госпсуд Донецької області визнав банкрутом ПАТ "АКБ "Базис" та відкрив ліквідаційну процедуру (справа №905/1328/17).

14.11.2018 Верховний Суд відмовився визнати вимоги ФГВФО до ПАТ "АКБ "Базис" на 277,8 млн грн.

У кінці 2015 року в ПАТ “АКБ “Базис” змінилися власники. За даними НКЦПФР, на 31.12.2018 серед акціонерів товариства були ПВТФ "БІО-М" (73,17%) та Євген Пилипенко (23,65%).